копія
Справа №11-73, 2012 року Головуючий в 1-й інстанції Мацюк Ю.І.
Категорія:ч.2 ст.185 КК України Доповідач Ващенко С.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Ващенка С.Є.,
суддів Бондар В.В., Суслова М.І.,
з участю прокурора Боднара Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Славутського міськрайонного суду від 25 листопада 2011 року,
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Улашанівка Славутського району Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 30.08.2001р. - Славутським міським судом за ч.2 ст.140, ст.ст.42, 44, 46-1 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 3 роки;
-24.01.2002р. Славутським районним судом за ч.3 ст.186, ст.ст.69, 71 КК України - на 3 роки три місяці позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 28.01.2004 року;
-06.12.2005р. Славутським міськрайонним судом за ч.3 ст.187, ст.69 КК України - на 4 роки позбавлення волі;
-26.04.2006р. Славутським міськрайонним судом за ч.1 ст.162, ч.4 ст.70 КК України - на 4 роки позбавлення волі;
-20.06.2006р. Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України - на 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільненого з місць позбавлення волі 31.12.2009р. по відбутті строку покарання,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - утримання під вартою. Строк відбуття покарання постановлено обчислювати з 23 вересня 2011 року включно.
За вироком суду 24 серпня 2010 року ОСОБА_1 відвідуючи свою матір, свідка ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, близько 19 години, скориставшись відсутністю у житлі господарів, повторно, таємно викрав схований за телевізором потерпілим ОСОБА_3 гаманець з 500 євро та 5000 гривень, та з холодильника 73 гривні, з місця вчинення злочину втік, заподіявши шкоду на суму 10039,68 гривні.
В апеляції засуджений просить вирок змінити, призначити йому покарання у виді обмеження волі, при цьому посилається на те, що у нього залишилась мати, яка потребує його допомоги; що під час відбування покарання у виді обмеження волі він зможе працевлаштуватися і допомагати їй, а в місцях позбавлення волі такої можливості у нього не буде.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин та кваліфікація його дій за ч.2 ст.185 КК України в апеляції не оспорюються.
Що стосується покарання, то воно призначене ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст.65 КК України, у тому числі з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Так, обставиною, що пом’якшує покарання, суд врахував щире каяття, а обставиною, що обтяжує покарання, визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
При оцінці особи підсудного суд виходив з того, що ОСОБА_1 негативно характеризується, вчинив злочин середньої тяжкості за наявності у нього непогашених судимостей.
Суд також врахував розмір заподіяної шкоди та позицію потерпілого, який просив суворо підсудного не карати.
З урахуванням наведених обставин, суд правильно обрав ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на 2 роки.
Те, що ОСОБА_1 раніше відбував покарання у такому ж виді і не став на шлях виправлення, не дає підстав для висновку, що він зможе виправитися у випадку призначення йому покарання у виді обмеження волі. При цьому колегія суддів виходить з того, що відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару винного, його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів, а й запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
Що стосується можливостей працевлаштування засудженого під час відбування покарання, то це жодним чином не пов’язується з можливостями його матері відвідувати його в місцях відбування покарання.
Отже, з огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими і підстав для зміни вироку в межах апеляції не убачає.
Разом з тим, при апеляційному розгляді справи встановлено, що, в порушення вимог ст.275 КПК України, суд визнав ОСОБА_1 винним і у повторному таємному викраденні ним в помешканні потерпілого ОСОБА_3 з холодильника 73 грн., обвинувачення в чому йому не пред’являлося.
Тому вказівку про це, на підставі ст.365 КПК України, з вироку слід виключити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Славутського міськрайонного суду від 25 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.
На підставі ст.365 КПК України, з обвинувачення, визнаного судом доведеним, виключити вказівку про викрадення ОСОБА_1 з холодильника в помешканні ОСОБА_3 73 грн.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко