Справа 2-4282\12

Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

20 січня  2012 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді –Антоненко М.В.

при секретарі –Атуової К.А.  

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернулась до суду з даним позовом,  в обґрунтування зазначила наступне.

03.09.2010 року був зареєстрований її шлюб з відповідачем. Від спільного шлюбу дітей не мають. Позивач зазначила,  що сімейне життя з відповідачем не склалося. Різні погляди на життя. Виникаючі конфлікти призвели до втрати взаємопорозуміння та поваги один до одного, зробили подружжя чужими. Шлюбні відносини фактично припинені з 04 лютого 2011 року. На підставі викладеного позивач просить суд   розірвати шлюб, який зареєстровано  Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції 03.09.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Після розірвання шлюбу просила залишити дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».

Позивач ОСОБА_1 у попередньому  судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зазначила що не потрібно строку для примирення, наполягала на задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав, зазначив що строку для примирення не потрібно, не заперечував проти розірвання шлюбу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.          

Статтею 3 СК України передбачено, що  сім'я є первинним та основним осередком суспільства.  Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.  

Стаття 55 СК України передбачає, що  дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.   Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами  03.09.2010 року укладений шлюб, який зареєстровано Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану  Луганського міського управління юстиції, актовий запис № 403.

З наданих суду пояснень вбачається, що відповідач погоджується з викладеними у позові причинами розірвання шлюбу, а саме через відсутність почуттів поваги, взаєморозуміння, не бажання відновити стосунки як подружжя.

Відповідно до ст.112 СК  України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й жінки  та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В даному випадку суд приходить до висновку про необхідність розірвати шлюб сторін, оскільки подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 55,112 СК України, ст. 10, 11, 59, 60, 130, 174,  212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити.

Розірвати шлюб, який зареєстровано  Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану  Луганського міського управління юстиції  03.09.2010 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) та ОСОБА_2, актовий запис № 403.

Залишити позивачці після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська   шляхом подання апеляційної скарги протягом  десяти  днів з дня проголошення рішення.

        Головуючий: суддя                                                                                                   М.В. Антоненко