Судове рішення #2087528
Справа № 22ц - 1603/2007

Справа 22ц - 1603/2007                                         Головуючий по 1-й інстанції

Чабаненко В.О. Судця-доповідач: Дорош А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 червня 2007 року                                                  м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів     Карнауха П.М.,   Обідіній О.І.

при секретарі  Бідній О.С.

з участю

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_1

відповідача  ОСОБА_4

представників відповідачів ОСОБА_7.,ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою   представника позивача - ОСОБА_1

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 травня 2007 року

по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_4про відшкодування шкоди завданої майну, а саме будівлі складу внаслідок пожежі, -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І., -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди. Вказав, що він є головою селянського фермерського господарства "Переможець" і на праві приватної власності має складські приміщення у с Клепачі Лубенського району Полтавської області. 20.05. 2005 р. відповідачі по справі, яким він надав дозвіл на користування складом, переливаючи пальне, суміш якого загорілася від короткого замкнення тимчасової електропроводки, порушили правила пожежної безпеки, від чого сталася пожежа, у результаті якого було знищено покрівлю складського приміщення та майно, що перебувало у ньому, всього на суму 147 560 грн. Просив суд стягнути з відповідачів солідарно на свою користь вказану суму.

13.03.2007 року ОСОБА_2 надав заяви про роз"єднання позовів та про доповнення позовних вимог. В останній вказав, що на момент прд"явлення позову йому не була відома відновлювальна вартість пошкодженої пожежею належної йому на праві

 

2

приватної власності будівлі -складського приміщення в с Клепачі. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 842 від 12.01.2007 р. кошторисна вартість будівельних робіт по відновленню будівлі становить 243 810 грн.. Кошторисна вартість проведених будівельних робіт по ремонту будівлі, виконаних відповідачем ОСОБА_3 становить разом з ПДВ 56 194 грн. Враховуючи, що під час пожежі згорів автомобіль "ГАЗель" , надежний відповідачу ОСОБА_4, доповнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідачів солідарно кошти на відновлення будівлі в сумі 147 560 грн.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16.03.2007 р. були роз'єднані в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_2 як фізичної особи про відшкодування збитків за пошкодження будівлі та ОСОБА_2 як юридичної особи про відшкодування збитків за знищення та пошкодження майна, яке знаходилося в будівлі на час пожежі.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.02.2007 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 його дружину ОСОБА_6

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 травня 2007 року позов ОСОБА_2задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_273 780 грн. матеріальної шкоди, завданої будівлі складу пожежею, 737,80грн. повернення оплати судового збору, 2601,80 грн. оплати судових експертиз, всього 77 119,60 грн.

У задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_4відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 просить вищевказане рішення суду змінити, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 завданої пожежею матеріальної шкоди в сумі 73 780 грн., судових витрат в сумі 737,80 грн., а всього 74 517, 80 грн., посилаючись на те, що рішення суду в частині звільнення ОСОБА_4 від матеріальної відповідальності не відповідає фактичним обставинам справи, зокрема, не було враховано, що перевезення дизельного пального, як вантажу, на автомобілі ГАЗель та заїзд цього автомобіля до складського приміщення були такими, що суперечать вимогам "Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів" і Правил пожежної безпеки в Україні", вказаний автомобіль, що належить ОСОБА_4 мав технічну несправність - задня швидкість не включалася при працюючому двигуну, судом невірно трактується висновок спеціалістів ТОВ "Дельта МС", не враховано що саме ОСОБА_4 в порушення Правил пожежної безпеки завіз в складське приміщення пожежонебезпечний вантаж, заїхавши передньою частиною автомобіля, завідомо знаючи, що задня швидкість не включається, тільки по його вині настали такі наслідки тому,що не зміг своєчасно виїхати із складського приміщення.

Апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і це не заперечується сторонами, що 20.05.2005 р. близько 19-00 год у приміщенні складу, що належить ОСОБА_2, як фізичній особі, на підставі свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів та відповідної довідки Лубенської МБТІ, розташованому у АДРЕСА_1, був поданий під розвантаження автомобіль ГАЗ 33027 державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, яким було доставлено дизельне пальне у 6-ти металевих бочках. Склад використовувався ОСОБА_3 за усною домовленістю з власником ОСОБА_2 для зберігання паливно-мастильних матеріалів. Письмовий договір не укладався. Під час застосування ОСОБА_3 переносного електросвітильника для освітлювання місць ведення робіт, в зоні стоянки вказаного транспортного засобу виникла пожежа, у результаті якої частково були знищені матеріальні цінності, що знаходилися у складі, та будівля складу.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що згідно висновку комплексної інженероно-технічної експертизи від 17.07.2006 р. механізм виникнення пожежі відбувся за рахунок теплової взаємодії паровітряного середовища рідкого палива і джерела запалювання електричної природи, найбільш вірогідно у вигляді термічної дії іскор в проводах (шнурі) переносного електросвітильника. Причиною пожежі є недотримання нормативних вимог пожежної безпеки при експлуатації складу, яке виразилося у зберіганні у його приміщенні займистих речовин та застосування переносного електросвітильника в пожежозагрозливому стані.

За таких обставин, місцевий суд прийшов до вірного висноку про те, що у виникненні пожежі мається обопільна вина відповідача ОСОБА_3, який використовував невідповідаючу вимогам пожежної безпеки тимчасову електричну переноску та позивача ОСОБА_2, як власника складу, який не дотримувався нормативних вимог пожежної безпеки при експлуатації складу, допустив цілу низку порушень правил протипожежної безпеки. Крім цього, за висновками експертизи, механічні вузли та агрегати автомобіля ГАЗель не причетні до утворення джерела запалювання, дії водія ОСОБА_4 не знаходяться в причинному зв"язку у виникненні і швидкому поширенні пожежі. На підставі цього, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що ступінь вини у виникненні пожежі в частковому відношенні складає ОСОБА_3та ОСОБА_2 по 50% кожного, у позові до ОСОБА_4 слід відмовити.

Як встановлено колегією суддів, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, визначено відповідно до них правовідносини, вірно дана правова оцінка доказам у справі.

Відмовляючи у задовольненні позову до ОСОБА_4, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що у сукупності з іншими доказами по справі, його дії не знаходяться в причинному зв"язку у виникненні і швидкому поширенні пожежі.

Твердженя представника позивача - ОСОБА_1 в тій частині, що  рішення суду в частині звільнення ОСОБА_4 від матеріальної відповідальності не відповідає фактичним обставинам справи, є безпідставним, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, місцевим судом всебічно та повно з"ясовані обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

 

4

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити,а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У ХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_1 відхилити, а рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 травня 2007 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація