02.02.2012  

                                                                                        Справа № 212/1781/2012

                                                                                             (4/212/3163/12)

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

02 лютого  2012 року                                                                м. Вінниця

          Суддя Ленінського районного суду м. Вінниці  Олійник О.М., при секретарі Музиці А.В., з участю прокурора Вознюка Д.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши подання старшого слідчого в ОВС СУ УМВС  України у Вінницькій області Медецького С.М.  про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту  відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прип’ять Чорнобильського району Київської області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, одруженого,  раніше  не судимого,

                                          в с т а н о в и в:

До суду звернувся старший слідчий в ОВС СУ УМВС  України у Вінницькій області. з  поданням про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Подання мотивував тим, що слідчим управлінням УМВС України у Вінницькій області розслідується кримінальна справа № 11275014, порушена відносно ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

В поданні зазначається, що  ОСОБА_4 протягом 2008-2010 років, діючи за попередньою змовою з приватним підприємцем ОСОБА_3 та директором Подільської філії Науково –дослідного центру «Рятівна археологічна служба»інституту археології НАН України (далі –Філія) ОСОБА_5, під приводом надання послуг з перевезення працівників та вантажу Філії, використовуючи підроблені договори та акти виконаних робіт, які в дійсності не виконувались, незаконно заволодів  грошовими коштами Філії на загальну суму 156 тис. Грн.

23.01.2012 року гр. ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 115 КПК України.

ОСОБА_3 25.01.2012 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Будучи допитаним в якості обвинуваченого ОСОБА_3 свою вину визнав частково та підтвердив, що транспортні послуги Філії ним не надавалися.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п’ять років, перебуваючи на волі, продовжує свою злочинну діяльність, пов’язану з виготовленням підроблених документів про господарські відносини з Філією, таким чином перешкоджаючи встановленню істини у справі, слідчий просив подання задовольнити.

Прокурор підтримав подання слідчого, просив обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3  запобіжний захід у вигляді тримання під варту.

         Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення подання.

          Захисник ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення подання, просив відмовити в задоволенні подання та обрати запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

          Суд, дослідивши матеріали кримінальної справи, вислухавши пояснення ОСОБА_3 його захисника, слідчого, думку прокурора, при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення подання, приймає до уваги те, що взяття під варту - найбільш суворий запобіжний захід, у зв'язку з чим він обирається лише за наявних підстав вважати, що інші (менш сурові) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, на що звертає увагу Верховний Суд України в Постанові Пленуму “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків утримання під вартою”.

          Суд враховує, що  ОСОБА_3 раніше не  судимий,  має постійне місце проживання,  одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, постраждалий від аварії на ЧАЕС,  інвалід ІІІ групи,  разом з тим  він вчинив  умисний злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років, в період  проведення  досудового слідства виготовлював підроблені документи про господарські відносини з філією. Дані обставини дають суду обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3,  перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини по справі, уникати від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність.

          Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом.

Таким чином, з метою попередження можливості вчинення  ОСОБА_3 нових злочинів, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, суд вважає, що наявні всі обґрунтовані підстави для   задоволення подання.

Керуючись ст. ст. 148, 150, 155, 165-2 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, –

                                            п о с т а н о в и в:

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прип’ять Чорнобильського району Київської області,  запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

         На постанову суду може бути подана апеляція протягом трьох діб з дня її винесення до апеляційного суду Вінницької області.

        Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.

          Суддя