Справа № 22-ц-377/12 02.02.2012 02.02.2012 09.02.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –377/12 Суддя першої інстанції Вострікова Л.В.
Категорія 48 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
2 лютого 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,
при секретарі Дубовій К.В.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
В С Т А Н О В И Л А:
24 листопада 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання в розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходів) до досягнення дитиною трирічного віку.
Послалася на те, що вона виховує та утримує їх спільного сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, у зв’язку з чим отримує незначну державну допомогу та інших доходів немає.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 грудня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі ј частки його доходів, починаючи з 24 листопада 2011 року та до досягнення сином –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до 5 червня 2014 року. Також розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду змінити, зменшивши розмір стягнутих аліментів до 1/8 частки від заробітку (доходу), посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення аліментів з відповідача на утримання дружини.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо визначення розміру аліментів у частці від доходу відповідача.
Як встановлено судом сторони з 20 січня 2011 року перебувають в шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дитина проживає з матір’ю та знаходиться на її утриманні. Позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з чим отримує державну соціальну допомогу, інших доходів немає.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 грудня 2011 року на утримання сина ОСОБА_5 з відповідача на користь позивачки стягнуто ј частку всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 24 листопада 2011 року і до його повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка –батька дитини до досягненню дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Така ж позиція викладена й у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Проте, суд першої інстанції не врахував цих положення закону, не дослідивши та не давши оцінку розміру фактичних доходів відповідача, не врахувавши його обов’язку щодо сплати аліментів на дитину, а також те що позивачка вказує його доходи без надання підтверджуючих доказів.
Однак, відповідачем в апеляційній інстанції надано копію трудової книжки, де зазначено, що з 28 лютого 2011 року відповідач не працює, згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, його державна реєстрація як фізичної особи-підприємця, припинена 15 червня 2011 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач має мінливий дохід, а тому з нього підлягають стягненню на користь позивачки аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі.
За такого, для задоволення розумних потреб ОСОБА_3 до досягнення дитиною трирічного віку достатніми, на думку колегії суддів, є аліменти у розмірі 300 грн.
За такого, рішення місцевого суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру аліментів.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 грудня 2011 року змінити в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 на її утримання аліменти у розмірі 300 грн., починаючи з 24 листопада 2011 року та до досягнення дитиною –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.
В іншій частині зазначене рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді