Справа № 22-ц-2695/11 27.10.2011 27.10.2011 09.02.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –2695/11 Головуючий у першій інстанції Крамаренко Т.В.
Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
У Х В А Л А
Іменем України
27 жовтня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,
при секретарі Поліщук Ю.В.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит»(далі –ПАТ «Банк Фінанси та Кредит») на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 липня 2011 року про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», приватного нотаріуса ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, одночасно заявивши клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за цим виконавчим написом.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 липня 2011 року позов забезпечено зупиненням виконавчого провадження № 25292526, порушеного старшим державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_6 за виконавчим надписом № 454 від 28 лютого 2011 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_5
В апеляційній скарзі ПАТ «Банк Фінанси та Кредит»просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити позивачу в забезпеченні позову, посилаючись на те, що вона постановлена з порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Виходячи з положень ст. 152 ЦПК України суд або суддя має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і змістом позовних вимог, а також обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовував свої права, подаючи позов.
Згідно з п . 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
З позовної заяви вбачається, що позивачка, як боржник перед ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», оскаржує до суду виконавчий напис нотаріуса, за яким повинно відбуватися стягнення на нерухоме майно, зокрема: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та просила суд забезпечити позов зупиненням стягнення за виконавчим написом нотаріуса відповідно до п. 6 ч.1 ст. 152 ЦПК України.
Незважаючи на таке заявлене клопотання, суддя після відкриття провадження по справі, в порушення зазначених вище процесуальних норм та за відсутності заяви сторони розглянула клопотання про забезпечення позову у виді зупинення виконавчого провадження, що було відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса, задовольнивши його.
Більш того, Закон України “Про виконавче провадження” (надалі - Закон) визначає, що виконавче провадження являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у названому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтями 37 і 38 Закону передбачені випадки згідно з якими державний виконавець зобов’язаний або має право зупинити виконавче провадження (ст. 37, 38 Закону).
Таким чином, місцевий суд застосував такий вид забезпечення позову, про який клопотання не заявлялося, а обраний судом вид забезпечення позову є безпідставним та позбавляє можливості державного виконавця проводити будь-які дії в межах відкритого виконавчого провадження.
За такого, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала судді постановлена з порушенням порядку вирішення вказаного клопотання, а тому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання про забезпечення позову у виді зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит»задовольнити частково.
Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 липня 2011року скасувати, а питання про забезпечення позову у виді зупинення стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса ОСОБА_5 № 454 від 28 лютого 2011 року передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді: