Справа № 1-п-74/12

Постанова  

іменем України

 25.01.2012

          Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                      - Дігтяр І.Р.

при секретарі                     - Зінорук В.В.

за участю прокурора         - Марусечко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду постанову слідчого Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві  про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття у зв’язку із закінченням строків давності,

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 1996 року органом досудового слідства була порушена кримінальна справа № 01-10736 за ознаками  ст. 141 ч. 2 КК України /в редакції 1960 року/, а саме по факту відкритого викрадення особистого майна ОСОБА_1 невстановленими особами.

30 грудня 1996 року орган досудового слідства призупинив попереднє розслідування на підставі ст. 206 ч. 3 КПК України до встановлення особи, яка підлягає притягненню в якості обвинуваченої.

01 грудня 2011 року органом досудового слідства відновлено досудове слідство та перекваліфіковано злочинні дії з ч. 2 ст. 141 КК України /в редакції 1960 року/ на ч. 2 ст. 186 КК України.

06 грудня 1996 р. винесено постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття у зв’язку із закінченням строків давності..

Вислухавши думку прокурора, який підтримав доводи постанови, дослідивши матеріали справи, вважаю, що дане подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 01 грудня 2011 року по 06 грудня 2011 р.  будь-які слідчі та оперативно-розшукові дії по справі не проводилися, доручення щодо проведення оперативно-розшукових дій не надавалися.

01 грудня 2011 року у справі є доручення в порядку ст. 114 КПК України, яке виконано формально, оскільки наданий рапорт ОУКР Деснянського РУ ГУ МВС України без дати, і 06 грудня 2011 року винесена постанова про направлення справи до суду про закриття у зв’язку з закінченням строків давності.  

При цьому, слідчим при наявності в матеріалах справи висновку експерта від 28 грудня 1996 року /а.с. 23/ про те, що слід пальця руки, вилучений при огляді квартири потерпілого, придатний для ідентифікації по ньому особи, не прийнято жодних заходів для з’ясування особи якій належить відбиток пальця, перевірки його по базі даних тощо.

Згідно ч.1 ст. 49 КК України (в редакції 2001 року) особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності при  наявності двох передбачених законом підстав: 1) закінчення  встановлених законом строків (ч. 1 ст. 49 КК України); 2) відсутність обставин, які переривають перебіг давності (ч.2, 3, 5 ст. 49 КК України).

Слідчим в поданні вказані лише підстави, передбачені ч. 2 ст. 49 КК України, яка передбачає, що перебіг строку давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з’явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв’язку з закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Частина 1 ст. 11-1 КПК України передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності лише обвинуваченого у зв’язку із закінченням строків давності. При цьому, згідно ч.2 ст. 7-1 КПК України  до направлення такої справи в суд обвинуваченому повинно бути роз’яснено сутність обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави. В разі винесення постанови про направлення справи до суду для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, згідно вимог ч.4 ст. 7-1 КПК України, слідчий зобов’язаний ознайомити обвинуваченого, його захисника з названою постановою, а в разі їх вимоги - з усіма матеріалами справи  та роз’яснити їх права, передбачені КПК України,

          В разі, якщо обвинувачений заперечує проти направлення справи до суду для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, згідно ч.3 ст. 7-1 КПК України провадження у справі продовжується у звичайному порядку.

          Враховуючи вище викладене, те, що по справі будь-які реальні заходи для встановлення  особи, яка вчинила злочин, протягом майже 15 років не приймалися, інші слідчі дії по справі не проводилися, закриття даної справи по запропонованим підставам є необґрунтованим, оскільки таке рішення є завідомо незаконним.

          При відмові в закритті кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не порушуються будь-чиї права.

          Крім того, при бездіяльності органів слідства для встановлення особи, яка вчинила злочин, не встановленні факту наявності або відсутності підстав для переривання перебігу строку давності, вирішення питання про закриття справи у зв’язку з закінченням строків давності є неможливим  і передчасним.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49 КК України, ст. 7-1, ст. 11-1, 248 КПК України , -

П о с т а н о в и в :

          Відмовити органу  досудового слідства в закритті даної кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності.

          Кримінальну справу повернути органу досудового слідства для проведення досудового слідства.

          Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: