Справа №2-514/07
РІШЕННЯ
Іменем України
06.08.07 року. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі головуючого - судді Гусєва О.Г. при секретарі судового засідання - Селімовой О.В., за участю представника ІШ «ТСП» - Фатеевої Я. А. представника ОСОБА_1. - Бондаренко ВО. представника ОМБТІ та РОН - Найда Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ПП «ТСП» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, виселенні та по зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 до ПП «ТСП», Виконкому Одеської міської ради, Одеської міської ради, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, КП ОМБТІ та РОН про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання договору оренди недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «ТСП» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1. в якої просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням, станцією технічного обслуговування, яка розташована за адресою ОСОБА_1 163 в м. Одесі, шляхом виселення ОСОБА_1.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ПП «ТСП» уклало з представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради договір оренди нежитлового приміщення яке розташовано за адресою ОСОБА_1
Позивач не може вступити в користування орендованим майном, оскільки спірне приміщення зайнято ОСОБА_1Позивач посилаючись на ст. ст. 16, 400 ЦК України, ст. 48 Закону України «Про власність», ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
ОСОБА_1з позовною заявою не погодилась у повному обсягу, звернувшись до суду з зустрічною позовною заявою в якої просила визнати недійсним договір оренди нежилого приміщення від 11.10.2004 року укладений між представництвом по Управлянню комунальною власністю Одеської міськради та ПП «ТСП» щодо оренди нежитлових приміщень за адресою ОСОБА_1, визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на домоволодіння за адресою ОСОБА_1, яке в цілому складається з нежитлових будівель під літерами «А», «Г», «Д», сараїв «Ж», «З», від 17 листопада 2004 року виданому Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради.
В судовому засіданні ОСОБА_1доповнила свої вимоги та просила визнати недійсним свідоцтво про право власності від 17 листопада 2004 року, скасувати реєстрацію в КП ОМБТІ та РОН за Одеською міською радою право власності на спірне приміщення, визнати договір
оренди укладений між представництвом по Управлянню комунальною власністю Одеської міськради та ПП «ТСП» недійсним.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 0б.08.2007року, провадження по справі в частині вимог ОСОБА_1. щодо скасування реєстрації в КП ОМБТІ та РОН права власності за Одеською міською радою на спірне приміщення, закрито.
Остаточними вимогами ОСОБА_1. є вимоги про визнання свідоцтва про право власності на домоволодіння за адресою ОСОБА_1, яке в цілому складається з нежитлових будівель під літерами «А», «Г», «Д», сараїв «Ж», «З», від 17 листопада 2004 року виданому Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, недійсним та визнання договору оренди нежитлового приміщення № 34/83 від 11 жовтня 2004 року, укладеного між представництвом по Управлянню комунальною власністю Одеської міськради та ПП «ТСП» щодо оренди нежитлових приміщень за адресою ОСОБА_1, недійсним.
Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що розпорядженням міського голови від 11 жовтня 2004 року нежитлове приміщення за адресою ОСОБА_1 передано у введення Представництву по управлінню комунальною власністю.
17 листопада 2004 року за територіальною громадою зареєстровано право власності на спірне нежиле приміщення в КП ОМБТІ та РОН а в подальшому передано в оренду ПП «ТСП».
Спірне нежиле приміщення було безхазяйним майном тому у відповідності до ст. 137 ЦК України в редакції 1963 року, майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу.
Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів.
Порядок надходження спірного нежитлового приміщення у власність теріторіальної громади був порушений, тому позивач вважає, що зустрічна позовна заява підлягає задоволенню.
Представник ПП «ТСП» з сустічною заявою не погодився у повному обсягу, посилаючись на те, що вони отримали нежитлове приміщення в оренду у відповідності до діючого законодавства.
Представник КП «ОМБТІ та РОН» вважав, що позовна заява ПП «ТСП» підлягає задоволенню, зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає з підстав викладених у позовній заяві ПП «ТСП».
Представники виконкому Одеської міської ради, Одеської міської ради, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради в судове засідання не з'явились, про слухання справи повідомлені належним чином.
В судовому засіданні встановлено слідуючи обставини та відповідні ним правовідносини -
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.11.2003 року КП ОМБТІ та РОН поручено провести інвентарізацію об'єктів нежитлового фонду, в тому числі і домоволодіння, що розташоване за адресою ОСОБА_1.
В ході інвентарізації було виявлено, що нежитлове приміщення під літерою «Д» та сараї під літерами «З», «Ж» за адресою ОСОБА_1 є безхазяйними.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2004 року за ОСОБА_1визнано право власності на станцію технічного обслуговавання яка складається з 3 боксів, підсобного приміщення та розташована за адресою ОСОБА_1. Зазначене рішення скасовано, провадження по спаві за позовною заявою ОСОБА_1про визнання за нею права власності на спірне нежитлове приміщення припинено до розгляду даної цівільної справи.
17 листопада 2004 року виконавчий докімет Одеської міської ради видав свідоцтво про право власності на домволодіння за адресою ОСОБА_1, яке в
цілому складається з нежитлових будівель під літерами «А», «Г», «Д», сараїв «Ж», «З», Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради.
Підставою для видачі зазначеного свідоцтва стало рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 листопада 2003 року про інвентаризацію об'єктів нерухомості.
11 жовтня 2004 року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міськради уклало з ГШ «ТСП» договір про передачу в оренду нежитлового приміщення за адресою ОСОБА_1.
За встановлоеними обставинами суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково оскільки згідно ст. 137 ЦК України в редакції 1963 року, майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу.
Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів.
Виконавчий комітет Одеської міської ради рішення про надходження до комунальній власності (теріторіальній громаді) безхазяйного майно за адресою ОСОБА_1, не приймав. Безхазяйне майно за адресою ОСОБА_1 на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом, терміном на один рік не бралось. Заяви про визнання майна безхазяйним до виконавчого комітету Одеської міської ради, не надходило.
Таким чином свідоцтво про право власності на домоволодіння за адресою ОСОБА_1, яке в цілому складається з нежитлових будівель під літерами «А», «Г», «Д», сараїв «Ж», «З», від 17 листопада 2004 року виданому Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, підлягає визнанню частково не дійсним( в частині права власності на нежитлове приміщення під літерою «Д» та сараїв під літерами «З», «Ж») оскільки зазначені споруди перейшли у власність територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, з порушенням ст. 137 ПК України в редакції 1963 року.
Договір оренди нежитлового приміщення № 34/83 від 11 жовтня 2004 року, укладений між представництвом по Управлянню комунальною власністю Одеської міськради та ПП «ТСП» щодо оренди нежитлових приміщень за адресою ОСОБА_1 підлягає визнанню недійсним, оскільки відповідно до 48 ЦК України правочин який не відповідає вимогам закону є недійсним. Оскільки орендодавець отримав право власності в порушення ст. 137 ЦК України він не мав право їм розпорядитися.
Керуючись ст. ст. 48, 137 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 212-215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог приватного підприємства «ТСП» до ОСОБА_1 - відмовити у повному обсягу.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1задовольнити частково.
Свідоцтво про право власності на домоволодіння за адресою ОСОБА_1, яке в цілому складається з нежитлових будівель під літерами «А», «Г», «Д», сараїв «Ж», «З», від 17 листопада 2004 року виданому Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради - визнати частково не дійсним, визнавши його недійсним в частині права власності на нежитлове приміщення під літерою «Д» та сараїв під літерами «З», «Ж».
Договір оренди нежитлового приміщення № 34/83 від 11 жовтня 2004 року, укладений між представництвом по Управлянню комунальною власністю Одеської міськради та ПП «ТСП»
щодо оренди нежитлових приміщень за адресою ОСОБА_1 - визнати недійсним.
Судове рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 діб, шляхом подачі на протязі 10 діб починаючи з дня проголошення рішення, заяви щодо апеляційного оскарження рішення суду, та послідуючим наданням апеляційної скарги, протягом 20 діб після надання заяви про апеляційне оскарження.