Справа № 2-123/12

Рішення

іменем України

"31" січня 2012 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

                                                 головуючого судді         Кириченка В.І.

                                                 при секретарі                  Марчук Н.М.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в м. Кагарлику справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності та виділ ? частки земельної ділянки ,-

ВСТАНОВИВ:

В позові позивач просила суд про визнання права власності  за нею- ОСОБА_1 та виділ їй ? частки земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,18 га. яка розташована в АДРЕСА_1.

Мотивувала позов тим, що нерухоме майно у вигляді земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,36 га. яка розташована в АДРЕСА_1 набуте відповідачем внаслідок безоплатної приватизації в період перебування в шлюбі з позивачем і тому є об»єктом спільної сумісної власності подружжя відповідно до Закону України від 11.01.2011 року який набрав чинності з 8 лютого 2011 року і їх частки в придбаному спільному сумісному майні подружжя є рівними, але в добровільному порядку відповідач не погоджєуться на поділ.

В судовому засіданні позивач позов підтримала.

Відповідач позов не визнав і мотивував тим, що спірна земельна ділянка передавалась безоплатно йому. Судом встановлено слідуюче.

Нерухоме майно у вигляді земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,36 га. яка розташована в АДРЕСА_2 набуте відповідачем 24.04.2000 року внаслідок безоплатної приватизації в період перебування в шлюбі з позивачем, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, так як шлюб зареєстровано 11.11.1973 року і розірвано 18.10.2011 року . Відповідно до ст..60 ЦПК України позивач не довела, що спірна земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,36 га. розташована в АДРЕСА_1, так як не надала суду допустимих доказів на підтвердження вказаної обставини. А земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,36 га. яка розташована в АДРЕСА_2  не є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, так як дія ч.5 ст.61 СК України, на які вказує позивач, не розповсюджується на час виникнення правовідносин, а саме станом на 24.02.2000 року.

Тому слід відмовити повністю у задоволенні позову про визнання права власності  за ОСОБА_1 та виділ їй ? частки земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,18 га. яка розташована в АДРЕСА_1.

Керуючись ч.5 ст.61 СК України, ст..ст. 10, 60, 212 ЦПК України,-суд

                                             вирішив:

Відмовити повністю у задоволенні позову про визнання права власності  за ОСОБА_1 та виділ їй ? частки земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,18 га. яка розташована в АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.                     

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 ЦПК України.                                                                                                

Суддя:В. І. Кириченко