Справа № 22-468 \07                                 Головуючий у 1 інстанції Мальцева Є. Є

Категорія 5                                                                                   Доповідач Кучерява В. Ф.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2007 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

Головуючого Баркової Л. Л.

Суддів Кучерявої В. Ф. ТрушковаМ. М.

При секретарі Лепеха А. С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання та затвердження часток в праві спільної власності та визнання порядку користування квартирою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2 листопада 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

З таким позовом позивачка звернулась до суду, посилаючись на те, що з відповідачем вона знаходилась в зареєстрованому шлюбі з 8 червня 2001 року, від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час шлюбу за спільні кошти в 2001 році вони придбали квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох ізольованих кімнат, розміром 17,1 кв. м. та 10,3 кв. м. Просила визнати за нею та відповідачем право власності на квартиру у рівних частках та встановити порядок користування квартирою, закріпивши за нею з дитиною кімнату розміром 17,1 кв. м.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2 листопада 2006 року визнано за ОСОБА_1. та ОСОБА_2. за кожним право спільної часткової власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1

В задоволенні позову ОСОБА_1. в частині визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 відмовлено.

З рішенням суду не згодна позивачка, яка просить рішення суду в частині відмови в задоволенні її позову про встановлення порядку користування спірною квартирою скасувати, задовольнити її позовні вимоги, встановити порядок користування квартирою, виділивши в користування їй та сину кімнату розміром 17,1 кв. м.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення апелянта , яка просила задовольнити її апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи позивачці в задоволенні її позову про встановлення порядку користування спірною квартирою, суд першої інстанції посилався на те, що позивачка не ставила питання про збільшення її частки у праві власності на квартиру і запропонований порядок користування квартирою порушує право іншого співвласника.

З таким висновком суду погодитись неможна.

З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира придбана сторонами під час шлюбу за кошти подружжя і складається із двох ізольованих кімнат.

Суд першої інстанції прийшов до обгрунтованного висновку, що позивачка і відповідач мають рівне право власності на цю квартиру і визнав за ними право спільної часткової власності на квартиру у розмірі 1\2 частина за кожним.

Із позовної заяви позивачки вбачається, що вона просила суд визначити порядок користування квартирою між нею та відповідачем, виділивши їй та сину у користування більшу кімнату розміром 17,1 кв.м, а відповідачу кімнату розміром 10,3 кв. м.

У відповідності із п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року із змінами, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.98 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» , якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями ( квартирами, кімнатами) такого будинку. В цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасниками спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також між учасниками спільної сумісної власності.

Із особистого рахунку № 3253 на квартиру АДРЕСА_1 вбачається, що в квартирі зареєстровано позивачку, відповідача та їх сина ОСОБА_3, а із плану квартири вбачається, що квартира складається із двох відокремлених кімнат , розміром 17,1 кв.м. та 10,3 кв. м. та підсобних приміщень - кухні, вбиральні, ванної кімнати, коридорів та вбудованої шафи, та квартира обладнана лоджією.

Колегія суддів вважає, що встановлення порядку користування квартирою не впливає на розмір часток спільної власності, і позовні вимоги позивачки в цій частині підлягають задоволенню. Вона проживає з дитиною, тому має право користуватись більшою кімнатою у квартирі, а відповідач - меншою, при цьому підсобні приміщення мають бути у загальному користуванні сторін. Оскільки позивачці виділяється у користування кімната, до якої прилягає лоджія і якою можливо користуватись проходячи тільки через кімнату розміром 17,1 кв. м., то лоджія також повинна бути у користуванні позивачки.

Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивачки задоволенню.

Керуючись ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2 листопада 2006 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення

порядку   користування      квартирою   -   скасувати,   позовні   вимоги   в   цій   частині задовольнити.

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділити в користування ОСОБА_1 з неповнолітнім синомОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жилу кімнату , розміром 17,1 кв.м. з прилеглою до нею лоджією, ОСОБА_2 жилу кімнату розміром 10,3 кв. м. Підсобні приміщення, а саме : кухню, розміром 7,6 кв.м, ванну кімнату, розміром 2 кв.м, вбиральню розміром 1 кв.м, коридори, розмірами 3,1 кв.м та 1,8 кв.м. та вбудовану шафу залишити в загальному користуванні сторін

В решті частини рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.