ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
25.10.06 Справа № 4/966-17/127
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу ПП „К.І.К.-Л.”
на рішення господарського суду Львівської області від 04.07.2006р.
у справі № 4/966-17/127
за позовом Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об”єднання по агропромисловому будівництву „Львівоблагропромбуд”
до ПП „К.І.К.-Л.”, м.Львів
про стягнення 27 448,60 грн.,
з участю представників :
від скаржника –Кунтий Н.О.
від позивача –Галайко Р.Й.; Москаль Д.М.
В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Рішенням господарського суду Львівської області від 04.07.2006р. у справі № 4/966-17/127 (суддя Ділай У.І.) задоволено позов Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об”єднання по агропромисловому будівництву „Львівоблагропромбуд”, м.Львів до ПП „К.І.К.-Л.”, м.Львів та стягнуто з останнього на користь позивача 5783,00 грн. пені, 4488,00 грн. річних відсотків, 16789,00 грн. інфляційних та судові витрати.
Не погоджуючись з даним рішенням відповідач –ПП „К.І.К.-Л.” подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на наступне:
· Нарахування штрафних санкцій позивачем проведено за неналежне виконання Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Судововишнянського заводоуправління будматеріалів укладеного між ЛОКМО „ЛАПБ" та ПП „К.І.К-Л." 15.05.03р. При цьому, як зазначає скаржник, позивач приховав, через що судом не з"ясовано той факт, що у квітні 2005р. позивачем подано до господарського суду Львіввської області позов, в якому однією з вимог є розірвання вищевказаного Договору. По даному спору господарським судом Львівської області 10.11.2005р. було винесено рішення по справі № 1/134-20/46, яке було переглянуто Львівським апеляційним господарським судом. Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.07.2006р. порушено касаційне провадження по перегляду вказаної постанови. У п. 1 ст.206 ГК України зазначено, що господарські зобов”язання повинні бути розірвані відповідно до правил, встановлених ст.188 ГК України. Відповідно до положень ГК України договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності рішенням суду, якщо іншого строку не встановлено у рішенні. Як зазначено у п.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов”язання сторін припиняються. Оскільки справа № 1/34-20/46 знаходиться на розгляді у ВГСУ і не винесено остаточний процесуальний документ, який би вирішив спір стосовно розірвання договору від 15.03.2003р., неможливо належним чином вирішити питання стосовно правомірності нарахування штрафних санкцій;
· Судом порушено норми матеріального права, так як відповідно до положень п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позовна заява ЛОКМО „ЛПБ" датована 04.05.2006р., а пеня згідно розрахунку №3 до позовної заяви, нарахована за період з 09.05.05р. 09.11.05р., тобто позивачем прострочено термін позовної давності, встановлений законом для нарахування пені. Отже, в частині стягнення пені в розмірі 5 783,00 грн. у позовних вимогах слід було відмовити, у зв'язку із спливом терміну позовної давності;
· Відповідно до рішень господарського суду Львівської області від 16.06.04р. по справі 4/1129-26/119 та від 03.03.05р. по справі №4/3429-6/418 відповідачем оплачено позивачу штрафні санкції в розмірі 58 241,96грн. Крім того, у зв'язку з наявністю значної кредиторської заборгованості на рахунки та майно ПП „К.І.К.-Л" було накладено арешт ВДВС у Галицькому районі м. Львова. Неможливість розпоряджатися майном та грошовими коштами та непогашення боржниками великої дебіторської заборгованості призвели до неможливості ведення господарської діяльності підприємством, а відповідно неможливості погасити усю суму боргу перед позивачем. Крім того, подання позову ЛОКМО „ЛПБ" про розірвання договору купівлі-продажу від 15.05.03р. викликало сумнів у необхідності проводити подальшу оплату за вказаним договором. Також слід зауважити, що Позивач не мав наміру приймати платежі за договором, про що свідчить повернення сплачених відповідачем грошових коштів (платіжне доручення №607 від 24.11.2005р.). ПП „К.І.К.-Л" було оформлено кредит спеціально для проведення оплати, оскільки кошти, які поступали на арештовані рахунки розподілялись пропорційно вимог кредиторів, не могли погасити всього боргу перед позивачем. Ст. 233 ГК України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій з врахуванням ступеня виконання зобов'язання боржника, майнового стану та інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу.
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Представленим відзивом - Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об”єднання по агропромисловому будівництву „Львівоблагропромбуд” доводи скаржника заперечує, просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
15.05.2003р. між Львівським обласним кооперативним міжгосподарським об”єднанням по агропромисловому будівництву „Львівоблагропромбуд” та ПП „К.І.К.-Л.” було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Судововишнянського заводоуправління будівельних матеріалів.
Відповідно до умов вказаного вище договору ПП „К.І.К.-Л.” в термін до 30.11.2003р. зобов”язувалось оплатити позивачу 756,00 тис.грн. за проданий цілісний майновий комплекс.
Рішенням господарського Львівської області від 16.06.2004р. у справі № 4/1129-26/119 стягнуто з відповідача на користь позивача 240,0 тис.грн. вартості цілісного майнового комплексу Судововишнянського заводоуправління будівельних матеріалів, штрафні санкції за неналежне виконання грошового зобов”язання, пеню та судові витрати по справі.
Станом на 09.12.2004р. рішення суду виконано частково, заборгованість ПП „К.І.К.-Л.” перед позивачем становила 163,0 тис.грн.
У відповідності до вимог ст.214 ЦК УРСР в редакції 1963 року та ст.625 ЦК України в редакції 16.01.2003р. за неналежне виконання грошового зобов”язання позивачем нараховано відповідачу інфляційні в сумі 16 789,00 грн., а також 3% річних за користування коштами в сумі 4488,00 грн.
Крім того, на підставі п.2.3 договору купівлі-продажу від 15.05.2003р., ст.549 ЦК України, ст.ст.230, 231 ГК України позивачем нараховано пеню за період з 09.05.2005р. по 09.11.2005р. в сумі 5 783,00 грн.
Розглянувши матеріали справи та додані докази в їх сукупності суд першої інстанрції підставно дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обгрунтовані, документально підтверджені та підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки пунктом 4.2 договору купівлі-продажу від 15.05.2003р. сторони передбачили, що несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору шляхом відшкодування спричинених цим збитків (індекс інфляції, пені і штрафи).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, а за відсутності таких умов –відповідно до вимог закону.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-105 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Львівської області від 04.07.2006р. у справі № 4/966-17/127 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати покласти на скаржника.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.