Справа № 10-136                                                Головуючий у суді 1-й інстанції Чернявський М. В.

Категорія :  ст. 165-2 КПК України                  Суддя-доповідач Слісарчук Я.Л.

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

УХВАЛА

Іменем  України

„   22   "   серпня   2007   року   колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді                       Фоміна Ю.В.

суддів:                                             Слісарчука Я.А.,  Зав'язуна С.М.

секретаря                                        Поліщук Т.О.

за участю  прокурора                    Добровольської I.I.

захисника                                      ОСОБА_1

обвинуваченого                            ОСОБА_2

розглянула у  відкритому судовому засіданні  в м. Житомирі     справу за апеляцією прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову судді Житомирського районного суду від 6 серпня 2007 року.

Цією  постановою   відмовлено  в  задоволені   подання  слідчого   про  обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м.  Києва,  не судимого, та обвинуваченому обрано запобіжний захід підписку про невиїзд.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому,  що 27 липня 2007 року за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 в с Тригір'я Житомирського району,  шляхом проникнення в приміщення чоловічого монастиря таємно викрали три ікони,  два підсвічники,  десять церковних хрестів,  Євангліє та 1000 гривень,  а всього заволоділи майном Тригірського чоловічого монастиря на загальну суму біля 30000 гривень.

28 липня 2007 року щодо ОСОБА_2 порушена кримінальна справа за  ст. 185 ч.3 КК України.

В цей же день він був затриманий в порядку  ст. 115 КПК України.

2

31 липня 2007 року постановою судді Житомирського районного суду строк тримання під вартою ОСОБА_2 продовжений до 10 діб.

6 серпня 2007 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за  ст. 185 ч.3 КК України.

Постановою судді цього ж суду від 6 серпня 2007 року залишено без задоволення подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2

В постанові судді зазначено, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності,  має вищу освіту та постійне місце проживання,  займається підприємницькою діяльністю,  позитивно характеризується за місцем проживання та надає матеріальну допомогу членам своєї сім'ї,  а вказане дає підстави вважати,  що обвинувачений перебуваючи на волі не буде перешкоджати встановленню істини по справі і ухилятися від слідства та суду.

Не погоджуючись з постановою судді,  прокурор вніс апеляцію в якій просив постанову скасувати,  а справу направити на новий судовий розгляд. На думку апелянта постанова судді є незаконною,  оскільки висновки викладені в ній не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача,  слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальна справа,  прокурора про задоволення апеляції,  обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1,  які вважали постанову судді законною та обґрунтованою,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що апеляція задоволенню не підлягає,  виходячи з наступного.

Відповідно до положень  ст. ст. 155 ч.1,  148 ч.2 КПК України такий запобіжний захід як взяття під варту на стадії досудового слідства може бути застосовано лише у випадках,  коли особа підозрюється чи обвинувачується у вчинені злочину,  за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі і коли є достані дані вважати,  що ця особа може ухилитися від слідства і суду,  перешкодити встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.

З матеріалів справи видно,  що хоча ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад три роки,  до кримінальної відповідальності він притягується вперше,  має постійне місце проживання,  за яким характеризується позитивно,  працює,  має на утриманні матір пенсійного віку та сестру,  яка є інвалідом другої групи. Після звільнення з під варти знаходився на стаціонарному лікуванні.

В матеріалах справи відсутні дані про те,  що ОСОБА_2 ухиляться від слідства,  перешкоджає встановленню істини у справі чи має намір продовжити злочинну діяльність.

Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою суддя врахував всі обставини,  передбачені  ст.150 КПК України в тому числі і ті на які посилається в своїй апеляції прокурор і прийшов до правильного висновку про недоцільність обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3

Рішення судці,  є законним і обґрунтованим,  підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляції прокурора,  колегія суддів не знаходить.

Керуючись  ст. ст. 165-2,  365,  366 КПК України,  колегія суддів

Ухвалила:

Апеляцію прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення,  а постанову судді Житомирського районного суду від 6 серпня 2007 року про відмову в задоволені подання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без зміни.