Справа № 11-619, 2007р. Головуючий у суді 1-ї інстанції: Зайцев А.В.
Категорія ст. ст.309ч.2, 307ч.2 КК України Доповідач: Широкопояс Ю.В.
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
28 серпня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі
суддів: Фоміна Ю.В. - головуючого,
Зав'язуна С.М. та Широкопояса Ю.В.,
з участю: прокурора Воронухи Д.С. ,
засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисника - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 1 червня 2007 року, -
встановив:
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, неодруженого, непрацюючого, судимого 17 червня 2006 року Бердичівським міськрайсудом Житомирської області за ст. ст. 309 ч. 1, 311 ч. 1 КК України на два роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на 1 рік 6 місяців, - за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бердичівського міськрайсуду від 14.06.2006р. та остаточно призначено покарання ОСОБА_1 - два роки шість місяців позбавлення волі;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, непрацюючого, несудимого, - за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки
2
позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України остаточно призначено покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Згідно ст. ст. 75, 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на два роки, зобов'язано його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.
Вирішено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судово-хімічних експертиз в розмірі в розмірі 118грн 80 коп. у солідарному порядку.
Згідно вироку, 12 листопада 2006 року за невстановлених слідством обставин (час, місце та спосіб) ОСОБА_2 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс вагою 12, 05гр. у висушеному стані, який зберігав при собі з метою збуту.
Цього ж дня близько 21 години у с Великі Гадомці Бердичівського району біля автобусної зупинки по вул. Центральній, ОСОБА_2 незаконно безоплатно збув даний наркотичний засіб ОСОБА_1 Після такого придбання вказаного наркотичного засобу ОСОБА_1 незаконно зберігав його при собі у кишені куртки з метою власного вживання до 14.11.2006р.
14 листопада 2006 року ОСОБА_2 за невстановлених слідством обставин (час, місце та спосіб) незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс вагою 59, 52 гр. у висушеному стані, який приблизно о 15 годині переніс до свого помешкання, де заховав його в приміщенні сараю та незаконно зберігав для власного вживання до 21 листопада 2006 року.
В апеляціях:
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить змінити вирок в частині призначення покарання ОСОБА_2 та у частині стягнення судових витрат, - призначити покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 309 КК України - 2 роки позбавлення волі; згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів - 3 роки позбавлення волі із конфіскацією майна; змінити щодо нього запобіжний захід на взяття під варту у залі суду; стягнути судові витрати: 82, 40 грн. з ОСОБА_2 та 36, 40 грн. із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ України у Житомирській області; виключити вказівку про рецидив як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_1; призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України - два роки позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначити покарання
3
ОСОБА_1 за сукупністю вироків - 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Посилається на незаконне звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2; неправильне вирішення способу стягнення судових витрат; необгрунтоване врахування рецидиву як обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_1; помилкове невказання частини ст. 70 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 та невказання частини ст. 71 КК України та способу складання покарань при призначенні покарання ОСОБА_1;
- засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок. Посилається на те, що канабіс було підкинуто йому при обшуку працівниками міліції, які змусили його оговорити себе у придбанні цього наркотичного засобу у ОСОБА_2.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених та захисника про задоволення апеляції прокурора в частині вирішення судових витрат та виключення рецидиву, міркування прокурора в підтримання апеляції, перевіривши справу, апеляційний суд визнає апеляцію прокурора частково обґрунтованою, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - необгрунтованою з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Зокрема, на досудовому слідстві та в судовому засіданні ОСОБА_1, повністю визнаючи себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, давав послідовні та детальні показання про факт придбання та зберігання ним у листопаді 2006р. коноплі у ОСОБА_2. Ці показання обгрунтовано визнані судом достовірними, оскільки вони стверджуються фактичними даними про знайдення у кишені куртки ОСОБА_1 та вилучення 14.11.2006р. подрібнених верхівок та листя коноплі в сухому стані, що є наркотичним засобом -канабісом (марихуаною) масою 12, 05гр., що містяться у протоколах огляду та висновку хімічної експертизи (а. с. 7-Ю, 31, 76-77); послідовними показаннями ОСОБА_2 про факт збуту ним коноплі засудженому ОСОБА_1.
Факт фальсифікації матеріалів кримінальної справи, на який є посилання в апеляції засудженого ОСОБА_1, може бути підставою для скасування вироку лише у разі доведеності цього факту у встановленому законом порядку. У судовому засіданні суду першої інстанції засуджений ОСОБА_1 не робив таких заяв.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 є правильною.
Апеляційний суд не погоджується з вимогою прокурора про виключення з вироку щодо ОСОБА_1 рецидиву злочинів як обставини, що обтяжує покарання, оскільки його попередня судимість за ст. 311 КК України не підпадає під кваліфікуючі ознаки ч. 2 ст. 309 КК України.
4
Призначене обом засудженим покарання відповідає тяжкості злочину та даним про особу засуджених, є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Призначене ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України не можна визнати явно несправедливим внаслідок м'якості, оскільки він має молодий вік, щиро розкаявся, вперше притягається до кримінальної відповідальності. З врахуванням перших двох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного та всіх обставин справи, суд першої інстанції законно та обґрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Невказання при цьому судом певної частини ст. 70 КК України не є неправильним застосуванням кримінального закону та підставою для зміни вироку.
Оскільки ОСОБА_1 під час іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням за ст. ст. 309 ч. 1, 311 ч. 1 КК України вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, суд першої інстанції правильно призначив йому остаточне покарання за правилами ст. 71 КК України. Невказання судом першої інстанції при цьому певної частини ст. 71 КК України та слів "за сукупністю вироків" не є неправильним застосуванням кримінального закону та підставою для зміни вироку.
Крім того, в апеляції прокурора поставлено питання про погіршення становища ОСОБА_2 шляхом зміни вироку без вказівки про скасування вироку та постановления нового вироку.
Вирішуючи питання про солідарне стягнення судових витрат з обох засуджених суд першої інстанції не додержав вимог ст. ст. 324, 331 КПК України про постановления певного розміру стягнення цих витрат з кожного з них з урахуванням ступеню вини та майнового стану засуджених. З врахуванням цих вимог закону апеляційний суд покладає витрати, понесені при експертизі 12, 05гр. канабісу, збутого ОСОБА_2 та придбаного ОСОБА_1, в сумі 82, 40 грн. порівну на обох засуджених (по 41 грн. 20 коп.), а витрати, понесені при експертизі 59, 52гр. канабісу, який був придбаний ОСОБА_2, в сумі 36, 40 грн., - на засудженого ОСОБА_2.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи, задовольнити частково, апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 1 червня 2007 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1
5 змінити в частині стягнення судових витрат. Стягнути судові витрати, пов'язані з проведенням хімічних експертиз, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області: з ОСОБА_2 - 77 грн. 60 коп. та з ОСОБА_1 - 41 грн. 20 коп.
В решті цей вирок залишити без зміни.