Справа № 1 - 46/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14.08.2007 року                                                                                                м. Трускавець

Місцевий Трускавецький міський суд Львівської  області в складі:

головуючого судді Рибачука А.І.

при секретарі Стецівці М.М.

з участю прокурора Малахівського Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, не заміжньої, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, працюючи на посаді продавця в суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 протягом вересня 2006 року привласнила гроші отримані від реалізації ввірених їй матеріальних цінностей, а саме шести мобільних телефонів: Samsung E 350, Nokia 7360, Nokia 1600, Samsung E 330, LG B2070, Samsung X 200 на загальну суму 3843.00 грн.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила розтрату чужого майна, яке було їй ввірене, тобто вчинила злочин передбачений ст. 191 ч.1 КК України.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 визнала себе винною в інкримінованому їй злочині та пояснила, що з 01.05.2005 року по 02.10.2006 року працювала продавцем у СПД - фізичної особи ОСОБА_2 В її обов'язки як продавця входив продаж мобільних телефонів, аксесуарів до них та телефонних карток. В період часу з 22.09.2006 року по 29.09.2006 року вона взяла на власні потреби 3843.00 грн. (три тисячі вісімсот сорок три гривні 00 коп.), які отримала за реалізовані нею мобільні телефони Samsung Е 350, Nokia 7360, Nokia 1600, Samsung E 330, LG B2070, Samsung X 200. Чотири з них, а саме: Samsung E 350, Samsung E 330, Nokia 7360, Nokia 1600 вона внесла в обліковий журнал, як такі, що були продані в кредит, а два інші, як такі, що продані за готівку. Вказані телефони нею були реалізовані невідомим їй особам. Дані телефони вона отримала в вересні 2006 року від ОСОБА_2 для реалізації.

Крім визнання підсудною ОСОБА_1 своєї вини її вина в вчиненні злочину передбаченого ст. 191 ч.1 КК України доводиться й іншими доказами зібраними по справі, а саме:

·  Актом перевірки наявності мобільних телефонів від 02.10.2006 року, відповідно до якого виявлено нестачу шести мобільних телефонів, а саме : Samsung E 350, Nokia 7360, Nokia 1600, Samsung E 330, LG B2070, Samsung X 200 на загальну суму 3843.00 грн.;

·  Видатковою накладною № 73 від 28.08.2006 року, відповідно до якої СПД -фізична особа ОСОБА_2 отримав від СПД - фізичної особи ОСОБА_5 мобільні телефони Самсунг Е 350, Нокія 7360, Нокія 1600, Самсунг Е 330, LG B2070, Самсунг X 200 на загальну суму 3843.00 грн.;

·  Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2, який показав, що він являється суб'єктом підприємницької діяльності з 2005 року. З травня 2005 року ОСОБА_1 працювала продавцем в магазині «Еліт» в орендованому ним приміщенні в АДРЕСА_3 в якому здійснюється реалізація мобільних телефонів та аксесуарів до них, а також скретч-карток та ваучерів поповнення рахунку. В обов'язки ОСОБА_1 входило отримання товару по накладних, реалізація товару, здача магазину під охорону. ОСОБА_1 отримувала товар по накладних та вела журнал обліку проданих товарів. В кінці вересня 2006 року, протягом семи днів, ОСОБА_1 внесла до журналу обліку продажу товарів дані щодо продажу чотирьох мобільних телефонів в кредит. Після цього гроші на рахунок не поступили і у зв'язку з цим він вирішив провести перевірку наявного в магазині товару та перевірити рух коштів. При перевірці руху коштів по рахунку виявив, що в банку кредити на купівлю чотирьох мобільних телефонів не значаться. Ним 02.10.2006 року в присутності ОСОБА_1 було проведено інвентаризацію наявного в магазині товару, під час якої було виявлено нестачу двох мобільних телефонів. Таким чином в продавця ОСОБА_1 було виявлено нестачу шести мобільних телефонів, а саме : Samsung E 350, Nokia 7360, Nokia 1600, Samsung E 330, LG B2070, Samsung X 200 на загальну суму 3843.00 грн.;

·  Протоколом допиту свідка ОСОБА_3, який показав, що він працює в СПД - фізичної особи ОСОБА_2 на посаді менеджера з 01.09.2006 року. ОСОБА_2 орендує приміщення по АДРЕСА_4, де знаходиться магазин «Еліт», в якому здійснюється реалізація мобільних телефонів та аксесуарів до них, а також скретч-карток та ваучерів поповнення рахунку. В магазині «Еліт» на посаді продавця працювала ОСОБА_1. В обов'язки ОСОБА_1 входило отримання товару по накладних, реалізація товару, здача магазину під охорону. ОСОБА_1 вела журнал обліку проданих товарів. В кінці вересня 2006 року, протягом семи днів, ОСОБА_1 внесла до журналу обліку продажу товарів дані щодо продажу чотирьох мобільних телефонів в кредит. Після цього гроші на рахунок ОСОБА_2 не поступили і у зв'язку з цим ОСОБА_2 вирішив провести перевірку наявного в магазині товару та перевірити рух коштів по його рахунку. При перевірці руху коштів по рахунку ОСОБА_2 виявив, що в банку кредити на купівлю чотирьох мобільних телефоні не значаться. ОСОБА_2 02.10.2006 року разом з ОСОБА_3 та ним було проведено інвентаризацію наявного в магазині товару, під час якої було виявлено нестачу двох мобільних телефонів. Таким чином в продавця ОСОБА_1 було виявлено нестачу шести мобільних телефонів, а саме: Samsung E 350, Nokia 7360, Nokia 1600, Samsung E 330, LG B2070, Samsung X 200 на загальну суму 3843.00 грн.;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_3, який показав, що СПД - фізична особа ОСОБА_2 орендує приміщення по АДРЕСА_4, де знаходиться магазин «Еліт», в якому здійснюється реалізація мобільних телефонів та аксесуарів до них, а також скретч-карток та ваучерів поповнення рахунку. В магазині «Еліт» на посаді продавця працювала ОСОБА_1. В обов'язки ОСОБА_1 входило отримання товару по накладних, реалізація товару, здача магазину під охорону. ОСОБА_1 вела журнал обліку проданих товарів. В кінці вересня 2006 року, протягом семи днів, ОСОБА_1 внесла до журналу обліку продажу товарів дані щодо продажу чотирьох мобільних телефонів в кредит. Після цього гроші на рахунок СПД -фізичної особи ОСОБА_2 не поступили і у зв'язку з цим ОСОБА_2 вирішив провести перевірку наявного в магазині товару та перевірити рух коштів по його рахунку. При перевірці руху коштів по рахунку ОСОБА_2 виявив, що в банку кредити на купівлю чотирьох мобільних телефоні не значаться. ОСОБА_2 02.10.2006 року разом з менеджером ОСОБА_4 та ним було проведено інвентаризацію наявного в магазині товару, під час якої було виявлено нестачу двох мобільних телефонів. Таким чином в продавця ОСОБА_1 було виявлено нестачу шести мобільних телефонів, а саме : Samsung Е 350, Nokia 7360, Nokia 1600, Samsung E 330, LG B2070, Samsung X 200 на загальну суму 3843.00 грн.

Оцінюючи зібрані по справі докази в сукупності, суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст. 191 ч.1 КК України, оскільки вона вчинила розтрату чужого майна, яке було їй ввірене.

При обранні міри покарання підсудній, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину.

При обранні виду і розміру покарання підсудній, суд приймає до уваги обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що підсудна раніше не судима, характеризується позитивно по місцю проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не стоїть, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Потерпілим, СПД - фізичною особою ОСОБА_2, заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 4528.00 грн. матеріальної шкоди та 5742.00 грн. моральної шкоди. Підсудня ОСОБА_1 частково визнала цивільний позов заявлений потерпілим. Вона не заперечує проти стягнення з неї 3843.00 грн. в рахунок відшкодування вартості шести мобільних телефонів, які нею були розтрачені.

Суд приходить до висновку, що цивільний позов СПД - фізичної особи ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Потерпілим заявлено позов про стягнення з ОСОБА_1 4528.00 грн. матеріальної шкоди, з яких 3843.00 грн. вартість шести розтрачених мобільних телефонів, 75.00 грн. вартість розтрачених скретч-карток, 610.00 грн. - кошти отримані але не сплачені ОСОБА_1 за електроенергію та охорону.

Суд вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути 3843.00 грн. матеріальної шкоди, так як в ході судового розгляду прокурором змінено обсяг обвинувачення та виключено з нього епізоди, які стосувались розтрати скретч-карток номіналом 25.00 грн. та 50.00 грн. на загальну суму 75.00 грн. та привласнення 610.00 грн., які були отримані з каси для оплати за електроенергію та охорону та стягнути.

Також потерпілим заявлено позов про стягнення з ОСОБА_1 5742.00 грн. моральної шкоди.

Суд вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути 500.00 грн. моральної шкоди, так як протиправними діями ОСОБА_1, які виразились в розтраті майна потерпілого йому завдано моральну шкоду, яка в грошовому еквіваленті становить 500.00 грн.

Керуючись ст. 191 ч. 1 КК України, ст.ст. 323,324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.1 КК України і призначити їй покарання за ст. 191 ч.1 КК України у виді штрафу в сумі 850.00 грн.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 3843.00 грн. матеріальної шкоди та 500.00 грн. моральної шкоди в користь СДП - фізичної особи ОСОБА_2.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення.