АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
головуючої Перепелюк І.Б.
суддів: Галичанського А.Д., Яремка В.В.
секретар Цимбал-Семенчук І.Ю.
за участю : ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог Чернівецька міська рада про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 08 грудня 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачі звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовували слідуючими обставинами.
Позивачам на праві приватної власності належать земельні ділянки в садівничому товаристві «Черешенька»по вул. Хрещатинській м.Чернівців, де також проживають відповідачі. Земельні ділянки позивачів є суміжними із земельною ділянкою відповідачів. Згідно плану земельної ділянки, проїзд до земельних ділянок позивачів можливий лише по дорозі загального користування. В 2009 році відповідачі на початку дороги, що веде до їх домоволодіння, повісили два навісні замки на металеві ворота, які встановили на початку заїзду. Також по межі земельних ділянок, які належать позивачам ОСОБА_4, ОСОБА_6 та дороги (заїзду), відповідачі встановили металеву сітку, чим перешкоджають їм як власникам, належним чином користуватися своєю власністю.
Крім того, на початку заїзду з вулиці Хрещатинської перед металевими воротами відповідачі горизонтально забетонували стовп, який є суттєвою перешкодою для заїзду до земельних ділянок позивачів.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 перешкоджають позивачам користуватися своїми земельними ділянками. На прохання позивачів знести ворота, сітку та бетонний стовп або надати ключі від замків, відповідачі відмовляються та влаштовують скандали.
Позивачі просили суд, зобов’язати ОСОБА_1, ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні належними їм земельними ділянками, шляхом демонтажу встановлених металевих воріт, сітки та бетонного стовпу, а у випадку їх ухилення від цього виконати ці роботи за рахунок ОСОБА_1, ОСОБА_2, зобов’язати відповідачів не чинити в подальшому їм перешкоди в користуванні належними їм земельними ділянками, а також стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 1000грн. моральної шкоди з кожного на користь кожного з позивачів та понесені судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 08 грудня 2011 року позов задоволено частково.
Зобов’язано ОСОБА_1, ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в користуванні належним їм на праві власності земельними ділянками, шляхом демонтажу встановлених металевих воріт, сітки та бетонного стовпу на початку заїзду до їхніх земельних ділянок. У випадку ухилення ОСОБА_1, ОСОБА_2 від демонтажу встановлених ними металевих воріт, сітки та бетонного стовпу виконати ці роботи за рахунок ОСОБА_1, ОСОБА_2 Зобов’язано ОСОБА_1, ОСОБА_2 не чинити в подальшому перешкод ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в користуванні належним їм на праві власності земельними ділянками. В задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі посилаються на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, не дав належну правову оцінку наявним у справі доказам, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилаються на те, що проїзд, який перегороджений воротами не є дорогою загального користування, він утримується та обслуговується відповідачами, оскільки веде до їхнього будинку. Крім того судом не враховано, що позивачі мають доступ до своїх земельних ділянок з вул.Хрещатинської, яким вони не користуються.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
При розгляді справи суд першої інстанції дослідив всі представлені сторонами докази та дав їм належну оцінку.
Зокрема було встановлено, що позивачі є власниками земельних ділянок, які є суміжними та знаходяться АДРЕСА_1. ОСОБА_4 є власником земельної ділянки НОМЕР_1, площею 0,0462 га, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку №360973 від 22.04.2009р.; ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,0608 га, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку №339866 від 02.09.2008р.; ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,0480 га, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку №002506, виданого згідно рішення Чернівецького міськвиконкому №206/9 від 02.04.1996р.; ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 0,0487 га, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку №178419 від 18.06.2007р.
Відповідачі проживають АДРЕСА_2. На початку заїзду, що веде з вул.Хрещатинської до їх будинку, відповідачі встановили металеві ворота, повісили навісні замки на них. Також по межі земельних ділянок, які належать позивачам ОСОБА_4, ОСОБА_6 та дороги (заїзду), відповідачі встановили металеву сітку, чим перешкоджають власникам належним чином користуватися своєю власністю. На початку заїзду з вул.Хрещатинської перед металевими воротами відповідачі горизонтально забетонували стовп, який є перешкодою для заїзду до земельних ділянок позивачів.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Судом встановлено, і це не оспорюється сторонами, що земельна ділянка, а саме заїзд з вул.Хрещатинської до будинку відповідачів, який вони перегородили воротами, не належить їм на праві власності, і доказів, якими підтверджується їх законне право на володіння чи користування цією земельною ділянкою суду не представлено.
Земельна ділянка, що являє собою заїзд з вул.Хрещатинської до будинковолодіння відповідачів є проїздом загального користування. Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачі самовільно перекрили проїзд загального користування, встановили металеві ворота, бетонний стовп та металеві сітки, тим самим, зайнявши самовільно земельну ділянку загального користування, перешкоджають позивачам користуватися належними їм на праві власності земельними ділянками.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи всі обставини по справі, висновок суду про часткове задоволення позовних вимог та усунення перешкод в користуванні власністю є правильним.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачі мають доступ до своїх земельних ділянок з вул.Хрещатинської, яким вони не користуються, є безпідставними. Судом встановлено, що облаштувати заїзд безпосередньо з вул.Хрещатинської окремо до кожної земельної ділянки позивачів, на чому наполягають відповідачі, неможливо, оскільки від дороги до земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_7 знаходиться кювет, за яким високий підйом, а земельна ділянка ОСОБА_6 знаходиться не біля дороги, а за земельною ділянкою ОСОБА_4
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 08 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: