Судове рішення #20921370

Справа № 1/0205/294/11

Провадження №11/290/98/2012                                                                                                  Категорія: 51

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Камінський В.П.                                                              

Доповідач :   Бурденюк  С.І.

                       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           УХВАЛА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року

                         Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

                                      Апеляційного суду Вінницької області

                                                           в складі:

головуючого:                     Бурденюка С.І.

суддів:                               Федчука В.В.,  Рупака А.А.

за участю:

прокурора -                      Миколайчука Д.Г.

захисників-адвокатів:    ОСОБА_2, ОСОБА_3

засуджених                    ОСОБА_4, ОСОБА_5

        розглянула «01»лютого 2012 року у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_3 на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.11.2011 року, яким

    ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м. Жмеринка  

    Вінницької області, громадянина України, проживаючого  АДРЕСА_1, раніше не судимого

визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309  КК України та призначено покарання у вигляді за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2-х років позбавлення волі. За ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 5-ти років 5-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

     ОСОБА_5

     АДРЕСА_2, громадянина

     України, раніше не судимий

визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання у виді 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Згідно вироку суду, ОСОБА_4 на початку березня 2011 року по вул.. Котляревського в м. Жмеринка купив у жінки циганської зовнішності на ім’я ОСОБА_1 подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, розфасовану по 4-х поліетиленових пакетиках, які були поміщенні в загальний поліетиленовий пакет  по ціні 150 грн., яку потім перевіз в с. Сідаво, де заховав під одним із дерев села та зберігав для власних потреб, без мети збуту.

     07.04.2011 року після 16 години в кабінеті №41 Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області під час проведення особистого огляду ОСОБА_4 з його дозволу, в кишені куртки було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження  зеленого кольору, в сухому подрібненому стані, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 450 від 24.05.2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено –канабісом, загальною масою 10,65 гр. у перерахунку на висушену речовину.

     В середині березня 2011 року вранці ОСОБА_4 під час перебування неподалік автозаправки «Панда», розташованої по вул. Асмолова в м. Жмеринка, продав ОСОБА_8 по ціні 50 грн. поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, в подрібненому стані, яка згідно висновку експерта № 449 від 11.05.2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено –канабісом, загальною масою 0,23 гр. у перерахунку на висушену речовину.

     07.04.2011 року після 8-ої години ОСОБА_4 під час перебування неподалік автозаправки «Панда», розташованої по вул.. Асмолова в м. Жмеринка, продав ОСОБА_5 по ціні 50 грн. поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, в подрібненому стані.

     ОСОБА_5 07.04.2011 року після 8-ої години, перебуваючи неподалік автозаправки «Панда», розташованої по вул.. Асмолова в м. Жмеринка, придбав по ціні 50 грн. у ОСОБА_4 поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено –канабісом, загальною масою 0,95 гр. у перерахунку на висушену речовину.

     Того ж дня, після 9-ої години ОСОБА_5, перебуваючи неподалік магазину «Провіант», розташований по вул.. Б. Хмельницького в м. Жмеринка, продав ОСОБА_9 по ціні 60 грн. куплений у ОСОБА_4 поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, в подрібненому стані, яка згідно висновку  судово-хімічної експертизи № 451 від 11.05.2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено –канабісом, загальною масою 0,95 гр. у перерахунку на висушену речовину.

     До початку судового засідання прокурор відкликав свою апеляцію.

    В своїй апеляції захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.11.2011 року відносно ОСОБА_4 змінити, призначивши йому остаточну міру покарання 5 років позбавлення волі, застосувавши до нього ст.. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк. Свої вимоги мотивує тим, що суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання, не врахував, що ОСОБА_4 вчинив злочин вперше, у вчиненому щиро розкаявся, раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, від вчинених ОСОБА_4 злочинів не настало тяжких наслідків. На досудовому та судовому слідстві ОСОБА_4 давав правдиві покази, чим сприяв встановленню істини по справі. Крім цього, ОСОБА_10 не перебував на обліку у лікаря-психіатра та нарколога, не страждає від наркотичної залежності та не потребує примусового лікування. ОСОБА_4 несистематично займався незаконним зберігання та збутом  наркотичних засобів. За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується з позитивної сторони, приймає активну участь у громадському та спортивному житті села, має авторитет серед молоді села, за що неодноразово нагороджувався сільською радою грамотами. З 18.10.2011 року ОСОБА_4 працює в СПД ОСОБА_11 обвалювальником м’яса на складі-магазині «Модуль», де за місцем роботи характеризується позитивно.

     В своїй апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.11.2011 року відносно  ОСОБА_5 змінити, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що призначене ОСОБА_5 судом покарання не відповідає його особі та є явно несправедливим через його суворість. При призначенні покарання суд не в повній мірі врахував таі обставини, що ОСОБА_5 вчинив злочин вперше, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, повністю визнав себе винуватим, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину. На досудовому слідстві і в судовому засіданні давав правдиві показання, чим сприяв встановленню істини по справі. ОСОБА_5 виключно з позитивної сторони за місцем проживання. Він наркотичні засоби не вживає, не є від них залежним і не перебуває на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога. ОСОБА_5 вчинив злочин у молодому віці. Він працює на «ПП ОСОБА_12(м. Київ) на посаді вантажника. В судовому засіданні на підтвердження того, що він працює ним було надано суду для огляду пропуск на вказане підприємство. З усіх членів сім ї ОСОБА_5 працює один і фактично на його утриманні знаходяться його мати, молодша сестра, бабка.  Батько сім ю залишив і їм не допомагає.

     В своїй апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.11.2011 року відносно ОСОБА_4 змінити, застосувавши до нього ст.. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк. Свої вимоги мотивує тим, що від вчинених ним злочинів не настало тяжких наслідків, у вчиненні злочинів щиро розкаюється, до цього випадку у нього взагалі не було ніяких порушень.   Призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі, вважає, що суд н6е в повній мірі врахував того, що  він на досудовому слідстві і під час розгляду справи в суді давав правдиві покази, чим активно сприяв у розкритті злочину, злочин вчинив вперше, так як раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, де приймає активну участь у громадському та спортивному житті села, має авторитет серед молоді села, за що неодноразово нагороджувався сільською радою грамотами.

     Заслухавши доповідача, захисників-адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції та заперечували проти доводів  прокурора щодо законності вироку, засуджених ОСОБА_4, який підтримав свою апеляцію та апеляцію захисника ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_5, який підтримав апеляції захисника ОСОБА_3,  міркування прокурора, який заперечував проти апеляцій захисників-адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_2 засудженого ОСОБА_4, думку прокурора , який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, обговоривши доводи апеляцій, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції захисника ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_3 слід задоволити, а вирок змінити в частині призначеного покарання..

     Кримінальна справа розглядалась відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин  справи, які ніким не оспорювались.

    Судом першої інстанції з’ясовано, чи правильно розуміють підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 й інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також судом роз’яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.        

    Районний суд, дослідивши  докази в порядку, передбаченому  ч.3 ст. 299 КПК України, надавши їм належну оцінку та навівши відповідні доводи, дійшов обгрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні незаконного придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту, незаконного збуту наркотичного засобу особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.. 309 КК України, повторно та ОСОБА_5 у вчиненні незаконного придбання, перевезення з метою збуту, а також збут наркотичного засобу при обставинах, викладених у вироку,

     Свій висновок щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд переконливо мотивував у вироку.

     Кваліфікація дій засуджених ОСОБА_4 за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України є правильною і ніким з апелянтів не оспорюється.           

     Разом з тим з урахуванням того, що засуджений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, вперше притягується до кримінальної відповідальності, злочини вчинив у молодому віці, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, на обліку у лікарів психіатрів та наркологів  Жмеринської ЦРЛ не перебуває, а також з урахуванням того, що засуджений ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, злочини вчинив у молодому віці, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, працює по короткочасному трудовому договору, на обліку у лікарів психіатрів та наркологів Жмеринської ЦРЛ не перебуває, суд не обґрунтовано дійшов до висновку, що виправлення та перевиховання засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можливе лише за умови реального відбування покарання у виді позбавлення волі.

    Суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307  КК України та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України не в повній мірі  врахував, відповідно до ст. 65 КК України  відомості про особи  винних та наявність  обставин, що пом’якшують  покаранн.  

     В ч.2 ст..65 КК України зазначено «Особі , яка вчинила  злочин , має бути призначено покарання , необхідне та достатнє  для її виправлення та попередження нових злочинів».

    Обираючи підсудному покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети - кари, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості (ст.372 КПК України).

     В ст.. 75 КК України зазначено «Звільнення від відбування покарання з  випробуванням»зазначено:  1. Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців,  обмеження  волі,  а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років,  враховуючи тяжкість злочину,  особу винного та інші обставини  справи, дійде висновку  про  можливість  виправлення  засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. 2. У цьому  разі суд  ухвалює  звільнити  засудженого  від відбування призначеного покарання,  якщо він протягом  визначеногосудом  іспитового  строку не  вчинить нового злочину  і виконає покладені на нього обов'язки 3. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років .

     З огляду на вище викладене, враховуючи обставини справи, особи  засуджених  ОСОБА_4 т ОСОБА_5 ,їх внутрішнє ставлення до скоєного, ступінь тяжкості вчинених  злочинів, доводи викладені в апеляціях захисників та самих засуджених  , колегія суддів вважає ,за можливе призначення покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5  у виді позбавлення волі, з застосуванням ст. .ст. 75,76  КК України.  
      Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів , -

                                             у х в а л и л а :

     Апеляції  захисника ОСОБА_7 засудженого ОСОБА_4,захисника

ОСОБА_3 –задовольнити .

     Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.11.2011 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змінити в частині призначеного покарання.

     ОСОБА_4 вважати засудженим за ст..ст. 309 ч.1,307 ч.2, 70 КК України до 5(п’яти) років позбавлення волі .

     На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання з випробуванням , встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

    На підставі ст..76 КК України покласти на ОСОБА_4  обов’язки :

-          не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи;

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи

-          періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

       ОСОБА_5  вважати засудженим за ст..307 ч.2 КК України до 5 (п’яти) років позбавлення волі .

      На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_5  від відбування призначеного покарання з випробуванням , встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

    На підставі ст..76 КК України покласти на ОСОБА_5  обов’язки :

-          не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи;

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи

-          періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

        В решті вирок залишити без змін.



                                                    Судді:

Федчук В.В.                           Бурденюк С.І.                                 Рупак А.А.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація