Справа № 5-153/11

Провадження №11/0290/145/2012                                                                                                  Категорія:  

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Патраманський І.О.                                                              

Доповідач :   Бурденюк  С.І.

                       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           УХВАЛА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року

                     Колегія суддів судової палати у кримінальних справах                                          

                     Апеляційного суду Вінницької області

                     в складі:

головуючого:                               Бурденюка С.І.

суддів:                                         Ващук В.П., Сілакова С.М

за участю прокурора:               Миколайчука Д.Г.

адвоката                                    ОСОБА_2

         розглянула «08 »лютого  2012 року матеріали  справи за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від «22»грудня  2011 року, якою в задоволенні подання Ладижинського ВК №39 про приведення вироку у відповідність з новим законом відносно засудженого,-

   ОСОБА_3,

   ІНФОРМАЦІЯ_1,

   уродженця с. Соколівка Крижопільського району Вінницької області, засудженого

   06.09.2004 року місцевим судом Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області за

   ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 70 КК України 2001 року до 11 років позбавлення волі з  

   конфіскацією всього особистого майна.

   Згідно матеріалів справи, адміністрація Ладижинської ВК №39  звернулася до суду з поданням про приведення вироку у відповідність з новим законом відносно засудженого

ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги тим, що набрали чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманизації кримінальної відповідальності»від 15.04.2008 року, Закон України «про внесення змін до ст.. 289 КК України»від 22.09.2005 року та постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті»(щодо визначення реальних збитків) .

      В своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2  ставить питання про скасування постанови Ладижинського міського суду Вінницької області від «22»грудня 2011 року, просить звільнити його від подальшого відбуття покарання.

     Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність та обгрунтованість постанови щодо ОСОБА_3 думку адвоката ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

     Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно врахував, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення «від 02.06.2005 року  була викладена новій редакції ст. 289 КК України . Зокрема , була виключена  така кваліфікуюча ознака як незаконне заволодіння транспортним засобом , вартість якого у двісті п’ятдесят  разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян .

     Виходячи з наведеного вище колегія суддів вважає , що дії засудженого вірно перекваліфіковані з ч.3 на ч.2 ст. 289 КК України , так як він незаконно заволодів транспортним засобом  потерпілого , завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди, і визначив  йому покарання виходячи з нової редакції Закону, зменшивши  його до максимальної межі встановленої нової санкції у відповідності до ч.3 ст. 74 КК України.

     Крім того у відповідності до ч.2 ст. 405 -1 КПК України , остаточне покарання засудженому визначено за сукупністю злочинів шляхом часткового частини покарання  за попереднім вироком .

     Колегія суддів вважає , що доводи апелянта в частині неврахування вироку Томашпільського районного суду у є хибними , оскільки Ладижинським  районним

Судом , не були порушені вимоги ст..409 КПК України .

    Колегія суддів вважає, що так як згідно з вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області  від 06.09. 2004 року засудженому ОСОБА_3 покарання було призначено у відповідності до ч.4 ст.70 КК України  шляхом часткового складання покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.03.2004 року у виді 1-го року позбавлення волі , то остаточне покарання також визначено вірно - за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання частини покарання за попереднім вироком .

    Крім того ,колегія суддів вважає, що  доводи апеляції про зарахування засудженому у строк відбування покарання відбутого покарання у виді 10(десяти) місяців 2(двох) днів позбавлення волі, не знайшли свого підтвердження, так як вказане питання було вирішено 06.10.2011 року Ладиженським міським судом Вінницької області за наслідками розгляду відповідного подання Лажиженської ВК № 39 УДДПВП України у Вінницькій області.  

    За вказаних обставин ,колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та привів у відповідність вирок від 06.09.2004 року місцевого суду Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області в межах діючого КПК України.

    Підстав для скасування  чи зміни постанови суду, судова колегія не вбачає.

    Керуючись ст. 365, 366, 382 КПК України , колегія суддів , -

                                                У х в а л и л а :

    Апеляцію адвоката засудженого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

     Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 22.12.2011 року , згідно з якою суд привів у відповідність вирок від 06.09.2004 року місцевого суду Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області, щодо ОСОБА_3 , залишити без змін.

                                                        Судді:

Ващук В.П.                             Бурденюк С.І.                                         Сілаков С.М.