Справа № 420/153/12
Провадження № 2/420/151/12
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03 лютого 2012 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Сиротенко Г. Г
при секретарі Лютій О. В.,
за участю:
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування на спадкове майно спадкодавця, а саме: на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1; 54/100 частин садового будинку з господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 та земельну ділянку під вказаним садовим будинком.
У судовому засіданні позивачі та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник позивача дав суду пояснення, про те, що згідно ст. 3 діючого Цивільного кодексу загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу. Так, ч. 1 ст. 15 ЦК України (в редакції 2004 року) визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного право у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а також встановлюються способи захисту цих прав. Вважає, що оскільки спроби позивача досудового вирішення донного питання результату не дали, у зв’язку з неможливістю отримання оригіналу державного акту без заяви власника земельної ділянки, як того вимагають положення постанов КМУ №1021 від 09.09.2009 року та №791 від 20.07.2011 року та неможливості його участі в укладенні цивільно-правових угод щодо визначення та розподілу часток, то таким чином, позивач вимушений звернутися до суду з позовною заявою, оскільки відсутні інші шляхи захисту його прав та законних інтересів, які на підставі ст. 55 Конституції України – захищаються судом. Згідно ст. 124 КУ юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України вважає, що способом захисту права позивачів судом має бути - визнання права.
Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечувала, просила розглянути справу по суті заявлених вимог у зв’язку з відсутністю претензій з даного питання.
Суд, заслухавши позивачів, представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9) та свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с.30).
За життя ОСОБА_5 був співвласником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом №Ж-141 на право власності на житло від 20.02.2002 року (а.с.10); власником 54/100 частин садового будинку з господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_2, що підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 липня 2006 року, справа №2-2509/2006р., ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 жовтня 2011 року, справа №2-2509/2006р., ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 листопада 2011 року, справа №2-2509/2006р.(а.с. 14-16, 17, 18) та витягом про державну реєстрацію прав №32436887 від 12.12.2011 року (а.с. 13); власником земельної ділянки АДРЕСА_2, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №916570 (а.с. 25).
Вказане спадкове майно ОСОБА_5 нікому не заповідав. Після його смерті ОСОБА_1 (син спадкодавця) є спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину на підставі ст.ст. 1261, 1269 ЦК України (в редакції 2004 р.), оскільки подав у встановлений законом строк до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Вказана обставина підтверджується відповідною заявою від 24 травня 2011 року.
Крім нього, іншим спадкоємцем, передбаченим законом, є дружина спадкодавця – ОСОБА_4, яка є відповідачем по справі.
Той факт, що заповіт від імені ОСОБА_5 не посвідчувався та що після його смерті зазначені особи прийняли спадщину підтверджується відповіддю на судовий запит Першої Криворізької державної нотаріальної контори №285/02-14 від 01.12.2012 року (а.с.38)
Після спливу встановленого строку, позивач звернувся до Першої Криворізької державної нотаріальної контори за видачею свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, однак державним нотаріусом йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки на ім’я померлого не визначена частка у спільній сумісній власності (в квартирі АДРЕСА_1), а відтак не визначений обсяг спадкового майна, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2237/02-31 від 04.10.2011 року (а.с. 27).
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Оскільки вищевказана квартира була набута у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_5 відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», то за своєю правовою природою, набуття права власності на дану квартиру не залежало від трудового внеску кожного співвласника. Тобто, розподіл часток із майна передбачає їх рівність. Отже, кожному з співвласників на підставі свідоцтва про право власності на житло належало б по 1/3 – й частині у разі виділу часток.
Крім того, нотаріусом також роз’яснено, що у зв’язку з тим, що за життя ОСОБА_5 не встиг, у зв’язку зі своєю смертю, зареєструвати отриманий Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку серія ЯЛ №916570, то державний нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку, а її переоформлення можливе лише в судовому порядку.
Для вирішення даного питання в досудовому порядку позивач також звернувся в відділ держкомзему у Криворізькому районі Дніпропетровської області, який листом №1165/11-03 від 10.10.2011 року надав відповідь про те, що дійсно на ім’я ОСОБА_5 друкувався державний акт, присвоєно кадастровий номер, однак у зв’язку з його смертю він не встиг його зареєструвати, а тому вказаною установою також було рекомендовано здійснити переоформлення спадщини на земельну ділянку в судовому порядку (а.с.29).
Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України визначається, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Ст. 1297 ЦК України передбачає обов’язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. ОСОБА_1 цей обов’язок виконав в повному обсязі.
Згідно п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року визначається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги при визнання прав на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Суд дійшов висновку, що у позивачів відсутні умови та можливості отримати свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі, а від так їх права та законні інтереси підлягають захисту в судовому порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 15-16, 370, 1216, 1217, 1220, 1221, 1225, 1261, 1267 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.
Встановити факт володіння ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності земельною ділянкою, площею 0,0465 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільовим призначенням якої є ведення садівництва;
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,0465 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільовим призначенням якої є ведення садівництва в порядку спадкування за законом після смерті батька – ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1;
Визначити, що за життя ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, належало право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1;
Визначити, що ОСОБА_2 належить право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1;
Визначити, що ОСОБА_1 належить право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1;
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька – ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1;
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 54/100 частини садового будинку з господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька – ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:Г. Г. Сиротенко