ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 688/1837/25

Провадження № 11-сс/820/290/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:

                       судді-доповідача                 ОСОБА_1 ,

                       суддів                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

                       з участю секретаря         ОСОБА_4 ,

                       прокурора                         ОСОБА_5 ,

                       підозрюваного                 ОСОБА_6 ,

                       захисника                         ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції  кримінальне провадження № 12025244000000521 яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань  18.03.2025 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2025 року, -

в с т а н о в и л а:        

       Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2025 року клопотання слідчого задоволено частково.

       Застосовано до         ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славута Хмельницької                                області, українця, громадянина України, неодруженого, з                                професійно-технічною освітою, пенсіонера, інваліда армії                                II групи, зареєстрованого та фактично проживаючого по                                 АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 19 години 00 хвилин по 08 годину 00 хвилин наступного дня (крім випадків необхідності прибуття в укриття, в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану) на строком на 60 днів.

       Строк дії ухвали постановлено рахувати до 14 липня 2025 року включно.

       Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

       -прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

       -не відлучатися із населеного пункту - м. Славута Шепетівського району Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

       -повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

       -носити електронний засіб контролю.

       В решті вимог клопотання відмовлено.

       Роз`яснено підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

       Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а саме у незаконному зберіганні, збуті вогнепальної зброї, бойових припасів, за наступних обставин.

       22 березня 2025 року, в денний час, в м. Славута Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , за гроші кошти в сумі 5000 грн, незаконно, не маючи відповідного дозволу, здійснив збут для легендованої особи ненормативну вогнепальну зброю, яка є самозарядним гладкоствольним пістолетом калібру 9 mm.P.A/; виготовлений шляхом переробки саморобним способом (видалення захисних елементів ствола та закриття газовідвідного отвору), сигнального (стартового) пістолета «STALKER MOD 914-UK», № НОМЕР_1 , калібру 9 mm Р.А.К., виробництва фірми «АТАК arms ltd», Туреччина та п`ять патронів, які є пістолетними патронами калібру 9 mm Р.А. спорядженими еластичною кулею, з яких патрон «СОВА П», виробництва (ТОВ «Сова оружейная», м. Миколаїв, Україна), чотири патрони «S.A.-9» виробництва (ТОВ «САФАРІ», Україна) в наданому вигляді не відповідають стандарту «Патрони несмертельної дії». Загальні технічні вимоги. СОУ 78-41-016:2013. МВС України, Київ, 2013 р., відносяться до категорії боєприпасів.

       Крім того, 28 квітня 2025 року, в денний час, в м. Славута Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , за грошові кошти в сумі 400 грн, незаконно, не маючи відповідного дозволу, здійснив збут для легендованої особи двадцять патронів, які є ненормативними боєприпасами, пістолетними патронами, калібру 9 mm Р.А. виготовленими шляхом спорядження саморобним способом стріляних, перекапсульованих гільз (шість - виробництва ТОВ «Ірбіс», Україна; шість - виробництва ТОВ «Сафарі», Україна; чотири - виробництва ТОВ «ХАНТЕР АРМС», Україна; два - виробництва TOB «Сара Армс», Україна; один - виробництва ТОВ «СОВА ОРУЖЕЙНАЯ», м. Миколаїв, Україна), калібру 9 mm Р.А. метальним зарядом та еластичнею кулею і придатні для стрільби.

       Крім того, 16 травня 2025 року, в денний час, в м. Славута Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , за гроші кошти в сумі 1000 грн, незаконно, не маючи відповідного дозволу, здійснив збут для легендованої особи п`ятдесят патронів, які за зовнішніми ознаками відносяться до боєприпасів.

       18 березня 2025 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025244000000521 зареєстроване кримінальне провадження із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України.

       16 травня 2025 року, о 13.10 годині, ОСОБА_6 було затримано в порядку ст.208 КГІК України.

       17 травня 2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

        Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та наявний ризик продовження вчинення кримінальних правопорушень, при цьому прокурор не довів, що більш м`який запобіжний захід аніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

       В поданій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 18 травня 2025 року щодо ОСОБА_6 та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

       Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України в межах розміру передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України - в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, а саме: 58400 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

       На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України в разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

       -прибувати за кожною вимогою до суду, прокуратури, органу внутрішніх справ;

       -не відлучатися з населеного пункту (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Славута), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

       -повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого проживання та/або місця роботи;

       -здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

       -носити електронний засіб контролю.

       Вказує, що під час розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 слідчий суддя не в повній мірі врахував обставини справи та особу підозрюваного.

       Так ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Хмельницької області, м. Славута, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, не маючий на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, не працюючий, фактично проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, підозрюється у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушень (злочинів) за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, а тому існує ризик можливого переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду.

       Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при обранні особі запобіжного заходу.

       Крім того, ОСОБА_6 може: продовжити свою злочинну діяльність та вчинити нові злочини; здійснювати тиск на свідків з метою схиляння їх показів на його сторону.

       Тому, враховуючи вказані ризики, особу підозрюваного, обставини та спосіб вчинених ним кримінальних правопорушень (злочинів), є необхідність в обранні відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Більш м`які запобіжні заходи не в змозі забезпечити запобігання вищевказаним ризикам.

       Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника – адвоката ОСОБА_7 , які в задоволенні апеляційної скарги прокурора просили відмовити, думку прокурора на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

       Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

       Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

       Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України). 

       Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.        

       Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

       1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

       2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

       3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

       Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

        Обираючи відносно підозрюваного  ОСОБА_6  запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя виходив з того, що: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років та наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме продовження вчинення кримінальних правопорушень.

       Слідчий суддя врахував наведені ризики, наявність обґрунтованої підозри, визначені у ст.178 КПК України обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, у тому й числі суворість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, те, що ОСОБА_6 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкрито злочинів, жодним чином не перешкоджав кримінальному провадженню; згідно посвідчення серії АД №047727, виданого 20 січня 2004 року УПФУ Славутського району та м. Славута Хмельницької області,  ОСОБА_6  є інвалідом армії II групи, має постійне місце проживання на території України за адресою:  АДРЕСА_1 , та що прокурор не довів, що більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, .

       Тому, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про можливість  застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт із забороною залишати житло у певний період доби, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

       Також слідчий суддя прийшов до висновку, що стороною обвинувачення  не доведено наявність ризиків, що підозрюваний  ОСОБА_6  може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, а також незаконно впливати на свідка з метою зміни його показів для покращення свого становища.        

       На думку колегії суддів слідчий суддя врахував усі обставини провадження, об`єктивно оцінив особистість підозрюваного ОСОБА_6 , тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється останній і обраний слідчим суддею запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

       Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на нормах кримінального процесуального закону, матеріалах кримінального провадження та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

       Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора про те, що під час розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 слідчий суддя не в повній мірі врахував обставини справи та особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Хмельницької області, м. Славута, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, не маючий на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, не працюючий, фактично проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, підозрюється у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушень (злочинів) за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, та що існують ризики: можливого переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду; продовження злочинної діяльность та вчинення нових злочинів; здійснення тиску на свідків з метою схиляння їх показів на його сторону.

       Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади).        

       На думку колегії суддів під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції прокурор довів, обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст.194 КПК України.

       При цьому, враховуючи характер та обставини злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , особу підозрюваного, який є інвалідом армії II групи, його поведінку під час досудового розслідування кримінального правопорушення, відсутність судимостей, наявність у підозрюваного постійного місця проживання,

прокурор не довів недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним у ст.177 КПК України.

       Колегія суддів звертає увагу на те, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою.

       Вказана обставина враховується у сукупності з іншими обставинами, зокрема даними про особу підозрюваного, його матеріальний, соціальний стан, зв`язками з державою, у якій його переслідують, тощо.        

       Обраний слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на думку колегії суддів є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

       Ухвала слідчого судді є законною і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.                

       Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -                

п о с т а н о в и л а:                

       Ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по 14.07.2025 включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора – без задоволення.

       Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

       Судді: