Справа № 296/9988/24

1-і/296/121/25

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2025 рокум .Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12019060020002193 від 29.05.2019 за ч. 2 ст. 121 КК України, -

встановив:

У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор звернулась до суду з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

В обґрунтування свого клопотання зазначила, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, не зменшились та не змінились, є триваючими, та виключають можливість зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого на більш м`який запобіжний захід.

У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримала, просила задовольнити клопотання із викладених у ньому підстав.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримав думку прокурора.

Адвокат ОСОБА_6  та його підзахисний ОСОБА_4 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили суд змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання прокурора, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а також те, що обвинувачений усвідомлює те, що може бути засуджений до реальної міри покарання, а тому, з метою уникнення покарання, може переховуватися від суду.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який має ряд непогашених судимостей, раніше відбував покарання реально, з місць позбавлення волі звільнився у 2018 році, тобто за рік до інкримінованих йому подій, та наразі засуджений 18.04.2023 Богунським районним судом м. Житомира за ч. 4 ст. 185, ст. ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, може в подальшому створити умови для настання ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення у разі визнання його винуватим, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, ОСОБА_4 офіційно не працює, не одружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність факторів та обставин, що могли б стримувати обвинуваченого від вчинення нових кримінальних правопорушень.

За таких обставин, суд доходить висновку, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України відсутні, а тому обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 315, 371, 372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)» на строк 60 днів, тобто до 28 липня 2025 року включно.

Копію даної ухвали направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Головуючий суддя                                                                                ОСОБА_1