Справа № 137/458/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2025 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.

за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача

Представник позивачки-адвокат Данилюк П.П. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1  із зазначеним позовом до відповідача про визнання за позивачкою права власності на житловий будинок, загальною площею 81,3кв.м., житловою площею 32,3кв.м. літ. „А”, веранда літ. «а», ганок, літня кухня літ. «Б» сарай літ. «В», сарай літ. «Г», погріб літ. «п/Г», сарай літ. «Д», погріб літ. «п/Д», криниця №1, які розташовані за адресою по АДРЕСА_1 , після смерті, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, просить визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522485800:05:000:0167, площею 0,2500га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_3 . Після смерті матері, ОСОБА_1 прийняла спадщину, яка складається із земельної ділянки. Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку із господарськими спорудами, які розташовані за адресою по АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою та копією технічного паспорта. Відповідно до копії архівного витягу з рішення, ОСОБА_2 передано у приватну власність безоплатно земельну ділянку площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована: АДРЕСА_1 , якій присвоєно кадастровий номер 0522485800:05:000:0167. Коли позивачка звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини належним чином, їй було відмовлено. Тому, позивачка змушена звернутися до суду із даною позовною заявою, так як бажаю отримати вище вказаний будинок із господарськими спорудами та земельну ділянку у власність.

Рух справи в суді

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 28.04.2025 провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.05.2025.

Розгляд справи

Представник позивачки-адвокат Данилюк П.П. через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі. Просить судові витрати по справі залишити за позивачкою.

Від відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області через канцелярію суду надійшов лист, в якому просять справу розглядати без участі їх представника. Літинська селищна рада позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Згідно із ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем та вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у даному судовому засіданні за наявними у справі доказами.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були батьками позивачки ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 16.08.1974 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 17.04.1993 (а.с.10,11).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 03.02.2012 Виконкомом Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області (а.с.8).

ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживав разом із зареєстрованою ОСОБА_3 , згідно довідки №199, виданої 22.02.2019 Осолинською сільською радою Літинського району Вінницької області (а.с.12).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 15.12.2016 Виконавчим комітетом Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області (а.с.9).

Позивачка ОСОБА_1 оформила своє спадкове право після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_3 на земельну ділянку прощею 1,8518га, розташовану на території Осолинської сільської ради, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.09.2017 (а.с.13).

Згідно записів погосподарської книги №1 за 2021-2025 роки, особовий рахунок № НОМЕР_5 , житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою №245, виданою 28.08.2024 Літинською селищною радою Вінницького району Вінницької області (а.с.14).

На замовлення ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 виготовлено Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: житловий будинок, загальною площею 81,3кв.м., житловою площею 32,3кв.м. літ. „А”, веранда літ. «а», ганок, літня кухня літ. «Б» сарай літ. «В», сарай літ. «Г», погріб літ. «п/Г», сарай літ. «Д», погріб літ. «п/Д», криниця №1. Житловий будинок літ. „А”, сарай літ. «Г», погріб літ. «п/Г», сарай літ. «Д» та погріб літ. «п/Д» споруджені у 1970 році, літня кухня літ. «Б» споруджена у 1972 році, веранда літ. «а», ганок та сарай літ. «В» споруджені у 1975 році, криниця №1 споруджена у 1980 році (а.с.15-19).

Згідно Архівного витягу з рішення №3 Виконкому Осолинської сільської Ради народних депутатів від 20.01.1994 (а.с.21), передано ОСОБА_2 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, яка знаходиться в межах села Кам`янка, загальною площею 0,25га для присадибного землекористування.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.22), вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0522485800:05:000:0167 - площею 0,2500га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована: АДРЕСА_1 .

Як зазначено позивачкою, коли вона звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини належним чином, їй було відмовлено в зв`язку із відсутності правовстановлюючих документів.

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

При вирішенні справи про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування у зв`язку з неможливістю оформлення права на спадщини в установленому главою 89 ЦК порядку, необхідно застосовувати положення законодавства про спадкування, а також щодо регулювання права власності громадян на жилий будинок.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою.

Відповідно до частини 2 статті 332 ЦК України, право власності на нерухоме майно, якщо відповідно до закону таке право підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації.

Обов`язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року. Порядок та умови державної реєстрації передбачені Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 7 лютого 2002 року з наступними змінами.

Оскільки покійний ОСОБА_2 , а після його смерті ОСОБА_3 , за життя, згідно з законом, не вчинили передбачених законом дій щодо реєстрації права власності на житловий будинок, вони не набули права власності на спірне спадкове майно.

Відповідно до п.3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики №127 від 24.05.2001, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року, не належать до самочинного будівництва.

Тобто, відповідно до вимог законодавства прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 року, засвідчує технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Згідно ч.3. ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.      

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».  

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року"). Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (Лист Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").

Судом встановлено, що перешкод для проведення реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не було, проте у зв`язку із смертю ОСОБА_2 , це питання залишилось неврегульованим.

Отже, за життя, ОСОБА_2 мав статус власника, який не набув права власності на об`єкт нерухомості. Що не було зроблено і його вже покійною дружиною.

Відповідно до ст.1216, 1217 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця), яке здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Якщо будівництво здійснювалось згідно з законом, то у разі смерті забудовника, його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини ( пункт 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування).

У пункті 23 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, те, що в даному випадку відповідач Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області визнає позов, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що в зв`язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка не може оформити спадщину, тому позов в цій частині необхідно задовольнити та визнати за нею право власності на житловий будинок із прибудовами в порядку спадкування за законом.

Крім того, згідно зі ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Аналіз змісту норм статті 120 Земельного кодексу України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщенні.

Зазначені норми закріпляють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальними правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 квітня 2016 року в справі №6-253цс16.

При застосуванні положень ст.120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2019 року в справі № 463/1696/15-ц.

Тобто, до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в силу закону, незалежно від волі попереднього користувача земельної ділянки та органу, уповноваженого розпоряджатися землею (у випадку належності земельної ділянки до земель державної або комунальної власності) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщенні відповідні об`єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення частина перша статті 1225 ЦК України).

Відповідно до абз. 2 п.1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З правового аналізу зазначених вище положень ЗК України та статей 1218, 1225 ЦК України слідує, що в разі, якщо земельна ділянка належала спадкодавцю на праві власності, то спадкоємець в порядку спадкування набуває право власності на це майно.

Державний акт на земельну ділянку спадкодавцем за життя не виготовлений, що є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку.

Згідно п.7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи вищевикладене, а також  визнання позовних вимог відповідачем, суд вважає, що позивачем беззаперечно доведено, що ОСОБА_2 , який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало право на оформлення спірної земельної ділянки, яке увійшло до складу спадщини. В зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька на спірну земельну ділянку в нотаріальному порядку, а тому, з метою захисту майнових прав позивачки, позов необхідно задовольнити і в цій частині та визнати за нею право власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Щодо судових витрат

У своїй заяві представник позивачки-адвокат Данилюк П.П. просив судові витрати по сплаті судового збору не стягувати з відповідача, тому суд вважає, що судові витрати, сплачені позивачкою при подачі позову до суду, слід залишити за останньою.

Керуючись ст. 2, 10-13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування після смерті  ОСОБА_2 , який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- житловий будинок, загальною площею 81,3кв.м., житловою площею 32,3кв.м. літ. „А”, веранда літ. «а», ганок, літня кухня літ. «Б» сарай літ. «В», сарай літ. «Г», погріб літ. «п/Г», сарай літ. «Д», погріб літ. «п/Д», криниця №1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 0522485800:05:000:0167, площею 0,2500га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області, адреса: вул. Соборна, 7, с-ще Літин, Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325963.

Суддя : Верещинська Я. С.