РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 року

м. Рівне

Справа № 559/4631/24

Провадження № 22-ц/4815/702/25

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Боймиструка С.В.,

суддів: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,

секретар судового засідання: Маринич В.В.,

за участю: ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , представник позивача-адвокат Войцехівський Олександр Володимирович, до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про визнання договору недійсним,

в с т а н о в и в:

В грудні 2024 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Войцехівський О.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про визнання договору недійсним.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат Войцехівський Олександр Володимирович, до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про визнання договору недійсним – залишено без розгляду.

Суд виходив з того, що суд позбавлений можливості розглянути справу та винести обґрунтоване рішення, зокрема направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави (в даному випадку Латвійської республіки) в порядку, встановленому процесуальним законом України та міжнародним договором України, оскільки документи мають бути подані латвійською мовою або забезпечені завіреним перекладом на цю мову, про що було вказано у ухвалі про залишення позову без руху.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що поданий позов відповідає вимогам ЦПК України, як це встановлено ухвалою про відкриття провадження. Суд не мав права залишати без руху позовну заяву з підстав невідповідності вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК, оскільки такі дії суперечать ухвалі про відкриття та вчинені за межами процесуальних строків. Вимога перекладу документів не передбачена процесуальним законом, а звертаючись з позовом через підсистему "Електронний суд" позивач, у відповідності до ч. 2 п. 7 ст. 44 ЦПК, ч. 2 п. 1 ст. 177 ЦПК, виконав обов`язок щодо направлення копії позову відповідачу. Відповідач - нерезидент володіє українською мовою, про що свідчить викладені цією мовою його заява до місцевого суду та спірний договір від 28.07.2020 року, стороною якого є нерезидент. Крім того, частина документів, які зобов`язав перекласти суд є у самого відповідача, а мови на яку суд зобов`язав перекласти позов не існує.

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи викладені апелянтом, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін. Також просить зазначити, що дана справа не підсудна судам України.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частиною першою статті 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом (частина четверта статті 9 ЦПК України).

Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду (частина друга статті 75 ЦПК України).

Поряд з цим провадження в справах за участю іноземних осіб здійснюється з урахуванням положень розділу ХІ ЦПК України (ст.ст. 496-502), Закону України "Про міжнародне приватне право" (Закон № 2709-IV), також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 80 Закону України "Про міжнародне приватне право", у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів, отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

За статтею 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

23.05.1995 року між Україною та Латвійською Республікою укладено Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах, який ратифіковано Законом № 452/95-ВР від 22.11.1995.

Відповідно до ч.1,2 ст.5 Договору між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах, клопотання про надання правової допомоги та документи, які до нього додаються, складаються державною мовою запитуючої установи. Клопотання скріплюється гербовою печаткою запитуючої установи та засвідчується підписом її керівника (компетентної особи). До клопотання про надання правової допомоги та документів, які до нього додаються, повинен бути прикладений переклад на державну мову виконавця клопотання або російську мову. Переклад засвідчується офіційним перекладачем чи нотаріусом, або посадовою особою запитуючої установи, або дипломатичним представництвом чи консульською установою запитуючої Договірної Сторони.

Згідно п.2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року №1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається позивач стверджує, що відповідач ТОВ "OptiLat", його представник директор-прокурист Андрєй Рубцов володіє українською мовою, тому переклад позову на латиську мову не є доцільним. При цьому посилається на наявні в матеріалах справи процесуальні документи: копію додаткової угоди до Договору №20/F складена українською мовою (а.с. 10); заяву ТОВ "OptiLat" у справі №559/3058/23 про визнання позову (а.с. 28); заяву до суду за підписом посадової особи відповідача-нерезидента Члена Правління Міша Райзер від 20.01.2025 року (а.с.85).

З копії додаткової угоди до Договору №20/F вбачається, що вона складена у двох примірниках російською та у двох примірниках українською мовою, які мають однакову юридичну силу по одному для кожної із Сторін. Відомості про те, що основний Договір №20/F укладався українською мовою відсутні. Відтак неможливо достовірно стверджувати, що такі докази вказують на розуміння ТОВ "OptiLat" української мови.

Заява про визнання позову у іншій справі (№559/3058/23) підписана 23 березня 2024 року директором-прокуристом ТОВ "OptiLat" складена українською мовою, проте через відсутність відомостей про уповноважену особу ТОВ "OptiLat" на момент вирішення питання про необхідність перекладу також не може вважатись достовірним та достатнім доказом володіння українською мовою.

Заява до суду посадової особи відповідача-нерезидента Члена Правління Міша Райзер від 20.01.2025 року не містить рукописного підпису, відсутня в електронному форматі з цифровим підписом, тому не приймається до уваги.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження суперечать ч.11 ст. 187 ЦПК України, за якою суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Водночас апелянт не враховує, що залишення без руху обумовлене наявністю в суб`єктному складі іноземної особи для якої ст. 498 ЦПК України встановлює особливу процедуру повідомлення про розгляд справи, а ч. 3 ст. 499 ЦПК України встановлює окрему вимогу про переклад документів.

Вказаним також спростовуються доводи апелянта про дотримання ним вимог встановлених процесуальним законодавством до позовної заяви, що подавалась через електронний суд, оскільки виконання вимог при її поданні не звільняє позивача, як заінтересовану у захисті свої прав та інтересів особу, від виконання вимог суду спрямованих на забезпечення змагальності сторін та провадження у справах за участю іноземних осіб і відповідає п. 2 ч. 2. ст. 43 ЦПК України за яким учасник справи зобов`язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Крім того, відповідно до п."а" статті 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

З інформації, розміщеної на офіційному сайті www.hcch.net, слідує, що відповідно до статті 10 Конвенції Латвійська Республіка не заперечує проти свободи надсилати судовий документ поштовими каналами безпосередньо адресату в Латвійській Республіці (пункт (а) статті 10), але лише в тому випадку, якщо документи перекладені латиською мовою та доставляються за допомогою рекомендованого поштового листа із підтвердженням отримання.

Щодо тверджень апелянта про неможливість перекладу на латиську мову, то такий недолік може бути усунено шляхом виправлення описки. Також ч.4 ст.75 ЦПК України передбачено, що перекладач має право задавати питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду. Отже можливість перекладу відповідно ухвали суду визначає перекладач.

Щодо тверджень апелянта про наявність частини долучених доказів у ТОВ "Optilat", то колегія суддів вважає, що такі доводи не враховують право учасника ставити під сумнів подану копію письмового доказу оригіналу (ч.6 ст. 95 ЦПК). Крім того, такі доводи мали б значення у разі часткового виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, проте позивач заперечує необхідність забезпечення перекладу взагалі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення

Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 29 травня 2025 року.

Судді:                                                                        Боймиструк С.В.

                                                                               Гордійчук С.О.

                                                                               Шимків С.С.