Справа № 147/1448/24

Провадження № 2/147/80/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Почкіної О.М.,

із участю секретаря Бабчук В.В.,

за участі представника позивача Резнікової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тростянецької селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тростянецької селищної ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно їх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в розмірі однієї чверті усіх видів заробітку, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 06.07.2007, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а батьком є ОСОБА_2 . Заочним рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 07.04.2016 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано. Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували на обліку дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах у сліжби у справах дітей Тростянецько РДА. Підставою для взяття на облік було проживання дітей у сім`ї, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків. За заявою матері з 2012 року дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зараховано на навчання до КЗ «Брацлавський спортивний ліцей» Вінницької обласної ради. За рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області (cпpaвa №137/963/19 від 17 січня 2020 року) дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було відібрано у батьків без позбавлення батьківських прав. Відповідно до розпоряджень голови Тростянецької райдержадміністрації від 26 лютого 2020 року N34 та №35 дітям ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно, надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування, та продовжено навчання у КЗ «Брацлавський спортивний ліцей» Вінницької обласної ради. На даний час діти навчаються у КЗ вищої освіти «Вінницькому гуманітарно-педагогічному коледжі». Відповідно до листів адміністрації Брацлавського спортивного ліцею від 22.0 4.2024p. N 153, 19.09.2024p. №589 за період перебування дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в закладі батьки з педагогічними та медичними працівниками ліцею зв`язків не підтримували, здоров`ям та розвитком дітей не цікавилися. Батько дітей не відвідував, мати украй рідко, матеріальної допомоги не надавали. За інформацією адміністрації КЗ вищої освіти «Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу» від 19.09.2024 №62/02-07/11 за період навчання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з працівниками закладу не співпрацювали, здоров`ям та розвитком дітей не цікавилися, синів в закладі не відвідували. Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного Службою у справах дітей Тростянецької селищної ради, встановлено, що гp. ОСОБА_2 разом зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_1 , матір`ю дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проживає в будинку, який не належить йому на праві власності. В помешканні не створені умови для виховання та проживання дітей (відсутні необхідні меблі, в будинку брудно та не прибрано, помешкання потребує ремонту). В характеристиці від 24 вересня 2024 року №183-02.15/1, наданій Олександрівським старостинським округом на громадянина ОСОБА_5 , зазначено, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Чоловік офіційно не працює, зловживає cпиртними напоями, порушує громадський порядок, веде аморальний спосіб життя. В характеристиці від 19 квітня 2024 року №02-15/1-81, наданій Олександрівським старостинсь-ким округом на громадянку ОСОБА_1 , зазначено, що за період проживання на території Олександрівського старостинського округу ОСОБА_1 характеризується не з кращої сторони. Проживає у власному будинку, який документально не оформлений. ОСОБА_1 офіційно не працює, перебивається сезонними заробітками; зловживає спиртними напоями, чим наражає дітей на небезпеку, підсобного господарства не утримує. Біля будинку є земельна ділянка, яка не обробляється. Умови проживання сім`ї дуже скрутні. Мати неналежними чином виконує батьківські обов`язки щодо виховання дітей, не бажає розуміти про відповідальність по відношенню до виховання дітей. Не бажає прислухатись до зауважень представників влади влаштуватися на постійну роботу, підтримувати належний порядок в житловому будинку та присадибній ділянці. За повідомленням відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції у Вінницькій області від 25.09.2024 № 4732/2008/01-2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 2023-2024притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та ч.2 ст. 173-2 KУпAП. 18 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до органу опіки та піклування Тростянецької селищної ради про те, що вона не бажає брати участі у вихованні своїх дітей та не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно двох неповнолітніх дітей. У зв`язку із тим, що викладені обставини та підтверджуючі їх докази свідчать про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належним чином не виконують свої батьківські обов`язки стосовно свої неповнолітніх дітей, матеріально їх не утримують, не цікавляться розвитком та станом здоров`я, не забирають їх з закладу освіти, чим порушують право дітей на виховання в сім`ї, віку, а також беручи до уваги встановлений факт ухилення від виконання свої обов`язків по вихованню та утриманню малолітньої дитини позивач просив позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стосовно їхніх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнути з них аліменти на утримання дітей.

Ухвалою від 14.11.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 16.01.2025 підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду.

20.05.2025 представник позивача звернувся до суду з заявою про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки останній досягнув повноліття.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 21.05.2025 в задоволені заяви представника позивача було відмовлено, оскільки заява про залишення позову в частині позовних вимог, була подана під час розгляду справи посуті після дослідження .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задоволи. Зазначила, що сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували на обліку у служби у справах дітей як сім`я, яка перебуває у складних життєвих обставинах. Також їхні діти перебували на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. У 2020 році сільський голова звернувся з позовом до суду про відібрання дітей без позбавлення батьків батьківських прав, позов був задоволено та відповідно діти були відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав. Відповідно до чинного законодавства, якщо протягом 1 року після прийняття судом рішення про відібрання дітей без позбавлення батьків батьківських прав, не усунені причини, які перешкоджають належному виконанню батьківських обов`язків, служба у справах дітей зобов`язана вжити заходів для позбавлення батьків батьківських прав. Орган опіки та піклування змушений звернутися до суду щоб позбавити даних громадян батьківських прав, оскільки вони свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала суду заяву в якій просила розгляд справи здійснювати без її участі. Крім того, в судовому засіданні 16.01.2025, позов визнала та зазначила, що в неї не було можливості повернути дітей, хоча з дітьми спілкується, коштів на їх утримання в неї немає.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 06.07.2007 повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 11.07.2008 виконкомом Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 10).

У висновку про доцільність позбавлення батьківських прав від 14.05.2024, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 14.05.2024 №144, у зв`язку з виявленим фактами та доказами не виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , орган опіки та піклування виконкому Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав. (а. с. 13,14-17).

У висновку про доцільність позбавлення батьківських прав від 18.10.2024, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 18.10.2024 №310, у зв`язку з встановленими обставинами та виявленими доказами не виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , орган опіки та піклування виконкому Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав (а.с.18,19-21).

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , адресована голові органу опіки та піклування Тростянецької селищної ради, в якій вона зазначила, що самостійно не в змозі утримувати своїх дітей, оскільки немає постійного місця роботи, розлучена, тому не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 22)

Із відповіді ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області від 25.09.2024 №4732/208/01-2024 встановлено, що ОСОБА_2 протягом 2023-2024 років притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.2 ст. 173-2, а саме за вчинення домашнього насильства стосовно своєї колишньої дружини. (а. с. 23).

В матеріалах справа міститься довідка-характеристика Олександрівського старостинського округу Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, видана 24.09.2024 №183-02.15/1 (а.с. 24), з якої вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за час проживання на території с. Демківка зарекомендував себе з негативної сторони, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, офіційно не працює, перебивається випадковими заробітками, порушує громадський порядок, маючи дітей, ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Також, в матеріалах справа міститься довідка-характеристика Олександрівського старостинського округу Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, видана 19.04.2024 №02-15/1-81 (а.с. 28), з якої вбачається, що ОСОБА_1 проживає в с. Демківка разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 . Раніше перебували в шлюбі, але згодом розлучилися. Від шлюбу мають спільних дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Характеризується не з кращої сторони. Проживає у власному будинку, право власності на який не зареєстроване в установленому законом порядку, офіційно не працює, зловживає спиртними напоями, підсобне господарство не утримує, земельну ділянку біля будинку не обробляє. Умови проживання сім`ї незадовільні. Діти вже довгий час перебувають у Брацлавському спортивному ліцеї. Мати належним чином не виконує батьківські обов`язки, на зауваження представників влади щодо впорядкування будинку та присадибної ділянки не реагує, на постійну роботу влаштуватися не бажає.

Відповідно до інформації Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» від 09.09.2024 №62/02-07/11, з 01.09.2024 на факультеті педагогіки та фінансово-економічної діяльності, спеціальності 014 Середня освіта (Фізична культура) навчаються ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За період навчання, батько дітей ОСОБА_2 з працівниками закладу не співпрацював, здоров`ям та розвитком дітей не цікавився, синів в закладі не відвідував (а.с.25).

Відповідно до інформації Брацлавського спортивного ліцею від 19.09.2024 №589, за період перебування в закладі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 батько дітей ОСОБА_2 з педагогами та медичними працівниками ліцею зв`язків не підтримував, здоров`ям та розвитком дітей не цікавився, синів в закладі не відвідував, матеріальної допомоги не надавав. Зі слів хлопців, з моменту мобілізації до лав ЗСУ батько почав підтримувати їх матеріально (а.с.26).

Також, відповідно до інформації Брацлавського спортивного ліцею від 22.04.2024 №153, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками закладу зв`язків не підтримують, здоров`ям та розвитком дітей не цікавляться, за останні три роки мати відвідувала дітей один раз, а батько жодного. Матеріальної допомоги батьки дітям не надавали (а.с. 27).

В матеріалах справи міститься копії постанов про адміністративне правопорушення серії ВАВ №573902 від 18.08.2023, серії ВАД №030497 із бази Армор про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу (а.с. 30-31).

Відповідно до рішення Тростянецького районного суду Вінницької області у цивільній cпpaві №137/963/19 від 17 січня 2020 року, дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було відібрано у батьків без позбавлення батьківських прав.(а.с. 90-93).

Із відповіді, наданої КЗ «Брацлавський спортивний ліцей» 09.05.2025 за №195. вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 були зараховані до закладу на навчання та виховання як діти з функціонально-неспроможних та малозабезпечених сімей та перебували в закладі до 02.09.2024. З період перебування в закладі батько з працівниками ліцею зв`язків не підтримував, здоров`ям та розвитком дітей не цікавився, не відвідував у ліцеї, матеріальної допомоги не надавав. Лише, зі слів дітей, після його мобілізації до лав ЗСУ, почав підтримувати їх матеріально. Мати відвідувала дітей 2-3 рази на рік, підтримувала стосунки в телефонному режимі. На канікули та вихідні діти до батьків не їздили, лише влітку 2024 хлопці гостювали в батьків.

Також в матеріалах справи наявна відповідь Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» від 13.05.2025 №03-27-62/25, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зараховані на навчання з 01.09.2024. За час навчання батьки дітей не відвідували, не цікавилися навчанням та спілкувалися в телефонному режимі з кураторами груп. ОСОБА_4 відвідував батьків 24.04.2025. Батьки дітей не утримують, діти живуть за кошти, які надає держава.

Із акту обстеження умов проживання від 20.05.2025, яке проводилося на з метою обстеження умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , установлено, що було проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_1 , де за результатами обстеження визначено, що родина проживає в будинку, який їм не належить на праві власності. Будинок складається з двох кімнат та веранди, будинок обладнаний меблями та є телевізор, на стінах поклеєні шпалери, а на вікнах наявні занавіски. Веранда потребує ремонту. На момент обстеження в будинку було брудно, на столі знаходився брудний посуд та залишки їжі, на ліжку брудна білизна. У будинку пічне опалення, яке не використовується, оскільки обвалився димохід. Для дітей наявна окрема кімната, в якій обладнано окремі спальні місця, на них наявні подушки та постільна білизна, є комод і телевізор, однак відсутнє місце для навчання та шафа для зберігання речей.

В судовому засіданні було заслухано думку неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зазначив, що батьків бачив тиждень тому. Батьки їх з братом не навідують в коледжі, натомість вони їздять до батьків, коли в коледжі дають дозвіл. Навчається в коледжі перший рік з вересня 2024 року. До того часу навчався у Брацлаві. За весь час навчання батьки не приїздили. Лише під час навчання в ліцеї мама приїздила раз в два-три місяці. Коли з братом приїжджали додому, то жили по АДРЕСА_1 . Батьки були вдома. Під час відвідування батьків конфліктів з ними не було, стосунки як у батьків і дітей, ніхто не ображав та не застосовував насильство. З батьком стосунки хороші. Зазначив, що умови проживання нормальні, прибрано та приготована їжа. Також вказав, що не знає чи варто позбавляти маму батьківських прав та додав, що йому через три неділі виповниться 18 років, тому не розуміє нащо позбавляти батьків стосовно нього. Коли його забрали від батьків і чому не пам`ятає, оскільки був в малому віці. Однак зазначив, що батьки пили і з п`яти років він проживав в навчальному закладі в Брацлаві. Наразі батько вживає алкогольні напої, але коли вони з братом вдома, то він не п`є. Мати зараз не вживає алкоголь. Коли вони були з братом в малолітньому віці, то батько застосовував насильство. Однак, десь з 11-12 років, випадків застосування насильства не було. На даний час батько насильство не застосовує по відношенню ні до дітей, ні до мами. Також зазначив, що приблизно з 2012 року проживав у Брацлаві і чи відвідували їх представники служби у справах дітей вже не пам`ятає. Вони з братом не цікавилися, чому до них не приїжджають батьки, оскільки було де спати та що їсти та нормальні умови. Взимку приїздили додому і спали в себе в кімнаті. Будинок опалюється дровами. З братами вдома має кімнату одну на трьох, оскільки ще є старший брат ОСОБА_6 , 19 років, який з ним навчався у Брацлаві, а зараз теж навчається в коледжі. Зазначив, що коли буває вдома, то допомагає батькам обробляти присадибну ділянку. Також вказав, що йому байдуже, чи позбавлять батьків батьківських прав та повідомив, що йому не відомо чи позбавленні батьківських прав батьки стосовно брата ОСОБА_6 .

Також було заслухано думку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який вказав, що розуміє, що таке позбавлення батьківських прав. Маму бачить не часто. Недавно їздив провідати. 14 квітня написав заяву і оскільки йому вже 16 років його відпустили до матері. Коли канікули, то намагається поїхати до мами. Останній раз канікули були взимку, однак додому не їздив. Брати теж не були дома. Вказав що додому не їздив тому, що не було бажання. Зазначив, що отримує стипендію тому має кошти на проїзд. Батьки кошти йому не дають. Вдома все влаштовує, але їздити додому не має бажання. Батьки теж його не відвідували. Інколи спілкується з батьками по телефону. Батько йому не телефонував. Цієї весни приїздив додому та був там з 14 по 27 квітня, бачився з мамою і батьком. Братів вдома не було. Брат розповідав йому, що приїздив на один день. В період перебування вдома, навчався дистанційно з телефону, оскільки в будинку є інтернет. Під час відвідування батьків, допомагав їм на городі садити картоплю. Що батьки вживають алкоголь не бачив. Їжу вдома не купував. Ходили в гості до маминої сестри, оскільки вона живе неподалік від них. Харчувався вдома та ходив в магазин по продукти, на які кошти давав батько. Зазначив, що проживав вдома у окремій кімнаті, де має своє ліжко. Конфліктів з батьками не було, як і конфліктів між батьком і мамою. Будинок опалювався дровами, в будинку прибирала мати, а інколи і батько. Зазначив, що гуртки не відвідує та не пам`ятає в скільки років його забрали в Брацлав . Коли начався в ліцеї батьки його навідували. Мама частіше, а батько не так часто як хотілося. Влітку з братом були на канікулах вдома, а брат ОСОБА_6 вже навчався у коледжі. Чи вживали в той період батьки алкоголь не пам`ятає, однак насильство до нього не застосовували, самих вдома вночі не залишали, гості також до них не ходили. Мама раніше здавала город в оренду. Однак цієї весни обробляли земельну ділянку самі. Де мама раніше брала продукти не знає, також не знає, чи варто позбавляти маму і батька батьківських прав.

При прийнятті рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У статті 7 Сімейного кодексу України (визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Стаття 9 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до вимог ст. ст. 150, 155, 180 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 150 СК України визначено, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Так, відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Зі змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України вбачається, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

На підставі тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України можна зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відтак, умовою ухилення від обов`язків по вихованню дитини, як підстави позбавлення батьківських прав, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав як винятковий захід є істотним правовим наслідком як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - постанова ПВСУ від 30.03.2007 року № 3), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осі, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (п. 15 цієї постанови).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (абз. другий п. 16 постанови ПВСУ від 30.03.2007 року № 3).

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100).

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Встановлені фактичні обставини даної справи та оцінені докази свідчать про те, що відповідачі свідомо нехтують своїми обов`язками і не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, зокрема не забезпечують належною матеріальною допомогою, медичним обслуговуванням, не створюють жодних умов для нормального фізичного та духовного розвитку дітей. Зазначені обставини є свідченням винної поведінки відповідачів та умисним ухиленням їх від виховання дітей у такій мірі, що це дає достатні підстави для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.

Факт умисного та свідомого невиконання відповідачами своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України підтверджується матеріалами справи.

Протилежного відповідачами не доведено, доводів позовної заяви не спростовано, жодних дій, які б свідчили про бажання відповідачів здійснювати виконання своїх батьківських прав та обов`язків щодо неповнолітніх дітей

З моменту пред`явлення даного позову ставлення відповідачів до виконання нею своїх батьківських обов`язків та до дитини не змінилося, вони і надалі ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, відзиву не подав, проти доводів позовної заяви не заперечував. Він не бажає змінювати своє ставлення до дітей, не вживає для цього жодних заходів, що свідчить про його байдуже ставлення до результату розгляду даного позову.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні доводів позовної заяви не спростувала, натомість позовні вимоги визнала та заначила, що не має можливості утримувати дітей. І хоча суд не приймає до уваги визнання відповідачкою позову, оскільки відмова від батьківських прав є неправозгідною та суперечить нормам моралі, а отже порушує права дитини і як заначено у постанові КЦС ВС від 25.02.2025 у справі № 562/635/24, що визнання позову про позбавлення батьківських прав, не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки згідно з положеннями частин другої, третьої статті 155 СК України, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини, разом з тим, на думку суду, така поведінка відповідачки підтверджує свідоме невиконання нею своїх батьківських обов`язків та відсутність бажання змінювати свою поведінку та ставлення до дітей.

Крім того, враховуючи те, що з 2020 року дітей було відібрано у батьків без позбавлення батьківських прав, однак з того часу батьки не здійснювали жодних заходів для того, щоб повернути дітей в родину, тому зазначені обставини також свідчать про свідоме невиконання батьками батьківських обов`язків.

Будь-яких об`єктивних причин такого ставлення до дітей, до їх інтересів, виховання, а також причин, які б виправдовували таку негативну поведінку відповідачів, судом не встановлено.

Тому, суд вважає, що відповідачі самоусунулися від виконання покладених на них батьківських обов`язків по матеріальному забезпеченню та вихованню дітей, свідомо нехтують своїми батьківськими обов`язками, умисно ухиляються від їх виконання.

При врахуванні озвученої у судовому засіданні думки дітей, суд приймає покази неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак критично оцінює свідчення щодо нормальних умов проживання у батьків, оскільки діти з 2012 року не проживали в родині, протягом 2024 року також дуже рідно відвідували батьків, а тому не можуть дати належну оцінку умовам проживання в будинку батьків та поведінці батьків. Думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу свого віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї, вона не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав.

Зазначене узгоджується з висновком викладеним у постанова КЦС ВС від 26.12.2024 № 561/474/24 .

Щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_3 , якому станом на ІНФОРМАЦІЯ_6 виповнилося вісімнадцять років, то суд повідомляє наступне

Приписи СК України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина/дочки після досягнення ними повноліття.

При досягненні повноліття особа втрачає правовий статус дитини в розумінні закону, проте сімейні відносини між батьком/матір`ю та сином/дочкою після досягнення дитиною повноліття не припиняються, між ними зберігається правовий зв`язок як батьків та дитини. Це відповідно означає й існування між ними взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов`язків, які є чинними впродовж усього життя, а окремі з них - навіть після смерті одного з них. Тож навіть після досягнення дитиною повноліття батьки, які не позбавлені батьківських прав стосовно такої дитини, зберігають певні права та обов`язки відносно неї, які ґрунтуються на факті їх кровного кровному спорідненні. Із повноліттям дитини «з`являються» права батьків на утримання і піклування з боку повнолітніх сина/дочки та виникають відповідні кореспондуючі їм обов`язки. Батьки, не позбавлені батьківських прав, є спадкоємцями за законом своєї дитини.

Таке нормативне регулювання сімейних відносин між батьками та повнолітніми сином/дочкою є втіленням моральних засад суспільства, за яких батько та матір, які належно виконували свої обов`язки щодо власної дитини протягом тривалого часу (від народження і до досягнення дитиною повноліття, а в певних випадках навіть після досягнення повноліття), мають право на утримання від повнолітніх сина/дочки, а також на спадкування за законом. Відповідно, позбавлення матері чи батька батьківських прав стосовно їхньої дитини, за умови доведеності факту невиконання ними своїх батьківських обов`язків, унеможливлює існування, зокрема, права на утримання та спадкування, в майбутньому. У разі подання позову про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої дитини суд не може відмовити у такому позові з тієї підстави, що під час розгляду цивільної справи і вирішення спору по суті дитина досягла повноліття. Незважаючи на досягнення дитиною повноліття, суд має встановити обґрунтованість чи необґрунтованість передбачених статтею 164 СК України підстав позову про позбавлення відповідача батьківських прав та ухвалити відповідне судове рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 29.01.2024 у справі №185/9339/21.

Відтак, з урахуванням всього викладеного вище, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стосовно їхніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положенням ч. 1 ст. 183 ЦПК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Беручи до уваги інтереси дитини, суд дійшов до висновку, що з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід стягнути аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, починаючи з 08 листопада 2024 року і до досягнення повноліття.

Також з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід стягнути аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, починаючи з 08 листопада 2024 року і до досягнення повноліття.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач при зверненні до суду не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від його сплати в силу п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб).

Враховуючи вищевикладене, виходячи із положень ст. 141 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст. 150, 155, 157, 164 - 165, 180 - 183 СК України, суд,-.

у х в а л и в :

Позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тростянецької селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавити батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавити батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавити батьківських прав відносно його неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавити батьківських прав відносно його сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, починаючи з 08 листопада 2024 року і до досягнення повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, починаючи з 08 листопада 2024 року і до досягнення повноліття.

Зобов`язати Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для перерахування аліментів, стягнутих з відповідачів.

Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав також неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30.05.2025.

Відомості про учасників справи

Позивач - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тростянецької селищної ради, місцезнаходження: с-ще Тростянець, вул. Соборна, 21, Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 04326224.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Почкіна О.М