Справа № 167/569/25

Номер провадження 2/167/357/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

       02 червня 2025 року м. Рожище

Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., вивчивши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

                                                  в с т а н о в и в :

30 травня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Пилипчук А. С. через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 02.05.2024-100000103 від 02 травня 2024 року в розмірі 17246,28 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд доходить такого висновку.

За формою та змістом позовна заява повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 3 та п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Обґрунтований розрахунок - це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат тощо.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів на підтвердження стягнення заборгованості за Кредитним договором № 02.05.2024-100000103 від 02 травня 2024 року в розмірі 17246,28 грн позивачем надано довідку-розрахунок.

Однак, вказаний документ не є розрахунком заборгованості, оскільки в ньому відсутні відомості про період нарахування суми заборгованості за усіма її складовими, про розмір процентної ставки, яка застосовувалась та порядок нарахування відповідних сум за кожною складовою заборгованості (додавання, множення, підсумок тощо). Фактично у вказаному документі позивачем зазначені лише суми таких заборгованостей без відображення детального порядку їх нарахування. У зв`язку з чим, наданий документ не може вважатися обґрунтованим розрахунком сум, що стягуються, як це передбачено процесуальним законом. Суд зауважує, що вимога обґрунтованості розрахунку включає в себе і ознаку зрозумілості, з арифметичної точки зору, такого розрахунку його адресатам.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Пунктом 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року (далі - Правила), передбачено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення (п. 47 Правил).

Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів засобами поштового зв`язку при зверненні до суду, є оригінал опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату.

Правильне заповнення опису вкладення надає можливість суду встановити, які саме документи направлено іншому учаснику справи та їх відповідність документам, які додано до позову, що надійшов до суду.

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву з доданими до неї документами представником товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Пилипчук А. С. до суду подано в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи («Електронний суд») та в позовній заяві зазначено, що у відповідача ОСОБА_1 електронний кабінет відсутній.

На підтвердження надсилання відповідачу копії поданої позовної заяви з додатками представником позивача до позовної заяви долучено опис вкладення з зазначенням: "№ п/п" - 1; "Найменування вкладення" - позовна заява від ТОВ Споживчий Центр до ОСОБА_1 з додатками; "Кількість предметів, аркушів" - 9; "Оголошена цінність" - 1.00. Проте, вказаний опис вкладення не може слугувати належним доказом направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу, так як не містить поіменного переліку документів та не відповідає кількості аркушів позовної заяви з додатками, долученими до неї, що подана до суду.

Ураховуючи вищенаведене, позивачу необхідно виправити вказані в ухвалі недоліки, а саме: надати суду обґрунтований розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 02.05.2024-100000103 від 02 травня 2024 року в розмірі 17246,28 грн та опис вкладення із зазначеним поіменним переліком документів, що надсилається адресату - відповідачу ОСОБА_1 .

Вказані недоліки позбавляють суд можливості прийняти справу до провадження та призначити її до судового розгляду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного та відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно залишити без руху надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Т. Гармай