Справа № 296/5875/25

2/296/2518/25

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"02" червня 2025 р.                                 м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Петровська М.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Акціонерне товариство "Акцент-Банк", в інтересах якого діє Шкапенко Олександр Віталійович, звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- стягнути з відповідача – ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101706276765711 від 26.01.2024 у розмірі 86 078,85 UAH грн станом на 29.05.2025, яка складається з наступного: 49 775,10 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 32 837,61 грн – загальний залишок заборгованості за процентами; 3 466,14 грн – загальний залишок заборгованості за пенею;

- стягнути з відповідача на користь АТ «А-Банк» судові витрати у розмірі сплаченого судового збору в сумі 2 422,4 грн.

Перевіряючи матеріали поданої позовної заяви на відповідність вимогам статей 175-177 ЦПК України, суд дійшов висновку, що така підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.175 ЦПК України, позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.58 ЦПК України).

Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві – також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності – також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

Також, необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (ухвала від 23.05.2024 в справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 в справі № 2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 в справі №727/4375/24 тощо).

Так, подана до суду позовна заява підписана представником Шкапенком Олександром Віталійовичем, на підтвердження повноважень якої додано копію довіреності від 23.01.2024 №22908652-К-Н-О, підписану Головою Правління банку Ю.В. Кандауровим.

Разом з тим, визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені позивача за правилами самопредставництва, підписант не надав. Входження до кола власне трудових обов`язків підписанта здійснення самопредставництва позивача не підтвердив. Додана до позову довіреність від 23.01.2024 не засвідчує наявність у підписанта трудових відносин з позивачем, як і входження до кола саме трудових обов`язків підписанта здійснення самопредставництва позивача.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Враховуючи факт відсутності документального підтвердження повноважень Шкапенка Олександра Віталійовича діяти в інтересах позивача Акціонерного товариства "Акцент-Банк", подана позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до положень ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись статтями 58, 62, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 02.06.2025.

Суддя М. В. Петровська