Справа № 203/6422/24

Провадження № 2/0203/406/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2025 року                                                 Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – Єдаменко С.В.,

при секретарі – Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

встановив:

07 листопада 2024 року до суду звернулось ТОВ «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що 13 листопада 2019 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики № 5388352, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у позику в сумі 35 800 грн. на умовах повернення, строковості, платності зі сплатою процентів за користування позикою 28 % річних від суми позики строком до 12.11.2021 та зі сплатою комісії. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу позику у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за позикою, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови договору позики не виконує, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість станом на 01.10.2024 р. у розмірі 177 560,87 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 33 145,88 грн., заборгованості по відсотках 43 284,95 грн., заборгованості по комісії 90 216 грн., заборгованість по рахунку інфляції 8 180,11 грн., 3% річних 2 733,93 грн., а також стягнути витрати по сплаті судового збору. (а.с.1-4)

Після надходження з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача-фізичної особи ОСОБА_1  (а.с.26), ухвалою судді від 09 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. (а.с.27)

В підготовче засідання 16 січня 2025 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В даному засіданні було ухвалено продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів відкласти розгляд справи на 06 лютого 2025 року – для повторного виклику сторін по справі. (а.с.31)

В підготовче засідання 06 лютого 2025 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в позовній заяві позивач просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача. Оскільки всі дії з підготовки справи до розгляду в судовому засіданні були виконані 06 лютого 2025 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 березня 2025 року. (а.с.а.с.39, 40)

Судове засідання 03 березня 2025 року не відбулося через перебування судді у відпустці, у зв`язку з чим розгляд справи було перенесено на 31 березня 2025 року. (а.с.49)

В судове засідання 31 березня 2025 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 24 квітня 2025 року. (а.с.53)

В судове засідання 24 квітня 2025 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 20 травня 2025 року. (а.с.58)

29 квітня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про виправлення прохальної частини позовної заяви. (а.с.59-61)

В судовому засіданні 20 травня 2025 року було проведено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судові засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та в якій проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував. (а.с.68-69)

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов до суду не находив. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України у відповідності до ст.ст.128, 129 ЦПК України (а.с.а.с.29, 33, 42, 51, 55, 66), а також шляхом направлення на його адресу судових повісток. (а.с.а.с.28, 32, 41, 50, 54, 65) Клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав, про причини неявки не повідомив. Конверти, направлені на адресу відповідача, повернулись до суду із позначкою – «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с.а.с.30, 43, 52, 56, 57, 67)

З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 13 листопада 2019 року між ТОВ «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 5388352 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі договір). (а.с.9-13) Договір укладено у паперовому вигляді та підписано особисто відповідачем.

Відповідно до п.1.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в кредит у сумі 35800 грн. для власних потреб, на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредитодавця на рахунок позичальника або іншого отримувача, зазначений у додатку № 2, який є невід`ємною частиною цього договору, а позичальник зобов`язується своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користуванням кредитом із розрахунку 28,00% річних від суми заборгованості та виконувати інші зобов`язання згідно цього договору.

Пунктом 1.3 визначено дату остаточного повернення кредиту до 12.11.2021 р.

Згідно п.2.5 проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем на залишок заборгованості за позикою та погашаються при надходженні коштів на рахунок кредитодавця. Нарахування процентів здійснюється кредитодавцем щодня за методом «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, за фактичний термін користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання не враховується день повернення кредиту.

За обслуговування кредитної заборгованості позичальник щомісячно сплачує комісійну винагороду у розмірі 4,5% від суми кредиту, зазначену у п.1.1 цього договору. Встановлена договором комісійна винагорода сплачується позичальником щомісячно у вищевказаному розмірі в період, встановлений у додатку 1 до цього договору, починаючи з 01.12.2019 року, а у разі повного дострокового повернення кредиту - за фактичний період користування.

Графік платежів за кредитним договором підписано сторонами у Додатку № 1 до договору. (а.с.14)

Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в кредитному договорі (п.1.2), що підтверджується платіжною інструкцією № 49619 від 13.11.2019 р. (а.с.19), отже кредитодавець, свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Відповідач не виконав умови договору, а саме не здійснив повернення отриманого кредиту зі сплатою процентів за його постування та інших платежів, передбачених Договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 5388352 станом на 01.10.2024 пр. має заборгованість у розмірі 177 560,87 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 33 145,88 грн.; заборгованість за відсотками 43 284,95 грн.; заборгованість за комісією 90 216 грн.; заборгованість по рахунку інфляції 8 180,11 грн.; заборгованість за 3% річних 2 733,93 грн. (а.с.а.с.6, 7-8)

Частиною 2 ст.11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із положенням ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. В силу ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням ст.611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Як вбачається з досліджених доказів, умови договору позичальником належним чином не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений. Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору.

Оскільки відповідачем доводи позивача щодо невиконання ним зобов`язань за договором не спростовані, доказів сплати заборгованості за кредитом не надано, таким чином суд приходить до висновку про необхідність стягнути з останнього на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 33 145,88 грн., заборгованості по відсотках в розмірі 43 284,95 грн., заборгованості по рахунку інфляції в розмірі 8 180,11 грн. та заборгованості за 3% річних в розмірі 2 733,93 грн.

Щодо стягнення заборгованості по комісії суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Суди апеляційної та касаційної інстанцій, дійшовши висновку про те, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, не звернули уваги, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України № 6-1746цс16 від 16.11.2016 року, № 444/484/15ц від 12.12.2018 року.

Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.11 вказаного Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року (справа № 496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах ВС від 1 квітня 2020 року в справі № 583/3343/19 та від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20, та прийшла до висновку, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Врахувавши те, що в оспореному договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Таким чином, оскільки комісія банком нараховувалася відповідачу за дії, які банк здійснює на власну користь, судом не вбачається правових підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 90 216 грн.

З урахуванням викладеного позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5388352 від 13 листопада 2019 року в загальному розмірі 87 344 грн. 87 коп., яка складається із: 33 145,88 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 43 284,95 грн. - заборгованість за відсотками; 8 180,11 грн. - інфляційні збитки; 2 733,93 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 489 грн. 51 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-5, 10-13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279-287, 354 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП –  НОМЕР_1 ; адреса:  АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ – 38604217; адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 16; р/р  НОМЕР_2  в АТ «ОТП Банк»; МФО 300528) заборгованість за кредитним договором № 5388352 від 13 листопада 2019 року в розмірі 87 344 (вісімдесят сім тисяч триста сорок чотири) гривні 87 копійок, яка складається із: 33 145,88 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 43 284,95 грн. - заборгованість за відсотками; 8 180,11 грн. - інфляційні збитки; 2 733,93 грн. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП –  НОМЕР_1 ; адреса:  АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ – 38604217; адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 16; р/р  НОМЕР_2  в АТ «ОТП Банк»; МФО 300528) судовий збір в розмірі 1 489 (одна тисяча чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 51 копійка.

В решті позову – відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня підписання його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення підписано 30.05.2025 р.

Суддя                                                                                                        С.В.  Єдаменко