УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2006 року                                                                        м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі   :

головуючого - Гошовського Г.М., суддів - Симаченко Л.І.„ Стана І.В., з участю прокурора - Фрицюк В.В., захисника- ОСОБА_2., засудженого - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Хустської міжрайонної прокуратури та засудженого ОСОБА_1 на вирок Хустського районного суду від 16 червня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, уродженець АДРЕСА_1, несудимий,

засуджений за ч. 2 ст. 342 КК України на один рік обмеження волі; за ч.2 ст. 345 КК України на один рік і три місяці обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому остаточно призначено один рік і три місяці обмеження волі.

Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.

Згідно вироку ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 8 січня 2005 року о 4 -й годині ЗО хвилинах на території АЗС «Карпати» біля АДРЕСА_2 у, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перешкоджаючи складанню протоколу про адміністративне правопорушення, вчинив опір інспекторам Хустського взводу ДПС

категорія: 11

головуючий у першій інстанції: Довжанин М.М.

доповідач: Симаченко Л.І. Справа: № 604\2006 р.

«Кобра» УДАІ УМВС України в Закарпатській   області Тиводару В.В. та Мадаю І.І., умисно заподіявши їм легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

В апеляціях :

Прокурор просить вирок суду змінити із - за невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, посилаючись на те, що судом не було враховано, що ОСОБА_1 вперше притягнуто до кримінальної відповідальності, у вчиненому він щиро розкаявся, потерпілі жодних претензій до нього не мають.

Засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи кваліфікації вчиненого, просить пом'якшити призначене покарання й звільнити його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, враховуючи, що на утриманні у нього знаходяться двоє малолітніх дітей та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дітьми.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які просили, враховуючи сімейний стан ОСОБА_1, звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, думку прокурора про зміну вироку в частині призначеного покарання і звільнення засудженого від покарання на підставі ст. 75 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та прокурора підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, які ніким із учасників судового процесу не оскаржуються. Висновки суду щодо винуватості засудженого за викладених у вироку обставин підтверджуються сукупністю зібраних та перевірених у суді відповідно до вимог ст. 67 КПК України доказів.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 342 КК України та за ч. 2 ст. 345 КК України кваліфіковані правильно.

Порушень вимог кримінально - процесуального закону, які тягнуть скасування вироку по справі не виявлено.

Що стосується покарання, то судом першої інстанції недостатньо повно були враховані пом'якшуючі відповідальність обставини та дані про особу засудженого, зокрема те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий і не був помічений ні в чому протиправному, потерпілі не мають до нього претензій ні матеріального, ні морального характеру, на утриманні у нього знаходяться дружина та двоє неповнолітніх дітей.

Даних, які б свідчили про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання в умовах здійснення за ним нагляду з боку кримінально - виконавчої установи в матеріалах справи немає, а тому висновок суду про те, що покарання у вигляді обмеження волі є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів є помилковим.

Отже, за таких обставин, викладені в апеляціях, доводи прокуррра та засудженого про суворість призначеного покарання слід визнати обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 365, 366. 372   КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

Апеляції помічника прокурора Хустської міжрайонної прокуратури та засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Хустського районного суду від 16 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від призначеного покарання з іспитовим строком - два роки.

В решті вирок залишити без зміни.