Справа №11- 736/ 2006                                                                                                              Головуючий у 1 і нстанції Гулак Н.А.

Категорія ст.ст. 15 4.3,185 ч. З КК України                                                                           Доповідач у 2 інстанції Мельничук Н.М.

УХВАЛА

Іменем   України

03 жовтня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючого- судді........................ Мельничук Н.М..

суддів.................................... Шеніна П.О,   та Моніча С.П.

з участю

прокурора.............................. Воронухи Д.С.

засудженого ......................     ОСОБА_1

адвоката.............................     ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 24 липня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий: 30.06.2004 року Богунським райсудом м. Житомира за ст. 185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком 2 роки, засуджений за ст.ст. 15 ч.З. 185 ч.З КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено 4 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили - підписка про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 278 грн. матеріальної шкоди та 158 грн. 35 коп. судових витрат.

Згідно з вироком суду першої інстанції 03 лютого 2006 року о 3 годині ОСОБА_1 вчинив повторно незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна з магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого АДРЕСА_1, але свій злочинний намір не довів до кінця, так як в магазині спрацювала сигналізація.

17 лютого 2006 року о 3 годині засуджений повторно вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна з цього ж магазину, але свій злочинний намір не довів до кінця, так як спрацювала сигналізація.

20 лютого 2006 року близько 4 годин 30 хвилин засуджений з метою крадіжки повторно вчинив незакінчений замах на викрадення чужого майна з того ж магазину, але не довів свій злочинний намір до кінця, так як був затриманий працівниками міліції.

В апеляції адвокат просить вирок суду змінити і звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком, бо в даний час він поступив до навчального закладу, по місцю навчання характеризується позитивно. Проживає в багатодітній сім"ї, хворіє.

Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1, представника неповнолітнього ОСОБА_1  підтримавших апеляцію, заперечення прокурора проти апеляції, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Доводи апеляції про суворість призначеного покарання необгрунтовані.

Як встановлено із вироку суд, призначаючи покарання ОСОБА_1, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу, обставини справи, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Суд врахував те, що він щиро розкаявся у вчиненому, частково відшкодував збитки, тяжких наслідків від його дій не настало.

Разом з тим він вчинив злочин, який відноситься до середньої тяжкості, будучи судимим за аналогічний злочин в період іспитового строку.

Після вчинення першого злочину належних висновків для себе не зробив, а вчинив знову замах на крадіжку, але свій умисел до кінця не довів по незалежним від нього причинам.

Підстави для зміни вироку за мотивами, викладеними в апеляції, відсутні.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -

ухвалила:

апеляцію адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 24 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.