Спpава № 2-а-341 / 2008 року
П О С Т А Н О В А
I М Е H Е М У К Р А Ї H И
|
“09 “ квітня 2008 р. |
Деснянський районний суд м.Чернігова |
в складі:
головуючого - судді _Білого В.М._
при секретарі Горобей І.С.
за участю позивача, представника позивача, представника відповідача третьої особи
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові_ справу за позовом ОСОБА_1до Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області про зобов»язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Управління МВС України в Чернігівській області про визнання недійсним рішення керівництва УМВС України в Чернігівській області щодо неможливості надання йому статусу учасника бойових дій, посилаючись на те, що під час навчання на стаціонарній формі в Харківському вищому училищу тилу МВС СРСР в період з 04 червня 1989 року по 29 серпня 1989 року він проходив службу в республіці Узбекистан, а саме в м. Фергані, та м.Гагри Абхазія по охороні громадського порядку
У зазначений вище період часу в Узбекистані та Абхазії відбувались військові, збройні конфлікти між корінним населенням , для подолання якого і були введені війська та підрозділи МВС СРСР.
Під час проходження служби він виконував завдання по охороні державних установ, захисту населення на блок-постах, від можливих збройних нападів та насилля з боку конфліктуючих сторін, а також у бригадах супроводу транспорту з продтоварами та колон біженців. Про що представив комісії належні докази.
Вважає висновок керівництва УМВС України в Чернігівській області про відмову надуманим та безпідставним, оскільки він .суперечить постанові КМ України від 08.02.1994 р. №63, а також не були взяті до уваги покази свідків та інші докази та просить суд зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, що діє при УМВСУ в Чернігівській області визнати його учасником бойових дій та видати йому посвідчення встановленого зразка.
У судовому засіданні позивач свій позов підтримав, з підстав, викладених у заяві та просить його задоволити в повному об"ємі.
Представник управління МВС України в Чернігівській області в судовому засіданні відносно позову заперечила, пояснивши, що республіка Узбекистан та Абхазія де позивач безпосередньо проходив службу не входить в перелік держав та періодів бойових дій на їх території затверджені постановою КМ України від 8 лютого 1994 року № 63, а тому підстав для надання ОСОБА_1. статусу учасника війни немає.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступні факти.
ОСОБА_1. під час навчання у Харківському вищому військовому училищу тилу МВС України в званні курсанта знаходився на виконанні спеціального завдання МВС СРСР на Кавказі та Узбекістані в період з - 4 червня 1989 року по 29 серпня 1989 року відповідно до наказів начальника харківського вищого військового училища тилу МВС СРСР №136 с/ч від 08.06.1989 року та №209 с/ч від 29.08.1989 року.
Як вбачається з листа МВСУ в Чернігівській області № 2/38-387 від 08.02.2008 р. ОСОБА_1. відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, посилаючись на ст. 6 п.2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до положень якого учасниками бойових дій визнаються працівники, які за рішенням Уряду колишнього СРСР працювали в державах, де в цей період велися бойові дії, і якщо вони безпосередньо брали участь в бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ (флоту). Переліки таких держав та періодів бойових дій на їх території затверджені постановою КМ України від 08.02.1994 р. №63 республіка Узбекистан та Абхазія, де ОСОБА_1. безпосередньо проходив службу, в даний перелік не входить.
Згідно з ст.6 п.2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. учасниками бойових дій визнаються:
військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн; учасники бойових дій на території інших країн- військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів); військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.
Таким чином, суд приходить до переконання, що у зазначений період часу в Республіці Узбекистан, в Абхазії відбувалися бойові дії, але на час існування СРСР не_визнавалось, що у союзних республіках могли вестися бойові дії і .реальна інформація про них замовчувалась^ А тому республіка Узбекистан, Абхазія, не могли бути включені в перелік держав і періодів бойових дій на їх території затверджений постановою КМ України від 08.02.1994 р. № 63. Крім того даний факт підтверджується особистими фото, кореспонденцією наданою позивачем під час судового розгляду, та показами свідка , а тому в даному випадку мають місце порушення прав позивача з боку відповідача, які підлягають захисту шляхом визнання недійсним рішенн керівництва УМВС України в Чернігівській області від про відмову , наданні ОСОБА_1. статусу учасника бойових дій, та зобов"язанні комісії з питань розгляду матеріалів про~визнання учасників бойових дій, що діє при УМВСУ Чернігівської області визнати ОСОБА_1. учасником бойових дій та видати йому посвідчення встановленого зразка.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.10, 11, 17, 71, 158-163, 186 КАС України, ч.2 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постановою КМ України від 08.02.1994 року № 63, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не відповідає нормам чинного законодавства рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області відносно відмови ОСОБА_1надання статусу учасника бойових дій.
Зобов»язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, яка діє при Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області визнати ОСОБА_1учасником бойових дій в республіках Закавказзя та Середньої Азії, де перебував останній протягом 87 днів, та видати ОСОБА_1посвідчення встановленого зразка.
Постанова суду може бути оскаpжена після її пpоголошення до Київського апеляцiйного адміністративного суду, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк з моменту винесення постанови, та послідуючої подачі апеляційної скарги в 20 денний строк з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: В.М.Білий