Справа № 2-1609/2011р.

РІШЕННЯ

Іменем України

20.01.2012  Ленінський районний суд м. Миколаєва, у складі: головуючого судді –Рум’янцевої Н.О., при  секретарі –Ляшик С.В., за участю представника позивача –ОСОБА_1, представників відповідача –ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця –ОСОБА_4 про зобов’язання вчинити певні дії або стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Фізичної особи підприємця –ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач 13.07.2010р. уклав договір поставки та установки виробу за № 9977 з фізичною особою підприємцем –ОСОБА_4, відповідно до якого відповідач був зобов’язаний поставити та установити конструкції склопакетів за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав шляхом сплати відповідачеві 95195,00 грн. за виготовлення, установку склопакетів і тонування скла.

Відповідач своєчасно взяті на себе зобов’язання не виконував, а саме: неякісне виготовлення склопакетів, що виражається у дефекті скла –лінзоутворення.

У зв’язку із вищезазначеним позивач просив суд зобов’язати відповідача виконати якісно умови договору за № 9977 від 13.07.2010р. за кошти відповідача або провести демонтаж встановлених бракованих склопакетів; відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 97595,00 грн.; відшкодувати моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.

У квітні 2011р. позивач уточнив позовні вимоги шляхом виключення з позовних вимог таку вимогу: зобов’язати відповідача виконати якісно умови договору за № 9977 від 13.07.2010р. за кошти відповідача.

У судовому засіданні у якості третьої особи було залучено Управління у справах захисту споживачів у Миколаївській області.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали.

Представник третьої особи підтримала позовні вимоги.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд переходить до наступного.

13.07.2010р. позивач уклав договір поставки та установки виробу –конструкцій склопакетів за № 9977 з фізичною особою підприємцем –ОСОБА_4, відповідно до якого відповідач був зобов’язаний поставити та установити конструкції склопакетів за адресою: АДРЕСА_1., а позивач –прийняти та сплатити вартість роботи відповідно до специфікації від 13.07.2010р. у строк 20-25 календарних днів (а.с. 7-8).

Позивач свої зобов’язання за договором виконав шляхом сплати відповідачеві 95195,00 грн. за виготовлення, установку склопакетів і тонування скла (а.с. 10-11).

Відповідач взяті на себе зобов’язання виконував неналежно, надав заказнику вироб не відповідаючий діючим нормам ДСТУ.

18.10.2010р. ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_4 заяву, в якій просив провести технічну експертизу з метою визначення якості виконаного договірного зобов’язання, на що отримав відмову. Тому 01.12.2010р. позивач звернувся до ТОВ «Будівельна лабораторія»для проведення технічної експертизи (а.с. 14-18).

08.12.2010р. Управління у справах захисту прав споживачів у Миколаївській області надіслало припис відповідачу, в якому зазначено, що відповідач зобов’язаний провести заміну склопакетів на якісні або повернути кошти позивачу (а.с.60-62).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.05.2011р. була призначена будівельно-технічна експертиза.

За клопотанням відповідача до участі у проведенні експертизи було залучено ТОВ «Будівельна лабораторія, яка проводила випробування склопакетів. За результатами випробування , відповідно до протоколу №1113 від 31.10.2011року склопакети клеєні будівельного призначення за показником відхил від площини не відповідають вимогам ДСТУ.

Висновками будівельно-технічної експертизи від 07.12.2011р. встановлено, що в усіх склопакетах присутній дефект –лінзоутворення, що прямим чином впливає на довговічність склопакетів (а.с. 90-94)..

Листом КНПП «Триботехніка»від 21.12.2010року до ОСОБА_5 було визначено, що останній неодноразово був попереджений про  мінімальну товщину скла та інших технічних показників, та зазначено, що ефект лінзоутворення відбувся у результаті порушень проектування скління об’єкту (а.с.51).

Пунктом 4.8 Договору визначено, що Виконавець у випадку виявлення виробничого браку зобов’язаний виконати гарантійні зобов’язання на надані вироби та виконані роботи.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів»N 1023-XII від 12.05.1991року продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Статтею 10 Закону N 1023-XII встановлено, що у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати зокрема відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги)

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Відповідачем не надано доказів спростовуючих викладені у позовній заяві факти, не доведено у судовому засіданні факт наявності угоди між ним та виробником склопакетів, в порушення умов ДСТУ ОСОБА_4 зробив проектування та замовлення склопакетів товщиною менш ніж необхідно для якісного оформлення скління.

Враховуючі вищевикладене судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов’язання за договором.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки наявність її спричинення не доведена у судовому засіданні та не підтверджена допустимими доказами.

Враховуючі вищевикладене суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі статті 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, суд, -

                                                       В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця –ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 95195,00 грн. (дев’яносто п’ять тисяч сто дев’яносто п’ять грн. нуль коп.) та витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 2400грн.00коп., а всього 97595грн.00коп. (дев’яносто сім тисяч п’ятсот дев’яносто п’ять грн. 00коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області в порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя :