|
|
Справа № 22ц-697/2008 Головуючий у 1-й інс. - Гнип О.І.
Доповідач - Литвиненко І.В.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
5 травня 2008 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Литвиненко І.В.
суддів - Бобрової І.О., Заболотного В.М.
при секретарі - Штупун О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Семенівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на жилий будинок та господарські споруди, визнання права власності на грошові кошти, які знаходяться на рахунках у Семенівському відділенні Ощадбанку в рахунок відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця, а також охорону спадкового майна, -
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення районного суду через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог або направити справу на новий розгляд.
Рішенням Семенівського районного суду від 14 лютого 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Апелянт в апеляційній скарзі вказує на те, що Семенівська міська рада не здійснювала ніяких заходів щодо охорони та утримання майна при відсутності спадкоємців, а тому охорону майна ОСОБА_1 здійснювала на свій розсуд. Також ОСОБА_1 зазначає , що вона не мала можливості , як кредитор, пред'явити позов для відшкодування витрат на поховання в строк для прийняття спадщини, так як спадкоємців не було, і, крім того, суд взагалі не врахував положення ст. 1231 ЦК України, яка передбачає, що майнова шкода, яка була завдана спадкодавцем відшкодовується спадкоємцем.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було встановлено, що житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1 і грошові кошти в сумі 3667 грн. 85 коп., що знаходяться на рахунку у Семенівському відділенні Ощадбанку, належали ОСОБА_2, яка померла 10.10.2006 року, а спадщина після неї була визнана відумерлою рішенням Семенівського районного суду від 19.11.2007 р. і зазначене майно передано Семенівській міській раді народних депутатів.
Позивачка звернулась до суду з позовом до Семенівської міської ради та просила визнати за нею право власності на спадкове майно ОСОБА_2 в рахунок відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця, а також охорону спадкового майна.
Відповідно до ч.4 ст. 1277 ЦК України, територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 ЦК України.
Ст.1231 ЦК України передбачає спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем. Однак позивачка не довела, що спадкодавцем їй були завдані збитки і ці збитки підлягають відшкодуванню. Крім того, зазначена норма не передбачає відшкодування витрат на утримання, догляд та лікування.
Щодо відшкодування витрат на охорону та утримання спадкового майна, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до вимог ст.ст. 1283- 1285 ЦК України заходи щодо охорони спадкового майна та договір на управління спадщиною застосовуються органами місцевого самоврядування за власною ініціативою або за заявою спадкоємців. Оскільки позивачку ніхто не уповноважував здійснювати охорону спадкового майна, його утримання, то відсутні підстави для відшкодування їй витрат з цього приводу.
При вирішенні вимог про відшкодування витрат на поховання та на ритуальні послуги суд першої інстанції виходив з положень Закону України „Про поховання та похоронну справу” і мотивовано вказав у рішенні, що через відсутність звернення позивачки у встановленому порядку до органів місцевого самоврядування про поховання спадкодавця відсутні підстави для задоволення цих вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, ст.308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: