КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2012                                                                                           № 16/306

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Іваненко  Я.Л.

суддів:            Скрипка І.М.

          Остапенка  О.М.

за участю представ- ників сторін:          

від позивача:          ОСОБА_1, дов. № 90 від 16.01.2012 року

від відповідача:          ОСОБА_2, дов. № 310-1-4/38 від 23.12.2011 року

від третьої особи 1:          не з’явився

від третьої особи 2:          не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу           

Товариства з обмеженою відповідальністю „Овертранс”

на рішення

Господарського суду          

міста Києва

від          09.08.2011 року

у справі          № 16/306 (суддя: Ярмак О.М.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „Овертранс”

до          Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто”

треті особи          1.ОСОБА_3,

2.ОСОБА_4

про          стягнення суми 56 064, 27 грн. відшкодування

В судовому засіданні 18.01.2012 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 року у справі № 16/306 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Овертранс” (далі-позивач) до Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто” (далі – відповідач) про стягнення суми 56 064, 27 грн. відшкодування відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 року та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неповного з’ясування обставин, що мають значення для розгляду справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги той факт, що ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3, експлуатував транспортний засіб „Рено Магнум 480Е”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, на законних підставах з оформленими дозвільними та товаросупровідними документами, в зв’язку з чим необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.10.2011 року.

В судовому засіданні 18.10.2011 року представник позивача надав письмове клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та витребування у останньої документів, які свідчили б про її перебування у трудових відносинах з водієм – ОСОБА_4. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року відкладено розгляд справи на 22.11.2011 року; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4; зобов'язано ОСОБА_3 надати суду належним чином завірені копії документів, які підтверджують наявність у ОСОБА_4 права керування на законних підставах автомобілем „Рено Магнум 480Е”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП 26.09.2010 року та/або підтверджують факт перебування останнього в трудових відносинах з ОСОБА_3; зобов'язано ОСОБА_4 надати суду належним чином завірені копії документів, які підтверджують керування ним на законних підставах автомобілем „Рено Магнум 480Е”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП 26.09.2010 року та/або підтверджують факт його перебування в трудових відносинах з ОСОБА_3.

18.10.2011 року Київським апеляційним господарським судом було зроблено запит               № 02-10/3864 до Личаківського районного суду м. Львова про надіслання належним чином завірених копій матеріалів адміністративної справи № 3-2483/10 Личаківського районного суду м. Львова (Постанова від 29.10.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за статтею 124 КУпАП, суддя – Нор Н.В.)

15.11.2011 року на зазначений вище запит надійшли ксерокопії адміністративної справи щодо правопорушника ОСОБА_4

Представником позивача в судовому засіданні 22.11.2011 року було надано письмове клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року було відкладено розгляд справи на 13.12.2011 року; повторно зобов'язано ОСОБА_3 надати суду належним чином завірені копії документів, які підтверджують наявність у ОСОБА_4 права керування на законних підставах автомобілем „Рено Магнум 480Е”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП 26.09.2010 року та/або підтверджують факт перебування останнього в трудових відносинах з ОСОБА_3; повторно зобов'язано ОСОБА_4 надати суду належним чином завірені копії документів, які підтверджують керування ним на законних підставах автомобілем „Рено Магнум 480Е”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП 26.09.2010 року та/або підтверджують факт його перебування в трудових відносинах з ОСОБА_3.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги, що подана у даній справі.

22.11.2011 року Київським апеляційним господарським судом було зроблено запит            № 02-4.1/4402 до УДАІ ГУМВС України у Львівській області про надання інформації щодо того чи складався протокол під час ДПТ, що сталася 29.10.2010 року на митному переході Краковець, що у Львівській області, відносно ОСОБА_4 за ст. 126 КУпАП за керування ТЗ без відповідних документів.

Представником позивача в судовому засіданні 13.12.2011 року було надано постанову Личаківського районного суду міста Львова від 05.12.2011 року про виправлення неточностей у вступній частині постанови суду від 29.10.2010 року щодо правопорушника ОСОБА_4, згідно якої останній працює водієм в ПП „ОСОБА_3”, а не, як було помилково зазначено, в ПП „ОСОБА_3”, яку приєднано до матеріалів справи.

Станом на дату судового засідання 13.12.2011 року відповідь з УДАІ ГУМВС України у Львівській області на судовий запит не надійшла.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року відкладено розгляд справи на 18.01.2012 року, втретє зобов'язано ОСОБА_3 надати суду належним чином завірені копії документів, які підтверджують наявність у ОСОБА_4 права керування на законних підставах автомобілем „Рено Магнум 480Е”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП 26.09.2010 року та/або підтверджують факт перебування останнього в трудових відносинах з ОСОБА_3, та втретє зобов'язано ОСОБА_3 надати суду належним чином завірені копії документів, які підтверджують наявність у ОСОБА_4 права керування на законних підставах автомобілем „Рено Магнум 480Е”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП 26.09.2010 року та/або підтверджують факт перебування останнього в трудових відносинах з ОСОБА_3.

13.12.2011 року Київським апеляційним господарським судом було повторно зроблено запит № 02-11/4658 до УДАІ ГУМВС України у Львівській області про надання інформації щодо того чи складався протокол під час ДПТ, що сталася 29.10.2010 року на митному переході Краковець, що у Львівській області, відносно ОСОБА_4 за ст. 126 КУпАП за керування ТЗ без відповідних документів.

13.12.2011 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній зазначив, що 07.12.2011 року на Аресу відповідача було направлено супровідний лист та копію постанови Личаківського районного суду м. Львова від 05.12.2011 року про виправлення неточностей у вступній частині постанови суду від 29.10.2010 року, а саме, замінено місце праці порушника з ПП „ОСОБА_3” на Фізична особа-підприємець „ОСОБА_3”.

13.12.2011 року о 16:30 год. від ДПС ДАІ при ГУМВС України у Львівській області 08.12.2011 року надійшла відповідь на запит, в якій зазначено, що 26.09.2010 року інспектором ДПС Новояворівського взводу ДПС БДПС ДАІ при ГУМВС України у Львівській області Сенатовським Б.С. відносно громадянина ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВС1 № 178734 за ст. 124 КУпАП. При цьому, в даному випадку, відносно вище вказаного громадянина протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП не складався.

В судове засідання 18.01.2012 року з’явились представники сторін та підтримали свої вимоги. Представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, витребуваних доказів не надали.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 56 064, 27 грн., з яких: 48 529,01 грн. шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження автомобіля "Вольво", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить йому на праві власності, у ДТП, що сталась 26.09.2010 року на митному переході Краковець у Львівській області за участю автомобіля "Рено Магнум 480Е", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах з ПП "ОСОБА_3", страховиком якого є відповідач, 600 грн. витрат за проведення експертизи з метою визначення розміру шкоди, 2 702, 09 грн. інфляційних , 686, 46 грн. 3% річних та 3 546,71 грн. пені.

Позовні вимоги про стягнення 49 129,01 грн. страхового відшкодування, враховуючи 600 грн. за проведення автотоварознавого дослідження, позивач обґрунтовує тим, що цивільно-правова відповідальність винної в ДТП 26.09.2010 року особи ОСОБА_4, який в момент ДТП перебував у трудових відносинах з ПП "ОСОБА_3", застрахована у ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" за полісом №ВС/1264919 від 14.04.2010 року на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Судом першої інстанції встановлено, що 26.09.2010 року на митному переході Краковець у Львівській області сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля "Вольво", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля "Рено Магнум 480Е", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, в результаті чого був пошкоджений автомобіль "Вольво", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ "Овертранс".

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 29.10.2010 року у справі №3-2483/10 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Протоколом огляду транспортного засобу від 20.10.2010 року було визначено перелік деталей автомобіля "Вольво", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, які підлягають заміні та ремонту.

Відповідно до Висновку №3383/10 експертного автотоварознавчого дослідження по листу ТОВ "ОВЕРТРАНС, складеного 02.11.2010 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Вольво", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 48 529,01 грн.

При цьому, як зазначив місцевий господарський суд, з постанови Личаківського районного суду м. Львова від 29.10.2010 року у справі №3-2483-10 вбачається, що ОСОБА_4 працює водієм в ПП "ОСОБА_3".

11.11.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 14/10 на виплату страхового відшкодування, до матеріалів якої було надано всі необхідні документи, яку отримано останнім 11.11.2010 року, та в якій просив виплатити страхове відшкодування по полісу ВС/1264919 у сумі 49 129, 01 грн. в т.ч. 600 грн. за проведення експертизи.

Згідно з листом № 1635 від 03.12.2010 року відповідачем було надано відповідь, в якій зазначено, що позивачем не надано документів, підтверджуючих керування ОСОБА_4 забезпеченим ТЗ на законних підставах.

09.12.2010 року позивачем було направлено відповідачу претензію-вимогу № 1547 про оплату страхового відшкодування по полісу ВС/1264919 у сумі 49 129, 01 грн., яку залишено відповідачем без відповіді та виконання.

На підставі зазначених вище доказів суд першої інстанції встановив, що постанова Личаківського районного суду м. Львова від 29.10.2010 року у справі №3-2483-10 не є належним доказом для покладення цивільно-правової відповідальності за пошкодження транспортного засобу на відповідача, оскільки в постанові зазначено "працюючого водієм ПП ОСОБА_3", тоді як страхувальником цивільно-правової відповідальності є ОСОБА_3, а інших доказів, які б підтвердили, у яких відносинах (трудових чи цивільно-правових) перебувала винна особа ОСОБА_4 з власником застрахованого транспортного засобу, матеріали справи не містять, в зв’язку з чим місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із вимогами про стягнення з відповідача 56 064, 27 грн., з яких: 48 529,01 грн. шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження автомобіля "Вольво", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить йому на праві власності, у ДТП, що сталась 26.09.2010 року на митному переході Краковець у Львівській області за участю автомобіля "Рено Магнум 480Е", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах з ПП "ОСОБА_3", страховиком якого є відповідач, посилаючись на ст.ст. 1172, 1187, 1188 ЦК України, 600 грн. витрат за проведення експертизи з метою визначення розміру шкоди, 2 702, 09 грн. інфляційних , 686, 46 грн. 3% річних та 3 546,71 грн. пені.

26.09.2010 року на митному переході Краковець у Львівській області сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля "Вольво", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля "Рено Магнум 480Е", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, в результаті чого був пошкоджений автомобіль "Вольво", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ "Овертранс".

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 29.10.2010 року у справі №3-2483/10 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

З постанови Личаківського районного суду м. Львова від 29.10.2010 року у справі №3-2483-10 вбачається, що ОСОБА_4 працює водієм в ПП "ОСОБА_3".

15.10.2010 року позивач повідомив відповідача телеграмою про проведення автотоварознавчої експертизи.

Протоколом огляду транспортного засобу від 20.10.2010 року було визначено перелік деталей автомобіля "Вольво", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, які підлягають заміні та ремонту, який було складено в присутності довіреної особи позивача та представника страхової компанії.

Відповідно до Висновку №3383/10 експертного автотоварознавчого дослідження по листу ТОВ "ОВЕРТРАНС, складеного 02.11.2010 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Вольво", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 48 529,01 грн.

11.11.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 14/10 на виплату страхового відшкодування (яку отримано останнім 11.11.2010 року), до матеріалів якої було надано всі необхідні документи, та в якій просив виплатити страхове відшкодування по полісу ВС/1264919 у сумі 49 129, 01 грн. в т.ч. 600 грн. за проведення експертизи.

Згідно з листом № 1635 від 03.12.2010 року відповідачем було надано відповідь, в якій зазначено, що позивачем не надано документів, підтверджуючих керування ОСОБА_4 забезпеченим ТЗ на законних підставах.

При цьому, згідно з наданою позивачем 13.12.2011 року колегії суддів копією постанови Личаківського районного суду м. Львова від 05.12.2011 року у справі №3-2483-10 виправлено неточність у вступній частині постанови Личаківського районного суду м. Львова від 29.10.2010 року у справі №3-2483-10 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, замінивши місце праці порушника з ПП „ОСОБА_3” на Фізична особа-підприємець „ОСОБА_3”.

09.12.2010 року позивачем було направлено відповідачу претензію-вимогу № 1547 про оплату страхового відшкодування по полісу ВС/1264919 у сумі 49 129, 01 грн., яку залишено відповідачем без відповіді та виконання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування  збитків.

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками визнаються:

1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Обґрунтовуючи право на стягнення завданих збитків, потерпіла особа повинна довести їх наявність та безумовний розмір.

Обов’язок відшкодувати збитки є способом захисту цивільних прав та мірою відповідальності.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

13.12.2011 року від ДПС ДАІ при ГУМВС України у Львівській області 08.12.2011 року надійшла відповідь на запит Київського апеляційного господарського суду, в якій зазначено, що 26.09.2010 року інспектором ДПС Новояворівського взводу ДПС БДПС ДАІ при ГУМВС України у Львівській області Сенатовським Б.С. відносно громадянина ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВС1 № 178734 за ст. 124 КУпАП. При цьому, в даному випадку, відносно вищевказаного громадянина протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП не складався.

Таким чином, враховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку про те, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_4 керував транспортним засобом – автомобілем „Рено Магнум 480Е”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на законних підставах, перебуваючи у трудових відносинах з ФОП „ОСОБА_3”, в зв’язку з чим особою, відповідальною за завдану автомобілю "Вольво", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ "Овертранс", є ФОП „ОСОБА_3”.

З матеріалів справи вбачається, що полісом №ВС/1264919 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним з ВАТ "УСК "Дженералі Гарант", правонаступником якого є відповідач, ОСОБА_3 застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу "Рено Магнум 480Е", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зі строком дії договору з 14.04.2010 року по 13.04.2011 року.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Як вбачається з Висновку №3383/10 експертного автотоварознавчого дослідження по листу ТОВ "ОВЕРТРАНС, складеного 02.11.2010 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Вольво", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 48 529,01 грн.

Згідно з п. п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Враховуючи те, що відповідач не направив свого представника для визначення розміру збитків у визначений строк, останній, на думку колегії суддів, зобов'язаний відшкодувати позивачеві витрати на проведення експертизи в розмірі 600 грн.

Крім того, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 2 702, 09 грн. інфляційних , 686, 46 грн. 3% річних та 3 546,71 грн. пені.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 14/10 на виплату страхового відшкодування (яку отримано останнім 11.11.2010 року).

09.12.2010 року позивачем було направлено відповідачу претензію-вимогу № 1547 про оплату страхового відшкодування по полісу ВС/1264919 у сумі 49 129, 01 грн., в якій позивач просив сплатити вказану суму протягом двох банківських днів, яку залишено відповідачем без відповіді та виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку колегії суддів, вимоги позивача про стягнення з відповідача за період з 12.12.2010 року по 30.05.2011 року 2 702, 09 грн. інфляційних та 686, 46 грн. 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

При цьому, згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", на який позивач посилається в обґрунтування вимог щодо стягнення з відповідача пені, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Отже, на думку колегії суддів, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 546,71 грн. пені за період з 12.12.2010 року по 30.05.2011 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, в частині стягнення з відповідача 48 529,01 грн. шкоди, витрат на проведення експертизи в розмірі 600 грн., 2 702, 09 грн. інфляційних, 686, 46 грн. 3% річних та пені в розмірі 3 546,71 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, з огляду на викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Овертранс” на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 року у справі № 16/306 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 року у справі № 16/306 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто” (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код 16467237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Овертранс” (81130, Львівська область, Пустомитівський район, село Сокільники, вул. Львівська бічна, 6, код 30626867) страхове відшкодування в розмірі 48 529 (сорок вісім тисяч п’ятсот двадцять дев’ять) грн.01 коп., витрати на проведення експертизи в розмірі 600 (шістсот) грн., 2 702 (дві тисячі сімсот дві) грн. 09 коп. інфляційних, 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 46 коп. 3% річних, 3 546 (три тисячі п’ятсот сорок шість) грн. 71 коп. пені, 560, 64 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто” (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код 16467237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Овертранс” (81130, Львівська область, Пустомитівський район, село Сокільники, вул. Львівська бічна, 6, код 30626867) 280, 32 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

5.Матеріали справи № 16/306 направити до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Іваненко  Я.Л.

Судді                                                                                          Скрипка І.М.

                                                                                          Остапенко  О.М.