КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2012 № 41/769
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлева М.Л.
суддів: Жук Г.А.
Тарасенко К.В.
при секретарі судового засіданні – Марченко Ю.І.,
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 31.01.2012 року по справі № 41/769 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго», с. Шиловці, Хотинський район, Чернівецька область на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року по справі № 41/769 (суддя – Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м. Київ
до 1. Відкритого акціонерного товариства «Хотинське автотранспортне
підприємство-17741», м. Хотин, Чернівецька область
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне
товариство «Арго», с. Шиловці, Хотинський район, Чернівецька область
3. Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Київ
про стягнення 8 403 414,98 грн.
В С Т А Н О В И В :
На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»про солідарне стягнення з відкритого акціонерного товариства «Хотинське автотранспортне підприємство-17741», товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго»та фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 8 403 414,98 грн. суми припинення за наступними договорами фінансового лізингу:
- по договору № 879/06/2007 від 11.06.2007 року –172 879,31 грн. боргу по лізинговим платежам, 3 335,08 грн. пені, 2 591 805,89 грн. сума поточного боргу;
- по договору № 880/06/2007 від 11.06.2007 року –43 505,95 грн. боргу по лізинговим платежам, 863,77 грн. пені, 673 415,44 грн. сума поточного боргу;
- по договору № 947/08/2007 від 07.08.2007 року –237 642,74 грн. боргу по лізинговим платежам, 4 717,84 грн. пені, 3 680 408,94 грн. сума поточного боргу;
- по договору № 948/08/2007 від 07.08.2007 року –58 755,24 грн. боргу по лізинговим платежам, 1 166,49 грн. пені, 934 918,29 грн. сума поточного боргу.
Рішенням господарського суду міста Києва № 41/769 від 18.12.2009 року позовні вимоги задоволено повністю; прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 основного боргу та припинено провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст.80 ГПК України; стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційного товариства «Арго»та відкритого акціонерного товариства «Хотинське автотранспортне підприємство-17741»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»512 783 грн. 24 коп. заборгованості по лізингових платежах, 10 083 грн. 18 коп. пені, 7 880 548 грн. 56 коп. поточної заборгованості, 25 500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 41/769 від 03.03.2010 року рішення господарського суду міста Києва № 41/769 від 18.12.2009 року залишено без змін.
09.04.2010 року в зв‘язку з набранням рішенням законної сили, господарським судом міста Києва був відданий відповідний наказ.
13.04.2011 року відповідач-2 звернувся до господарського суду з заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва № 41/769 від 09.04.2010 року таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду міста Києва № 41/769 від 12.08.2011 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго»про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 41/769 від 05.04.2011 року задоволено частково; визнано наказ господарського суду міста Києва від 09.04.2010 року у справі № 41/769 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ВАТ «Хотинське автотранспортне підприємство –17741»коштів в сумі 5 758 740,63 грн.; в іншій частині заяви відмовлено; поновлено стягнення за наказом господарського суду міста Києва від 09.04.2010 року у справі № 41/769.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 41/769 від 21.09.2011 року ухвалу господарського суду міста Києва № 41/769 від 12.08.2011 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України № 41/769 від 17.11.2011 року ухвалу господарського суду міста Києва від 12.08.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2011 року у справі № 41/769 скасовано в частині вимоги про визнання наказу таким, що підлягає виконанню на суму 5 758 740,63 грн. та у цій частині справу передано до господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду міста Києва № 41/769 від 13.12.2011 року в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго» про визнання наказу господарського суду міста Києва № 41/769 від 09.04.2010 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго»коштів в сумі 5 758 740,63 грн. відмовлено повністю.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, відповідач-2, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго», звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить ухвалу скасувати та винести нову ухвалу, якою визнати наказ господарського суду міста Києва від 09.04.2010 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»5 758 740,63 грн., таким, що не підлягає виконанню повністю.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2012 року по справі № 41/769 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго», с. Шиловці, Хотинський район, Чернівецька область, поновлено строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року у справі № 41/769 та прийнято її до провадження і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 31.01.2012 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м. Київ на підставі ст. 96 ГПК України надано суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача-2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року у справі № 41/769 відмовити повністю, а ухвалу залишити без змін.
Також, товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»подано заяву про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ВКТ «Арго»на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року, як таке, що порушено помилково.
Зазначаємо наступне статтею 106 ГПК України встановлено вичерпний перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду, у п. 18 зазначено, що ухвали про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню оскаржують ся, а тому у суду відсутні підстави для припинення апеляційного провадження.
Представник відповідача-2 був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, в яких підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року скасувати повністю та прийняти нову, якою заяву задовольнити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго»- без задоволення.
Представник відповідача-1 в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду ухвали доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представників відповідача-1, проти чого також не заперечують представники сторін, присутні у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, виступ представників позивача та відповідача-2, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року по справі № 41/769 –залишається без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2010 року у зв‘язку з набранням рішенням законної сили, господарським судом міста Києва був виданий наказ про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційного товариства «Арго»та відкритого акціонерного товариства «Хотинське автотранспортне підприємство-17741»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»512 783 грн. 24 коп. заборгованості по лізингових платежах, 10 083 грн. 18 коп. пені, 7 880 548 грн. 56 коп. поточної заборгованості, 25 500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ТОВ ВКТ «Арго»є особою, яка несе солідарну відповідальність з боржником –ВАТ «Хотинське автотранспортне підприємство –17741» на підставі правовідносин поруки. ТОВ ВКТ «Арго»звернулося до суду з заявою у відповідності до положень ст. 117 ГПК України про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання. Наказ виданий на виконання рішення суду про присудження до стягнення з солідарних відповідачів (боржник, поручитель) боргу.
Зазначає, що 03.09.2010 року господарським судом Чернівецької області порушено провадження у справі № 5/86/б про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Хотинське автотранспортне підприємство-17741»(відповідача-1).
ТОВ «Ласка Лізинг»звернулось до господарського суду Чернівецької області по справі № 5/86/б з кредиторськими вимогами на підставі ст. 14 Закону України «Про віднговлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у сумі 9 770 483,21 грн., в тому числі 8 429 150,98 грн. по наказу у даній справі.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 02.12.2010 року затверджено вимоги кредиторів боржника, який змінено постановою Львівіського апеляційного господарського суду від 17.01.2011 року до якого включено вимоги ТОВ «Ласка Лізинг»на загальну суму 9 770 608, 21 грн. з яких вимоги у сумі 4 011 867,58 грн. віднесено до 4-ої черги, а неустойка (штраф, пеня) у сумі 5 758 740,63 грн. до 6-ої черги.
29.03.2011 ухвалою господарського суду Чернівецької області затверджена мирова угода між ВАТ «Хотинське АТП –17741», ТОВ ВТК «Арго», ТОВ «Ласка Лізинг»та іншими кредиторами, згідно з умовами якої частина коштів, що підлягала до стягнення солідарно з ВАТ «Хотинське АТП –17741»та ТОВ ВТК «Арго»відповідно до наказу господарського суду міста Києва від 09.04.2010 року, в сумі 5 758 740,63 грн. –була прощена, а інша частина заборгованості розстрочена.
Отже, частина заборгованості в сумі 5 758 740,63 грн., яка підлягала до стягнення за наказом господарського суду м. Києва від 09.04.2010 року у справі № 41/769, стосовно ВАТ «"Хотинське АТП–17741», вважається прощеною.
Підставою поданої заяви є укладення між боржником та кредитором (кредиторами) мирової угоди у межах провадження у справі про банкрутство боржника, відповідно до умов якої частина боргу прощається боржнику, у іншій частині –узгоджений графік погашення боргу.
Стосовно заявлених поручителем вимог про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання в частині присудження до стягнення з нього боргу як солідарного відповідача, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (прощення боргів).
Відповідно до частини 3 статті 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, по яких зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними.
З положень частини 5-7 статті 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.
Таким чином, лише факт укладення мирової угоди не є підставою для припинення зобов’язань в розумінні ЦК України, оскільки зобов’язання боржника будуть припиненими лише після виконання останнім в повному обсязі умов мирової угоди перед кредитором.
Також, статтею 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З наведених статей слідує, що зобов’язання іншого солідарного боржника можуть бути зменшені чи припинені лише в разі повного чи часткового виконання свого обов’язку іншим солідарним боржником, а тому часткове прощення боргу ВАТ «Хотинське автотранспортне підприємство –17741», яке відбулось шляхом укладення мирової угоди у справі про банкрутство, за яку не голосував позивач, в силу частини 2 статті 543 ЦК України не може бути підставою для звільнення ТОВ ВКТ «Арго»від виконання солідарного обов’язку в повному обсязі.
ТОВ ВКТ «Арго»немає права обґрунтовувати свої заперечення проти вимог позивача, з посиланням на взаємовідносини, які склались між позивачем та ВАТ «Хотинське АТП –17741»у справі про банкрутство останнього, оскільки ТОВ ВКТ «Арго» не є учасником даних відносин і укладення мирової угоди, якою частково прощено борг боржнику, не може бути підставою, для прощення боргу іншому солідарному боржнику, тим більше, що її укладення остаточно не припиняє зобов’язання сторін в розумінні статті 598 ЦК України.
Узгодження боржником і поручителем у межах мирової угоди графіку погашення боргу є способом надання розстрочки виконання платежів. Так як поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, а розстрочка виконання платежів відноситься до присудженного до стягнення боргу з солідарних відповідачів, поручитель має обов'язок оплатити борг, що виключає підстави для визнання наказу таким, що не підлягає до виконання.
У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів щодо яких були надані відстрочка та/або розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині, про що зазначено ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", поширюється у тому ж обсязі і стосовно поручителя.
Таким чином, лише факт укладення мирової угоди не є підставою для припинення зобов’язань в розумінні Цивільного кодексу України, оскільки зобов’язання боржника будуть припиненими лише після виконання останнім в повному обсязі умов мирової угоди перед кредитором.
Крім того, звертаємо увагу на те, що відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Стаття 116 ГПК України встановлює, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Частина 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково: якщо його видано помилково, якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведений перелік є вичерпним. Тобто, законодавець пов’язує припинення зобов’язання по сплаті лише з добровільним виконанням. А відтак, прощення (списання) боргів боржника суперечить виконанню наказу по даній справі.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відсутні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконання, оскільки докази його солідарного виконання відповідачами не надано.
За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.
Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року у справі № 41/769 – залишається без змін.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго», с. Шиловці, Хотинський район, Чернівецька область на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року по справі № 41/769 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року по справі № 41/769 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 41/769 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Яковлев М.Л.
Судді Жук Г.А.
Тарасенко К.В.