Справа 22-5377 /2007                      Головуючий першої інстанції Дундар І.О.

Категорія 21                                      Доповідач Денисенко Л.Л.

УХВАЛА

Іменем України

9 липня 2007 року    Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

суддів Солодовник О.Ф. Лісового О.О.

при секретарі Проляпа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції представника позивача ОСОБА_1

на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки

від 25 квітня 2007 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 по довіреності в інтересах ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Калінінського району м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Калінінського районного суду м.Горлівки від 25 квітня 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 просе скасувати рішення суду, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_2 працював на підприємствах вугільної промисловсті на підземних роботах, вперше йому встановлено стійку втрату працездатності у зв"язку з професійним захворюванням 16 жовтня 2001 року. Внаслідок втрати працездатності позивачу спричинено моральну шкоду. Посилання суду на закон про бюджет на 2007 рік безпідставні, оскільки втрата працездатності наступила до 2007 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримував апеляційну скаргу.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_2 з 1975 року працював на підприємствах вугільної промисловості ДП „Артемвугілля" на підземних роботах в шкідливих умовах виробництва. За висновками МСЕК від 16 жовтня 2001 року року йому вперше встановлено стійку втрату працездатності 35% по сукупності: від нещасного випадку на виробництві у 2000 році-10% та у зв"язку з професійним захворюванням-вібраційна хвороба-25%, за висновками МСЕК від 31 березня 2004 року йому встановлено стійку втрату працездатності 60%. Внаслідок втрати

працездатності позивач змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя, чим йому спричинено моральну шкоду. Однак Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік" зупинено дію Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, у зв"язку з чим суд відмовив у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.21,34 Закона України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" при втраті працездатності на виробництві потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди, яку сплачує Фонд.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2  довгий час з 1975 року працював на підприємствах вугільної промисловості ДП „Артемвугілля" на підземних роботах в шкідливих умовах виробництва. За висновками МСЕК від 16 жовтня 2001   року позивачу вперше встановлено стійку втрату працездатності 35% по сукупності: 10% внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався у 2000 році, та узв"язкуз професійним захворюванням-вібраційна хвороба 25%, останнім висновком МСЕК від 31 березня 2004 року позивачу встановлено стійку втрату працездатності 60%: 5% по травмі 2000року, 25% вібраційна хвороба, 30% бронхіт і його визнано інвалідом 3 групи.

Внаслідок часткової втрати працездатності позивач ОСОБА_2 змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя, чим йому спричинено моральну шкоду.

Однак Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинено дію вказаного закону в частині виплати моральної шкоди, спричиненої внаслідок втрати працездатності на виробництві. Тому суд обгрунтованно відмовив у задоволенні позову.

Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не знайдено.

Керуючись  ст.ст. 307, 308,315 ЦПК України апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки  від 25 квітня  2007 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.