Справа № 22ц-3369/2007                                      Головуючий у 1 інстанції Тверський СМ.

Категорія : 44                                                       Доповідач: Ігнатова Л.Є.

РІШЕН НЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 червня 2007 року                         Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Краснощокової Н.С., суддів: Ігнатової Л.Є., Маширо О.П., при секретарі Бондаренко Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суд Донецької області від 8 лютого 2007 року по справі за позовом прокурора м. Артемівська в інтересах держави в особі Артемівської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої ділянки,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 8 лютого 2007 року, яким позов прокурора м. Артемівська в інтересах держави в особі Артемівської міської ради до нього задоволений. Його (ОСОБА_1) зобов"язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1000 га із земель громадської забудови Артемівської міської ради, розташовану по вул. Куйбишева, 20 у м. Артемівську Донецької області, привести вказану ділянку в придатний для використання стан та стягнуто на користь Артемівської міської ради 6598,59 грн., а також судовий збір на користь держави у розмірі 65,59 грн.

Відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позивачу у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що судом при ухваленні рішення допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело к прийняттю незаконного рішення. В обгрунтування своїх доводів зазначав, що він є власником нежилого приміщення за адресою м. Артемівськ, вул Куйбишева, 20. Виконкомом Артемівської міської ради від 8.01.2002 року прийнято рішення про затвердження проектів відведення та надання земельних ділянок в аренду суб"єктам підприємницької діяльності та громадянам м. Артемівська, в тому числі і йому надали земельну ділянку в аренду для розміщення торговельного павільону, площею 0,1338 га за вказаною вище адресою, терміном 5 років. Пунктом 2 цього рішення покладено на Артемівський міський відділ земельних ресурсів підготувати договори оренди на земельні ділянки відповідно діючого законодавства. Однак до теперішнього часу йому

такий договор не був наданийі він не ухилявся від уклаання такого договору. І саме він звертався до Артемівської міської ради про надання йому в оренду земельної ділянки для обслуговування торговельного центру ще у грудні 2001 року.

В апеляційній інстанції відповідач підтримав доводи апеляційної скарги.

Прокурор та представники Артемівської міської ради проти апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішеня з наступних підстав.

Згідно п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що 24 листопада 2005 року прокурор м. Артемівська звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Артемівської міської ради до відповідача і зазначав, що прокуратурою м. Артемівська проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства відповідачем ОСОБА_1 при використанні ним земельної ділянки по вул. Куйбишева, 20 у м. Артемівську. У ході перевірки встановлено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки з земель громадської забудови Артемівської міської ради площею 0,1000 га, розташованої за зазначеною адресою, оскільки самовільно без оформлення належних правовстановлюючих документів, а саме без державного акту, використовує цю ділянку.

За дане правопорушення постановою начальника Артемівського міського відділу земельних ресурсів від 30.05.2005 року за № 7 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП. До нього було застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. та запропоновано звільнити незаконно зайняту земельну ділянку, чи оформити правовстановлюючі документи.

05.07.2005 року повторно спеціалістом Артемівського міського відділу земельних ресурсів було проведено перевірку виконання припису відділу. Однак на момент перевірки правовстановлюючи документи на земельну ділянку оформлено не було. Тобто ОСОБА_1 продовжує самовільно використовувати земельну ділянку та добровільно звільнити її не збирається.

Тому прокурор на підставі ст. 212 ЗК України просить забов"язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1000 га, привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан і стягнути з нього на користь держави втрачений податок на землю за час самовільного користування у розмірі 12 293,85 грн.

В судовому засіданні прокурор змінив позовні вимоги в частині розміру стягнення втраченого податку за землю і просив суд стягнути з відповідача на користь держави втрачений податок за землю за час самовільного користування, згідно ст. 18 Закону України „Про оплату за землю" та п. 4 ст. 16 Закону України

„Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" у розмірі 6598,59 грн. за період з 01.01.2005 року по 01.01.2007 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що користуючись земельною ділянкою без документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації: документа про встановлення меж ділянки в натурі (на місцевості) державного акту на право власності або право постійного користування земельною ділянкою, відповідач порушив вимоги ст., ст. 116, 125, 126 ЗК України.

Між тим з таким висновком суду не можна погодитися.

Згідно ч.ч.1 та 2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим законом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в аренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно частин 2 та 3 статті 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Частиною 2 статті 126 цього Закону передбачено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач 25 грудня 2001 року за договором купівлі-продажу згідно біржового контракту, придбав у ВАТ „Артемівськ-Сервіс" нежиле приміщення, розташоване за адресою: місто Артемівськ, вулиця Куйбишева, 20, загальною площею 736,4 кв.м Згідно витягу про реєстацію права власності на нерухоме майно, договір купівлі-продажу приватного нежилого приміщення був заеєстрований відповідачем у Артемівському БТІ 09.06.2003 року (а.с. 4, 69).

Вподальшому, відповідач звернувся до виконкому Артемівської міської ради із заявою про надання йому в аренду земельної ділянки в м. Артемівську для розміщення свого нежилого приміщення.

8 січня 2002 року було прийнято рішення виконавчим комітетом Артемівської міської ради за № 14 про надання ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду за рахунок земель запасу площею 0,1338 га. по вул. Куйбишева, 20 для розміщення нежилого приміщення, терміном 5 років.

Цим же рішенням виконком забов"язав Артемівському міському відділу земельних ресурсів підготувати договори оренди на земельні ділянки відповідно діючого законодаства. Однак, не зважаючи на це до теперішнього часу відділ

земельних ресурсів не підготував договір оренди на земельну ділянку відповідача і не уклав з ним договір оренди.

З зазначеного не вбачається, що відповідач самовільно захопив землю, тобто заволодів ділянкою без дозволу органів, уповноважених виносити рішення про надання земельних ділянок у користування. Навпаки, він приймав необхідні міри для укладання з ним договору оренди. Але такий договір не був укладений з ним з вини Артемівського міського відділу земельних ресурсів, який своєчасно не підготував договор оренди земельної ділянки. Той факт , що відповідач приймав мірі для укладення договору оренди свідчить його заява до Артемівського міського відділу земельних ресурсів (а.с.203) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Куйбишева, 20 для обслуговування торгово-обслуговуючого комплексу. Однак в задоволенні його заяви було відмовлено (а.с.202).

З наведених обставин апеляційний суд вважає, що в цьому випадку з боку відповідача має місце використання їм земельної ділянки без правовстановлюючих документів, а не самовільне зайняття. А тому позивач не повинен звільняти спірну земельну ділянку.

Згідно ст. 2 Закону України „Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535 (із змінами та доповненнями) плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок сплачують земельний податок, а за земельні ділянки які надані в оренду сплачується орендна плата.

Згідно ст. 13 цього Закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності,- договір оренди такої земельної ділянки. Статтею 15 передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Як встановлено в судовому за сіданні, договір оренди земельної ділянки з відповідачем не був укладений, тому відповідно до вимог зазначеного закону немає підстав і для нарахуваня земельного податку.

З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції відносно того, що відповідач самовільно займає земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по вул. Куйбишева, 20 у м. Артемівську, а тому повинен її звільнити та сплатити на користь держави втрачений податок за землю за час самовільного користування земельною ділянкою не відповідають обставинам справи, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову прокурору м. Артемівська в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 309, 313 - 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

вирішив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 8 лютого 2007 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог прокурора м. Артемівська , який діяв в інтересах держави в особі Артемівської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки -відмовити.

Рішення Апеляційного суду Донецької області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.