Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 -807 2006 року Головуючий у 1 інстанції Прилуцький О.Н.
Категорія ст.286 ч.З КК Доповідач Охріменко І.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Черкаської області у складі:
головуючого Охріменка І.К.
суддів Восколовича В.І., Лиги М.П.
з участю прокурора Свищ Л.А.
захисника ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_1., ОСОБА_2
розглянула кримінальну справу за апеляціями помічника Смілянського міжрайонного прокурора та потерпілого ОСОБА_1 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.08.2006 року, яким
ОСОБА_3, українець, одружений, інвалід 3-ї групи, проживаючий в АДРЕСА_1, не судимий засуджений за ст..286 ч.З КК України з застосуванням ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки.
На підставі ст..ст.75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням в частині основного покарання з іспитовим строком на 2 роки та зобов'язано його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід засудженому залишений попередній-підписка про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 2185 грн. 19 коп. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди, на користь потерпілої ОСОБА_5 10000 грн. моральної шкоди та судові витрати в сумі 600 грн. на користь Черкаського відділення КНДІСЄ за проведення судових експертиз.
Згідно вироку, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 12.04.2003 року близько 9 год., керуючи автомобілем ЗІЛ-130 д.н.НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі сполученням Київ-Луганськ-Ізварене в напрямку з Кам'янського району в м. Сміла Черкаської області із швидкістю близько 50 км / год., виявивши на смузі свого руху автомобіль «Мітсубісі-
сігма» д.н. НОМЕР_2під керуванням ОСОБА_1, який, порушуючи п.п.11.3., 13.3 Правил дорожнього руху України, рухався в зустрічному напрямку із швидкістю близько 155 км / год., виявивши небезпеку для свого руху, з метою уникнення зіткнення автомобілів, в порушення п.12.3 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху, а водій автомобіля «Мітсубісі-сігма» ОСОБА_1 в момент виявлення небезпеки для свого руху в свою чергу також змінив напрямок руху свого автомобіля, перестроюючисо на смугу свого руху, після чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів.
В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Мітсубісі-сігма» ОСОБА_1 та пасажир цього автомобіля ОСОБА_1, а також пасажир автомобіля ЗІЛ-130 ОСОБА_7. отримали тілесні ушкодження від яких наступила їх смерть.
В своїх апеляціях:
-помічник Смілянського міжрайонного прокурора Пашковський Д.П., не оспорюючи доведеності вини засудженого у вчиненні ним зазначеного злочину та правильності кваліфікації скоєного, разом з тим просить скасувати вирок , посилаючись на м'якість призначеного ОСОБА_3. покарання, постановити новий вирок, призначивши покарання засудженому у вигляді позбавлення волі без застосування вимог ст..75 КК України.
-потерпілий ОСОБА_1. з аналогічних підстав також просить скасувати вирок та постановити новий вирок з призначенням ОСОБА_3. реального покарання та переглянути суму стягнення з засудженого на його користь моральної шкоди, задоволивши його цивільний позов в цій частині в повному об'ємі.
В запереченні на апеляції засуджений ОСОБА_3, вважаючи вирок законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляції без задоволення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, підтримавшої апеляцію помічника Смілянського міжрайонного прокурора, пояснення потерпілого ОСОБА_1., підтримавшого свою апеляцію частково, а саме, що він не наполягає на призначені ОСОБА_3 покарання у вигляді реального позбавлення волі та доповнившого свою апеляцію тим, що ні органами досудового слідства, ні судом не перевірені його твердження про можливість повороту засудженого вліво на ґрунтову дорогу в результаті чого сталася вказана дорожньо-транспортна пригода, заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, а вирок скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування з таких підстав.
Згідно ст..22 КПК України прокурор слідчий та особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті що виправдують обвинуваченого.
Ці вимоги закону органом досудового слідства достатньо не виконані
Так, в пред'явленому ОСОБА_3. обвинувачені констатовано лише те, які ж порушення Правил дорожнього руху України допущені засудженим і водієм автомобіля «Мітсубісі-сігма» та про зіткнення транспортних засобів, в результаті чого наступили вищезазначені наслідки.
Проте, в обвинувачені не вказано на чиїй смузі руху транспортних засобів відбулося зіткнення цих автомобілів і чиї дії, потерпілого чи засудженого, знаходяться в причинному зв'язку з наступивши ми наслідками, тобто пред'явлене ОСОБА_3. обвинувачення є неповним та неконкретним.
Разом з тим, в матеріалах справи є висновок транспортно-трасологічної експертизи від 22.03.2006 року/ а.с.114, 115/ про те, що з урахуванням осипу грунту, брекета, кінцевого розташування транспортних засобів та інших даних місце зіткнення вказаних автомобілів могло знаходитися на смузі руху автомобіля «Мітсубісі-сігма».
Аналогічну помилку допустив і суд першої інстанції, не зазначивши у вироку при формулюванні обвинувачення місце зіткнення транспортних засобів та які ж дії потерпілого чи засудженого знаходяться в причинному зв'язку з наступивши ми наслідками, що є важливим для визначення вини водіїв, чи одного з них у виникнені даної дорожньо-транспортної пригоди.
В обвинувальному висновку також зазначено, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині підтверджується результатами відтворення обстановки та обставин події з участю обвинуваченого. Разом з тим результати вказаної слідчої дії, зі слів останнього, засвідчують про те, що місце зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху автомобіля ЗІЛ-130, що суперечить висновку вищезазначеної транспортно-трасологічної експертизи та іншим матеріалам справи і ці суперечності ні органом досудового слідства, ні судом не усунуті.
Крім того, під час досудового слідства, в тому числі при відтворенні обстановки та обставин події, ОСОБА_3 давав показання про те, що він не може вказати на якій відстані від його автомобіля на його смузі руху появися автомобіль «Мітсубісі-сігма» та на якій відстані виникла небезпека для його руху, на якій відстані між цими автомобілями ОСОБА_3 почав здійснювати маневр своїм транспортним засобом вліво на зустрічну смугу руху.
Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_3 дав показання про те, що він побачив на своїй смузі руху в зустрічному напрямку автомобіль «Мітсубісі-сігма» на відстані 100 м. від свого автомобіля, що суперечить його показанням під час досудового слідства.
Суд, не усунувши ці суперечності, призначив по справі авто технічну експертизу, вказавши в своїй постанові, як вихідні дані, про те, що небезпека для руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 виникла за 100 м.
Згідно висновку експерта з урахуванням цих даних вбачається / а.с.271-273 /, що водій автомобіля ЗІЛ-130 ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці з технічної точки зору не мав технічної можливості шляхом
своєчасного прямолінійного гальмування уникнути зіткнення з автомобілем «Мітсубісі-сігма», а тому можливі невідповідності вимогам п.п.1.10, 12.3 ПДР причинного зв'язку з виникненням даної ДТП не мають.
Такі висновки експерта суперечать іншим матеріалам справи, зокрема показанням засудженого на досудовому слідстві та даним висновку авто-технічної експертизи від 05.05.2006 року про те, що в діях водія автомобіля «Мітсубісі-сігма» ОСОБА_1 та водія автомобіля ЗІЛ-130 ОСОБА_3 маються невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які мають причинний зв'язок з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди / а.с.159-162 /.
Вказані експертизи, висновки яких суперечать одна одній, наведені судом у вироку як докази вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що є недопустимим.
Вказані недоліки, як досудового так і судового слідства є істотними, які можуть бути усунуті лише в ході проведення додаткового розслідування, а тому вирок підлягає скасуванню.
Під час додаткового розслідування, зокрема, необхідно конкретизувати пред'явлене ОСОБА_3. обвинувачення, усунути вищевказані розбіжності в показаннях обвинуваченого, дані ним під час додаткового слідства та в судовому засіданні. При цьому, в разі необхідності, провести з ОСОБА_3 відтворення обстановки і обставин події з урахуванням його показань в судовому засіданні і чи відповідають вони даним протоколу огляду місця пригоди, даним судових експертиз та іншим матеріалам справи. Також необхідно усунути протиріччя у висновках вищезазначених судово-авто-технічних експертиз, при необхідності призначити повторну експертизу.
Під час додаткового розслідування необхідно також перевірити доводи потерпілого ОСОБА_1 про можливість повороту автомобіля під керуванням ОСОБА_3 вліво з метою виїзду на польову дорогу, що і призвело до виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди. Для цього також необхідно встановити чи веде вказана дорога до якого-небудь населеного пункту, куди міг направлятися автомобіль ЗІЛ-130 під керуванням ОСОБА_3
Крім того, суд першої інстанції, вирішуючи питання про задоволення цивільних позовів, не обґрунтував своє рішення про визнання вини ОСОБА_1 у співвідношенні 70 %, а ОСОБА_3 - 30 %.
У разі встановлення вини ОСОБА_3 у виникненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди призначене йому судом першої інстанції покарання вважати надто м'яким.
На підставі наведеного та керуючись ст..ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції помічника Смілянського міжрайонного прокурора Пашковського Д.П. та потерпілого ОСОБА_1 задоволити частково.
Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 серпня 2006 року стосовно засудженого ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу направити Смілянському міжрайонному прокурору для проведення додаткового розслідування з метою усунення недоліків досудового слідства, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3. залишити попередню -підписку про невиїзд.