ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 108
РІШЕННЯ
Іменем України
13.02.2012Справа №5002-9/269-2012
За позовом Приватного підприємства "СВС-сервіс", м.Ялта
До Кримської Республіканської Установи "Алупкінський Палацово-парковий музей-заповідник", м. Алупка
Про стягнення 31875,62грн.
Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. пост. від 17.01.2012 року.
Від відповідача – ОСОБА_2, представник, дов. пост. від 05.01.2012 року.
Сутність спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 31875,62грн., а також витрати по оплаті судового збору.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач письмового відзиву на позов суду не надав, однак у судовому засіданні підтвердив наявність боргу у розмірі 31875,62грн. посилаючись на акт звірки розрахунків, підписаним сторонами, від 01.11.2011р.
Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
В с т а н о в и в:
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред’явили позов або в інтересах яких пред’явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
06 жовтня 2011 року між сторонами був укладений договір підряду.
Відповідно до п. 1.1. Договору замовник(відповідач) доручає, а підрядчик(позивач) зобов'язується виконати поточний ремонт системи відеоспостереження відповідача.
Вартість робіт визначена на підставі кошторису в розділі 2 договору. Загальна вартість робіт за договором, у відповідність з пунктом 2.1. договору, складає 45536,59 грн., зокрема ПДВ - 7589,43 грн.
Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що протягом 3-х банківських днів з дати підписання договору, «замовник» перераховує на розрахунковий рахунок «підрядчика» передоплату у розмірі 30 % на обладнання і матеріали, що складає 13660,97 грн.
У відповідність з вказаним пунктом, відповідач 17.10.2011 року провів передоплату в сумі 13660,97 грн.
Позивач провів поточний ремонт системи відеоспостереження відповідача, і 04 листопада 2011 року передав їх відповідачеві по акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2011 року.
Вартість виконаних робіт згідно вказаного акту складає 45536,59 грн.
Пунктом 2.5 договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок, з урахуванням виплаченого авансу, проводиться протягом 3-х банківських днів з дати підписання двостороннього акту здачі-приймання виконаних робіт.
У відповідність з вказаним пунктом сума боргу відповідача склала: 45536,59 (вартість виконаних робіт) грн. - 13660,97 (передоплата) грн. = 31875,62 грн.
Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за поточний ремонт системи відеоспостереження не провів повністю, у зв’язку з чим за ним на день розгляду справи утворилась заборгованість у сумі 31875,62 грн.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку
Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звірки розрахунків, підписаним сторонами, за станом на 01.11.2011р.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по оплаті судового збору відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні 13.02.2012р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 14.02.2012 р.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Кримської Республіканської Установи "Алупкінський Палацово-парковий музей-заповідник" (98676, АР Крим, Дворцове шосе, 10, ЗКПО 22250938 р/р 35425002001220 в УДК в АР Крим м. Сімферополь МФО 824026 відділення держказначейства у місті Ялта) на користь Приватного підприємства "СВС-сервіс" (98668, АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. 40 років Жовтня, 15, ЗКПО 31068116 р/р 26004000090682 в ПАТ УСБ м. Київ, МФО 300023) заборгованості у розмірі 31875,62грн. і витрати по оплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Пєтухова Н.С.