КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2012 № 53/443
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів: Остапенка О.М.
Скрипка І.М.
за участю представ- ників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., дов. № 132 від 20.01.2012 року
від відповідача 1: ОСОБА_2., дов. № 1039 від 02.08.2010 року
від відповідача 2: не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк”
на рішення
Господарського суду
міста Києва
від 14.11.2011 року
у справі № 53/443 (суддя: Грєхова О.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк”
до 1.Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Альфа Страхування”
2.Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України
про стягнення боргу 116 793 грн.
В судовому засіданні 07.02.2012 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року у справі № 53/443 у позові Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк” (далі-позивач) до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Альфа Страхування” (далі – відповідач 1) та Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України (далі – відповідач 2) про солідарне стягнення боргу 116 793 грн. відмолено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року та прийняти нове, яким солідарно стягнути з відповідачів 116 793 грн. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення безпідставно послався на п. 5.3 Положення про вимоги до технічного стану та організації охорони приміщень банків України, затверджене Постановою Правління НБУ № 493/ДСК від 29.12.2007 року, оскільки не прийняв до уваги інші положення даного нормативно-правового акту, зокрема, п. 1.5, відповідно до якого у разі укладення зі страховою компанією договору на страхування повного обсягу готівки та/або інших цінностей, що зберігаються, керівник банку має право самостійно визначити спеціальні вимоги до технічного стану та організації охорони приміщень банку.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2012 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.02.2012 року.
В судове засідання 07.02.2012 року з’явились представники позивача та відповідача 1. Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача 1 в судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови, а явка сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалася, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача 2.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача 1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" та Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України солідарно 116 793,00 грн. В суді першої інстанції позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що відповідач 1 не вплатив суму страхового відшкодування в повному обсязі на виконання Договору № 014.0219189.222 від 13.04.2010 року добровільного страхування (декількох груп) майна за програмою “Майно юридичних осіб”, а відповідач 2 неналежно виконує свої завдання з нагляду за страховою діяльністю страховика (відповідача 1).
Судом першої інстанції встановлено, що 13.04.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (Страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія" Альфа Страхування" (Страховик) був укладений Договір добровільного страхування (декількох груп) майна за програмою "Майно юридичних осіб" № 016.0219189.222.
Предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням Застрахованим майном, перелік якого вказано у Додатку 2, 3 та 4 до цього Договору - "Перелік Застрахованого майна".
Відповідно до Додатку 3 „Перелік застрахованого майна: готівкові кошти, розміщені в касі” до застрахованого майна, зокрема, відносяться готівкові кошти, розміщені в касі відділення ПАТ "Універсал Банк", що розташоване за адресою: 03190, м. Київ, вул. Щербакова, 32/38 (в літері А). Вказане майно застраховане на суму 387 000, 00 гривень. За умовами, визначеними Додатком 3, вказане майно застраховане за страховими ризиками, передбаченими п.13.3 - 13.11 Договору страхування.
Пунктом 13.6 Договору страхування визначений такий страховий ризик, як крадіжка зі зламом, грабіж, розбій. Зокрема передбачено, що "розбій" - пошкодження або знищення Застрахованого майна в результаті нападу з метою заволодіння Застрахованим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу або з погрозою застосування такого насильства.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про страхування” страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
23.06.2011 року за місцезнаходженням відділення ПАТ "Універсал Банк" з відділенням банку було викрадено гроші, що підтверджується Постановою Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України.
У вказаній Постанові зазначено, що 23.06.2011 року приблизно о 15 годині 30 хвилин невстановлена слідством особа напала на відділення № 29 "Універсал Банк", що знаходиться по вул. Щербакова, 32/38-а в м. Києві, де під загрозою застосування зброї відкрито викрала гроші в сумі 116 тисяч 793 гривень.
25.06.2011 року ПАТ "Універсал Банк" у встановленому порядку повідомив Страховика про страховий випадок та звернувся до Страховика із Заявою про настання збитку, в якій просив сплатити страхове відшкодування заподіяних збитків у розмірі 116 793,00 гривень.
29.06.2011 року Страховиком було направлено Запит № 0321.211.11.01 про надання додаткових документів. 07.07.2011 року Страховиком було повторно зроблено Запит № 0321.211.01/2 про надання додаткових документів.
Відповідно до п. 19.2. Договору страхування протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів і відомостей про обставини настання страхового випадку, відповідно до розділу 19 цього Договору, Страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування та складає відповідний страховий акт або приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За умовами п. 15.5.3. Договору страхування, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений цим Договором строк.
Умови страхування готівки урегульовані також Додатком № 5 до договору страхування.
Пунктом 3.1. Додатку № 5 до договору страхування передбачено, що касою вважається спеціальне приміщення або його частина, обладнане як касовий вузол відповідно до вимог НБУ.
Підпунктом б пункту 5 Додатку № 5 до договору страхування встановлено обов'язок Страхувальника обладнати касові приміщення та спеціальні сховища (сейфи) технічними засобами захисту та забезпечити зберігання готівки в касових приміщеннях та спеціальних сховищах (сейфах), в тому числі, в банкоматах у відповідності до вимог та рекомендацій Національного Банку України.
27.07.2011 року Страховиком було направлено Страхувальнику Запит №1357/02-02 від 25.07.2011 року з метою з'ясування виконання зобов'язань Страхувальника передбачених умовами договору страхування, та надання копії спеціальних вимог до технічного стану та організації охорони для створення безпечних умов під час виконання Банком операцій з готівкою.
28.07.2011 року відповідачем було зроблено Запит № 1404/02-02 до Національного банку України.
15.08.2011 року Страховиком було отримано лист Страхувальника (вих. № 281 від 12.08.2011 року), в якому повідомлено, що окремих вимог щодо технічного стану приміщень Страхувальника Страховик не висував, самі спеціальні вимоги до технічного стану та організації охорони для створення безпечних умов під час виконання Банком операцій з готівкою існують, але надати їх немає можливості, оскільки вони є банківською таємницею та складають конфіденційну інформацію Страхувальника.
26.08.2011 року Страховиком було повідомлено Страхувальника листом вих. № 1614/02-02, що з метою перевірки вказаної інформації Страховиком було зроблено запит до НБУ, після отримання відповіді на який, Страховик, у встановлений договором страхування строк прийме рішення та повідомить Страхувальника.
Главою 5 Положення про вимоги до технічного стану та організації охорони приміщень банків України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 493/ДСК від 29.12.2007 року, встановлені вимоги до касового вузла, зокрема, п. 5.3. встановлено обов'язок банківської установи обладнати робоче місце касира банку елементами відгороджувальних конструкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначив, що відповідно до наказу № 08/02 ПАТ “Універсал Банк” від 20.02.2008 року затверджено вимоги щодо технічного стану приміщень банку, серед яких відсутні вимоги про обладнання касового вузла елементами відгороджу вальних конструкцій.
Відповідно до пп. „г” п. 4 Додатку 5 до договору страхування не підлягають відшкодуванню збитки, завдані внаслідок пошкодження, знищення або втрати готівки, що знаходиться поза межами кас та спеціальних сховищ (сейфів), в тому числі банкоматах.
Таким чином, самим позивачем підтверджено той факт, що робоче місце касира, де відбулось протиправне вилучення готівки, не є належним чином обладнаною касою, у відповідності до вимог та рекомендацій НБУ, а в матеріалах справи відсутні докази того, що втрата готівки, внаслідок вчинення злочину у відділення ПАТ" Універсал Банк", яке розташоване за адресою: 03190, м. Київ, вул. Щербакова, 32/38 (в літері А), відбулася в обладнаній, у відповідності до вимог положення НБУ, касі банку, що, в свою чергу, надає відповідачу 1 право для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки у відповідності до умов Договору та додатків нього відповідач 1 страхував саме готівкові кошти, розміщені в касі.
Щодо вимог позивач про стягнення з відповідача 2 солідарно з відповідачем 1 збитків, на думку колегії суддів, місцевим господарським судом вірно зазначено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, свою позовну вимогу до відповідача 2 позивач обґрунтовує тим, що відповідач 2 неналежно виконує свої завдання з нагляду за страховою діяльністю страховика (відповідача 1), який не виплатив суму страхового відшкодування позивачу за страховим випадком.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 Закону України “Про страхування” основними функціями Уповноваженого органу – Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України є, зокрема, ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (Постанова КМ|Положення, КМ України від 03.02.2010 рооку № 157 "Про затвердження Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України").
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, позивачем не надано доказів звернення до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо можливих порушень страхового законодавства України відповідачем 1 в частині не виконання зобов’язань за договором та не доведено порушення його прав та інтересів з боку відповідача 2.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно 116 793 грн. є безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, у зв’язку з чим не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, є помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року у справі № 53/443 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк” - без задоволення.
2.Матеріали справи № 53/443 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Іваненко Я.Л.
Судді Остапенко О.М.
Скрипка І.М.