ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "26" січня 2012 р.                                                                                    Справа № 10/2456  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддівМіщенка П.К.,

Заріцької А.О.,

Поліщука В.Ю.

розглянувши

касаційну скаргу Кредитної спілки "Федерація"

на ухвалугосподарського суду Черкаської області

від 17.05.2011

та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року

у справі

господарського суду

за заявою

до№ 10/2456

Черкаської області

ОСОБА_1

Фізичної особи –підприємця

ОСОБА_2

про визнання банкрутом

В судовому засіданні взяли участь представники:

Кредитної спілки "Федерація"- Артеменко О.О.

       ОСОБА_1 – не з'явився;

       ФОП ОСОБА_2 –не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

За заявою ОСОБА_1 порушено провадження у справі про визнання банкрутом фізичної особи –підприємця ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.05.2011 у справі                                              № 10/2456 визнано вимоги кредиторів: ОСОБА_1 на суму 4 634 930 грн., ВАТ "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії на суму 3 058,43 грн., КПТМ "Черкаситеплоенерго" на суму  1 401,39 грн.,           ДПІ у м. Черкаси на суму 36791,42 грн., ЧФ АТ "Сведбанк" на суму   263 749,97 грн. та включено їх у реєстр вимог кредиторів.

Постановою Київського  апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року (колегія суддів: Гарник Л.Л. –головуючий, Верховець А.А.,  Зеленін В.О.) апеляційну скаргу Кредитної спілки "Федерація" залишено без задоволення,   ухвалу місцевого господарського суду змінено, доповнено резолютивну частину ухвали господарського суду Черкаської області від 17.05.2011 у справі                       № 10/2456 пунктом наступного змісту:" Вимоги Кредитної спілки "Федерація"  у сумі 20493636,66 грн. відхилити."

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями Кредитна спілка "Федерація" звернулась  до  Вищого  господарського суду України  із касаційною скаргою, в якій просить вказані вище судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про визнання Кредитної спілки "Федерація" кредитором фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 із грошовими вимогами у розмірі 20493636,66 грн.. При цьому заявник касаційної скарги посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про відмову у  задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон).  

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

У  встановлений ст. 14 Закону строк Кредитна спілка "Федерація" подала заяву з вимогами до боржника, мотивовану неспроможністю ОСОБА_2 виконати зобов’язання з погашення заборгованості перед заявником в сумі 20493636,66 грн., що виникла на підставі кредитних договорів.

За результатами проведення підготовчого засідання місцевий господарський суд кредиторські вимоги Кредитної спілки “Федерація” до боржника не визнав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що скаржником до заяви про визнання конкурсним кредитором боржника не додано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що кредитні договори були укладені з            ОСОБА_2 як з фізичною особою-підприємцем, а кошти отримані за даними договорами були використанні для цілей пов'язаних із здійсненням боржником підприємницької діяльності.

Заперечуючи ці висновки, заявник касаційної скарги зазначає, що заявлені вимоги підлягають включені до реєстру вимог боржника.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені з невірним застосуванням норм Закону про банкрутство.

Так, згідно приписів статті 53 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Стаття 47 Закону передбачає загальні положення про банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності –громадянина.

Стаття 1 Закону визначає сторін у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів). Також, дана норма передбачає, що кредитор –це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами  вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи  державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 2 пункту 3 статті 47 Закону встановлено, що кредитори з вимогами особистого характеру мають право заявити свої вимоги в процесі провадження у справі про банкрутство. При цьому, до заяви кредитора додаються документи, що підтверджують вимоги до боржника (ст. 14 Закону).

Як встановлено судом першої інстанції, заявником в заяві вказується на наявність у нього кредиторських вимог до боржника –ОСОБА_2 на підставі кредитних договорів, укладених між Кредитною спілкою "Федерація" та ОСОБА_2

При розгляді заяви кредитора, судами з'ясовано, що матеріали справи не містять жодних належних доказів того, що кредит був спрямований саме на здійснення підприємницької діяльності боржника.

Оскільки застосування процедури банкрутства можливе лише до фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність, то вимоги, що випливають з особистих зобов'язань у справі про банкрутство задовольнятися не можуть.

За приписами частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За таких обставин, оскільки заявником не надано суду належних доказів на підтвердження виникнення вимог до ОСОБА_2 як до суб’єкта підприємницької діяльності, місцевий господарський суд правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства не визнав скаржника конкурсним кредитором по відношенню до боржника.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, враховано викладені положення чинного законодавства й фактичних обставин справи, а тому,  місцевий господарський суд обґрунтовано не визнав кредиторські вимоги Кредитної спілки "Федерація".

У зв'язку із викладеним, висновки місцевого господарського суду, що підтримані судом апеляційної інстанції (з урахуванням доповнень), є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають  і нормам законодавства, і обставинам справи.    

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги Кредитної спілки "Федерація" не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані судові рішення цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                   П О С Т А Н О В И В:

Касаційну  скаргу  Кредитної спілки "Федерація" залишити без задоволення.

Постанову Київського  апеляційного господарського суду  від 27.07.2011 року  та ухвалу господарського суду Черкаської області від 17.05.2011 року  у справі №  10/2456  залишити без змін.

Головуючий                                                                                Міщенко П.К.

С у д д я                                                                               Заріцька А.О.

С у д д я                                                                                Поліщук В.Ю.