Ухвала

іменем   україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

 і кримінальних справ у складі:

головуючого    Єлфімова О.В.,  

суддів

за участю прокурора    Сахна Р.І., Шибко Л.В.,

   Гладкого О.Є.,

розглянула в судовому засіданні 24 січня 2012 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 19 листопада           2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 5 квітня    2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено:

-   за ч. 2 ст. 307 КК України  до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць;

-   за ч. 1 ст. 129 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки;

-   за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 100 годин.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі.

Засудженого визнано винним в тому, що він, 10 червня 2007 року поруч з місцем свого проживання по АДРЕСА_1 знайшов дикорослі кущі коноплі, з яких обібрав верхівки і листя, які незаконно зберігав для особистого вживання і з метою збуту.

12 червня 2007 року під час вживання спиртних напоїв, частину зірваної коноплі-канабіса  вагою 0,6 г ОСОБА_5 шляхом пригощання збув ОСОБА_6, який наступного дня добровільно видав її працівникам міліції.

    13 червня 2007 року при особистому огляді засудженого працівниками міліції було виявлено та вилучено канабіс вагою 16,6 г.

    До того ж, ОСОБА_5 24 липня 2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в процесі сварки, яка виникла на ґрунті неприязних стосунків, спочатку погрожував вбивством ОСОБА_7, а потім навмисно завдав їй удар ножем в руку, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 5 квітня 2011 року вирок в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України скасовано та на підставі ст. 49 КК України провадження по справі закрито у зв’язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

У касаційній скарзі засуджений ставив питання про скасування судових рішень. Стверджував про незаконність дій і фальсифікацію доказів з боку органів досудового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та суворість призначеного покарання. Посилався на порушення права на захист, оскільки місцевий суд, не дивлячись на його неодноразові заяви, не проводив фіксацію судового процесу технічними засобами.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу та наполягав на скасуванні судових рішень і направленні справи на новий судовий розгляд у зв’язку з порушенням права засудженого на захист, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Твердження засудженого про порушення його права на захист заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 87 КПК України на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи у суді першої чи апеляційної інстанції здійснюється повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.   

  Як убачається із матеріалів справи, 19 жовтня 2010 року, тобто ще до попереднього розгляду справи, до Скадовського районного суду надійшла заява ОСОБА_5, в який він категорично заперечував свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 307 КК України, стверджував про незаконність дій і фальсифікацію доказів по справі з боку органів досудового слідства та заявляв, що правдиві показання буде давати в суді при фіксації судового процесу технічними засобами. (т. 2, а.с. 157 - 158).   

Згідно протоколу судового засідання від 19 листопада 2010 року при розгляді справи по суті суд обмежився лише роз’ясненням ОСОБА_5 його прав, передбачених ст.ст. 87, 263 КПК Україна, а вказану вище заяву взагалі не досліджував і суперечності з цього приводу не усунув.

Поза увагою суду залишилось те, що  саме з цих підстав – порушення вимог ст. 87 КК України та не проведення фіксації судового процесу технічними  засобами  Апеляційний  суд Херсонської області  28 вересня 2010 року скасував попередній вирок щодо ОСОБА_5 та направив справу на новий судовий розгляд для поновлення порушеного права на захист.

Недодержання цієї вимоги відповідно до пункту 10 ч. 2 ст. 370 КПК України та  рекомендацій постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» № 8 від 24 жовтня 2003 року є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і тягне скасування вироку чи іншого судового рішення.  

Крім того, в ухвалі апеляційного суд прямо вказав, що при новому судовому розгляд справи, необхідно ретельно перевірити доводи апеляції засудженого, що також зроблено не було. Замість цього, суд провів скорочене судове слідство у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КК України.

Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження  доказів  стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову,  які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз’яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Проводячи у вказаній справі скорочене судове слідство, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 погоджувався із пред’явленим йому обвинуваченням і фактичних обставин вчинення ним зазначених у вироку злочинів не оспорював.

Такий висновок суду на матеріалах справи не ґрунтується, оскільки, як вбачається із показань ОСОБА_5, як під час досудового слідства, так і в судових засіданнях останній неодноразово змінював своє ставлення до вчинюваних ним злочинів. При цьому посилався на застосування незаконних методів слідства, про що подавав чисельні скарги.

За таких обставин суд першої інстанції був забов`язаний дослідити всі докази, якими органи досудового слідства обґрунтували висновок про винність ОСОБА_5 у вчинені зазначених злочинів, усунути та перевірити його версії щодо порушень норм кримінально-процесуального закону.  

Таким чином, суд першої інстанції істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, внаслідок чого його вирок є незаконним і необґрунтованим.

Апеляційний суд зазначені порушення закону при розгляді справи в апеляційній інстанції не виправив.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими доводи в касаційній скарзі засудженого про порушення судом вимог кримінально – процесуального закону та приходить до висновку про необхідність скасування постановлених по справі рішень і повернення справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені недоліки, перевірити інші доводи касаційної скарги та постановити обґрунтоване рішення з дотриманням усіх вимог і положень кримінально-процесуального та кримінального законів.

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок  Скадовського  районного  суду  Херсонської  області  від         19 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 5 квітня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

С у д д і:

   ____________                       ______________                          ______________

О.В. Єлфімов Р.І.Сахно Л.В. Шибко