Ухвала

іменем   україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого-судді    Єлфімова О.В.,

суддів:

за участю прокурора    Сахна Р.І., Щепоткіної В.В.,

      Сингаївської А.О.,            

розглянула в судовому засіданні 31 січня 2012 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Кремінського районного суду Луганської області від 1 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 2 вересня 2011 року.

Зазначеним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов’язку, передбаченого п. 2 ст. 76 КК України.

Засудженого визнано винним у вчинені незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу загальною масою в перерахунку на суху речовину - 2763,4 г без мети збуту, в особливо великих розмірах, за таких обставин.

В серпні 2010 року  ОСОБА_5 за своїм городом на сміттєзвалищі зірвав рослину коноплі, яку приніс до місця свого проживання по АДРЕСА_1 м. Кремінна. Після того як рослини коноплі висохли, він відділив листки від стеблини частину з яких перетер і зложив в банки, а інші – розклав по пакетам та паперовим пакункам і зберігав за місцем свого проживання без мети збуту.

У касаційній скарзі прокурор просив скасувати судові рішення, а справу  направити на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. На думку прокурора, суд необґрунтовано перекваліфікував дій засудженого ОСОБА_5 з ч. 3 ст. 307 на ч. 3 ст. 309 КК України, оскільки засуджений придбав та зберігав наркотичний засіб - канабіс в особливо великому розмірі, що, на думку прокурора, свідчить про наявність у нього мети збуту. Також прокурор вказує на безпідставне застосування щодо засудженого ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора в підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.   

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_5 у незаконному виробництві, виготовленні, придбанні і зберіганні наркотичного засобу без мети збуту в особливо  великих розмірах підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.   

Доводи у касаційній скарзі прокурора щодо безпідставності перекваліфікації судом дій ОСОБА_5 з ч. 3 ст. 307 КК України на ч. 3 ст. 309 того ж кримінального закону, є непереконливими.   

Як вбачається з показань засудженого ОСОБА_5, останній заперечував наявність у нього мети збуту наркотичного засобу, зазначаючи, що придбав, виготовив і зберігав його для власного вживання.

Жодних об’єктивних даних, на спростування таких показань засудженого досудовим слідством надано не було.   

Не є переконливими твердження прокурора, що про мету збуту наркотичного засобу свідчить її великий розмір.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сам розмір виявленого наркотичного засобу не може бути безпосереднім і беззаперечним доказом наявності умислу у  ОСОБА_5 на збут наркотичного засобу і кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 307 КК України. Як вбачається з матеріалів справи, вилучений наркотичний засіб більшою своєю частиною  складається із стовбурів і гілок рослини коноплі, які були звалені у мішки та коробки і знаходилися в різних місцях, доступ до яких обмежений. Також про відсутність у ОСОБА_5 мети збуту наркотичного засобу свідчить і відсутність фасованих наркотичних засобів з однаковою вагою та об’ємом, які б знаходилися в місцях швидкого і зручного до них доступу з метою передачі  можливому покупцю.

За таких обставин, керуючись принципом презумпції невинуватості, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 309 КК України.

Посилання прокурора на м’якість призначеного ОСОБА_5 покарання та необґрунтованість застосування щодо нього ст. 75 КК України є непереконливим.

Суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, дані про його особу, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання та навів їх у своєму вироку, обравши покарання у межах санкції закону. Суд взяв до уваги, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, а також має на утриманні малолітню дитину – інваліда.

За таких обставин суд обґрунтовано призначив ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі за ч. 3 ст. 309 КК України та, дійшовши висновку про можливість його виправлення без відбування покарання,  правильно застосував ст. 75 КК України. Таке рішення відповідає вимогам закону, а призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

 Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які би тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових рішень не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

    Вирок Кремінського районного суду Луганської області від 1 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 2 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.

С у д д і:

____________                             ____________                         ______________

О.В. Єлфімов Р.І. Сахно В.В. Щепоткіна