Справа №10-97/2006 p. Головуючий у І інстанції Кантур A.M.
Категорія Доповідач Трейтяк О.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого ТРЕЙТЯК О.П. Суддів АКУЛЕНКО CO., ЗЕНЧЕНКО Т.С. з участю прокурора ПЛЕВАКО В.В. адвокатів ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, на постанову Прилуцького міськрайсуду Чернігівської області від 19 вересня 2006 року.
Цією постановою ОСОБА_2, уродженцю м. Ургут Самаркандської області Республіки Узбекистан, кримському татарину, громадянину України, приватному підприємцю, мешканцю ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимому, змінено запобіжний захід утримання під вартою на грошову заставу в розмірі 17 000 гривень.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 19 липня 2006 року ОСОБА_3 за попередньою змовою зі своїм братом ОСОБА_2 та двома невстановленими слідством особами близько 11 години на автомобілі ВАЗ-2108 державний номерний знак НОМЕР_1 прибули в ІНФОРМАЦІЯ_2 в господарство по АДРЕСА_1, звідки із застосуванням фізичної сили, на очах сусідів викрали ОСОБА_4, мешканця м. Сімферополя, який прибув в с. Охіньки до своїх батьків.
Після викрадення брати ІНФОРМАЦІЯ_3 на вищевказаному автомобілі вивезли ОСОБА_4 на територію Срібнянського району, де в лісосмузі протягом дня з метою отримати інформацію про місцеперебування доньки ОСОБА_5, стали наносити йому удари руками і ногами, палицею в різні частини тіла, погрожували вбивством, викраденням онука, намагалися підвісити, накинувши на голову речовий мішок, та придушити. В результаті таких дій ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток лівої руки, перелому кількох ребер та чисельних саден тіла.
10 серпня 2006 року постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_2 обраний запобіжний захід - взяття під варту. Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області від 16 серпня 2006 року апеляція захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишена без задоволення, а постанова Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 серпня 2006 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу взяття під варту - без зміни.
11 вересня 2006 року адвокат ОСОБА_1 звернувся в Прилуцький міськрайсуд Чернігівської області з клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 із взяття під варту на підписку про невиїзд, оскільки стан здоров'я ОСОБА_2 погіршився і він потребує лікування виключно в умовах стаціонарного відділення лікарні.
В постанові суд зазначив, що стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_2 викликає обґрунтовану тривогу і він підлягає госпіталізації в умовах стаціонарного лікування в медичних установах загального типу, що грошова застава може гарантувати його лікування та забезпечити потрібне спілкування з органами досудового слідства, та змінив обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з взяття під варту на грошову заставу в розмірі 17 тисяч гривень.
В апеляції прокурор, який приймав участь в судовому засіданні, вважає постанову суду незаконною, оскільки судом не дотримані вимоги кримінально-процесуального закону при розгляді даної справи, зокрема суд не мотивував в постанові, чому він взяв до уваги висновок лікарів про можливість лікування обвинуваченого ОСОБА_2 в медичних пунктах СІЗО, вважає, що суд не мав права 19 вересня 2006 року розглядати клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу взяття під варту на підписку про невиїзд і вирішувати питання, яке не ставив у своєму клопотанні адвокат - застосування запобіжного заходу у вигляді застави у мінімальному розмірі, оскільки це не передбачено чинним кримінально-процесуальним законодавством, та просить постанову суду від 19 вересня 2006 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію і вважав, що суд перевищив свою компетенцію, оскільки не міг розглядати дане клопотання про зміну запобіжного заходу, бо кримінальна справа не перебувала в провадженні суду, адвокат міг оскаржити до суду відповідну постанову слідчого, та просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд; пояснення слідчого Летути О.Г., який просив скасувати постанову суду, пояснивши, що ОСОБА_2 на даний час на виклики слідства не з'являється, про причини неявки не повідомляє; пояснення адвоката ОСОБА_1, який просив постанову суду залишити без зміни, оскільки стан здоров'я ОСОБА_2 погіршився і він потребує термінової госпіталізації та спеціалізованого лікування, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Як видно з матеріалів справи судом 10 серпня 2006 року обвинуваченому ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід - взяття під варту.
Відповідно до положень ст. 165 КПК України зміна одного запобіжного заходу іншим або його скасування здійснюється органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом, тобто органом (особою) в провадженні якого перебуває кримінальна справа.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 року № 6 „Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 червня 2003 року № 5, за змістом ст. 154-1 КПК України застосування чи незастосування застави повністю залежить від розсуду особи чи органу, в провадженні яких перебуває справа.
Якщо на стадії досудового розслідування кримінальної справи під час розгляду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту чи продовження строку тримання під вартою, а також: на стадіях попереднього та судового розгляду справи суддя (суд) дійшов висновку, що належну процесуальну поведінку підозрюваного (обвинуваченого, підсудного) чи виконання ним процесуальних обов'язків можливо забезпечити лише за умови обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави або тримання під вартою, він, визначивши розмір застави, повинен з'ясувати, чи бажає підозрюваний (обвинувачений, підсудний), щоб до нього було застосовано такий вид запобіжного заходу, і чи є у нього відповідні кошти чи інші матеріальні цінності. У разі потреби підозрюваному (обвинуваченому, підсудному) має бути надано можливість з'ясувати останнє питання у близьких йому осіб.
Відмовляючи в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту чи продовження строку тримання під вартою та обираючи заставу, суд повинен навести аргументи на користь того, що застава в даному випадку спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного (обвинуваченого) і виконання ним процесуальних обов'язків.
Таким чином, суд не мав права розглядати клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 154-1,165-165-2 КПК України, оскільки запобіжний захід йому вже був судом обраний - взяття під варту, подання про продовження строку тримання під вартою в суд не надходило і в провадженні суду не було, і сама кримінальна справа не знаходилась в провадженні суду.
Як видно зі змісту клопотання адвоката ОСОБА_1(а.с.55-56), він звертався з аналогічним клопотанням до слідчого, в провадженні якого знаходилась кримінальна справа, і слідчим письмовою постановою йому було відмовлено в задоволенні даного клопотання. В даному випадку постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, могла бути оскаржена адвокатом відповідно до ст.ст.234, 236 КПК України, в тому числі і до суду.
Крім того, суд в мотивувальній частині постанови суд не навів переконливих мотивів необхідності зміни запобіжного заходу і не дав оцінки наявним в матеріалах справи медичним документам.
Зокрема згідно довідки лікаря невропатолога Прилуцької міської лікарні №1 ОСОБА_2 по неврологічному профілю утримуватися в ІТТ та етапуватися в СІЗО може (а.с.62), за повідомленням завідуючого травматологічно-ортопедичним відділенням Прилуцької центральної міської лікарні (без номеру і дати) обстеження і лікування ОСОБА_2 можливе тільки в умовах спеціалізованого лікувального закладу (а.с.61), згідно консультативного висновку лікарів Чернігівської обласної консультативної поліклініки від 05 вересня 2006 року ОСОБА_2 доцільно провести лікування в умовах стаціонару Чернігівської обласної лікарні (а.с.63), згідно консультативного висновку лікарів Чернігівської обласної консультативної поліклініки від 11 вересня 2006 року ОСОБА_2 госпіталізації в ортопедичному відділенні Чернігівської обласної лікарні не потребує, категорично відмовляється від накладення комірця Шанца (а.с.64).
За таких обставин постанова Прилуцького міськрайонного суду від 19 вересня 2006 року про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу із взяття під варту на заставу підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, задовольнити.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 вересня 2006 року про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу утримання під вартою на грошову заставу в розмірі 17 тисяч гривень скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Судді:
АКУЛЕНКО C.O. ТРЕЙТЯК О.П. ЗЕНЧЕНКО Т.С.