ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-24/585-201206.02.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
про відшкодування шкоди 14 863, 91 грн. в порядку регресу.
Суддя Д.В. Мандичев
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 –пред. за довір. №43/2012 від 03.01.12р.
від відповідача: ОСОБА_2 –пред. за довір. №05-2012 від 01.01.12р.
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про відшкодування шкоди 14 863, 91 грн. в порядку регресу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/585-2012 та призначено її до розгляду на 06.02.2012р.
У судове засідання 06.02.2012р. з’явилися представники сторін та надали пояснення по суті справи.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за №27/8 від 04.01.2012р.
Представник відповідача проти позовних вимог не заперечував.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 06.02.2012 р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.04.2010 р. закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" (далі –позивач, страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вадліб" (далі - страхувальник) був укладений договір страхування автотранспортних засобів №1025387 (далі - договір), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Ніссан”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).
15.07.2010р. на бул. Дружби Народів в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля “Тойота”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_3.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2010р. по справі №3-3518/10 гр. ОСОБА_3 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 14 863, 91 грн., що підтверджується звітом №106/10 від 06.08.10р. про визнання вартості матеріального збитку автомобіля “Ніссан”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні). Розмір заподіяної шкоди відповідно до страхового акту №1760/10/50/ТР25/00/2 від 08.09.2010р., визначено в сумі 14 863, 33 грн.
На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника від 16.07.2010 р. та страхового акту №1760/10/50/ТР25/00/2 від 08.09.2010р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 14 863, 33 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок ТОВ "Вадліб", що підтверджується платіжними дорученнями №1587 від 17.01.2011р. на суму 7 000,00 грн., №1598 від 19.01.2011р. на суму 7 863, 33 грн. (копія в матеріалах справи).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач є страховиком особи винної в ДТП та наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 14 863, 91 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" №86/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Вина гр. ОСОБА_3 встановлена постановою Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2009р. у справі №3-3518/10.
Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_3 на момент настання страхової події була застрахована в приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Еталон" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7487971.
Поліс № ВА/7487971 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “Тойота”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_3.
Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500,00 грн., франшиза –0, 00 грн.
Відповідно до п. 5 полісу ВА/7487971, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована за цим полісом, є гр. ОСОБА_3, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль “Тойота”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_3 автомобіля “Тойота”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована відповідачем.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 14 863, 91 грн. Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем вартість відновлювального ремонту автомобіля “Ніссан”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 14 863, 33 грн. (платіжні доручення №1587 від 17.01.2011р. на суму 7 000,00 грн., №1598 від 19.01.2011р. на суму 7 863, 33 грн.), таким чином до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 14 863, 33 грн.
Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про те що позов підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14 863, 33 грн.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1 609, 50 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під’їзд, код ЄДРПОУ 20080515) на користь приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) 14 863 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 33 коп. страхового відшкодування, 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев’ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Повний текс рішення виготовлено 10.02.2012р.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Д.В. Мандичев