Справа № 349/1124/24

Провадження № 22-ц/4808/711/25

Головуючий у 1 інстанції Рибій М. Г.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

                       судді-доповідача        Бойчука І.В.,

                       суддів:                Пнівчук О.В., Луганської В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на заочне рішення Рогатинського районного суду від 12 березня 2025 року під головуванням судді Рибія М.Г. у м. Рогатин,

в с т а н о в и в:

В червні 2024 року АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.11.2020 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8905051451, право вимоги за яким відповідно до укладеного договору факторингу між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» від 20.09.2021 №200921, перейшло до АТ «ТАСКОМБАНК».

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 було надано кредит промірі 68 459 грн на строк 24 місяці, процентна ставка визначена як: річні проценти - 12,00 % від суми боргу; щомісячні проценти – 2,5 % від суми кредиту.

ОСОБА_1  свої зобов`язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 73 598,26 грн, з них: 41 834,68 грн заборгованість по тілу кредиту, 7 806,08 грн заборгованість за річними процентами, 23 957,50 грн заборгованість за щомісячними процентами.

Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором, що в частині тіла кредиту, річних процентів, щомісячних процентів станом на 03.06.2024 становить 73 598, 26 грн.

Заочним рішенням Рогатинського районного суду від 12 березня 2025 року задоволено частково позов АТ «ТАСКОМБАНК».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» 41 834,68 грн боргу за кредитним договором № 8905051451 від 09.11.2020.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» судовий збір в розмірі 1721,12 грн.

У апеляційній скарзі представник АТ «ТАСКОМБАНК» посилається на те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні повної суми заборгованості є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що матеріалами справи підтверджується, а представником відповідача не заперечується та не спростовується отримання та користування кредитними коштами з 2020 року.

Відповідно до поданих позивачем документів вбачається, що п. 2 кредитного договору встановлено, що цей кредитний договір, паспорт кредиту та умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» складають єдиний кредитний договір. Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем.

При цьому у паспорті кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору, зазначено, що щомісячні проценти 2,5 % від суми кредиту (згідно з графіком платежів); загальний річний процент 12,00 % від суми боргу за договором (згідно з графіком платежів).

Паспорт кредиту також містить строк, на який надається кредит (24 місяці) та порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів) помісячно. Паспорт кредиту який підписаний ОСОБА_1 є невід`ємною частиною кредитного договору, про що зазначено в самому кредитному договорі із конкретним посиланням.

Відповідач, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання після прострочення.

Оскільки між сторонами при укладенні договору досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, а волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі та не було допущено порушень вимог ст. 203 ЦК України, тому суд не мав підстав вважати, що умови кредитного договору були порушені.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1  адвокат Микитин П.С. подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, однакне надав суду документів, що підтверджують його повноваження діяти від імені ОСОБА_1 в Івано-Франківському апеляційному суді. Тому такий відзив не приймається апеляційним судом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Задовольняючи частково позов АТ «Таскомбанк», суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження позивача про неповернення кредиту та відомості, що містяться в розрахунку заборгованості за кредитним договором, вказують на обставину неповернення тільки 41 834,68 грн заборгованості за кредитом. Вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами не підлягає задоволенню, оскільки в кредитному договорі не визначено їх розмір, а наданий паспорт кредиту не підтверджує обставини погодження сторонами розміру таких процентів.

Однак, апеляційний суд не погоджується з доводами суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості за процентами і зазначає таке.

Встановлено, що 09.11.2020 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 в письмовій формі укладено кредитний договір № 8905051451 (а.с. 6).

Відповідно до умов кредитного договору та паспорту кредиту №5051451 позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 68 450,00 гривень; строк користування - 24 місяців; річні проценти - 12,00 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 2,50 % від суми кредиту.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 1.3. кредитного договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в паспорті кредиту № 5051451, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені в паспорті кредиту та в умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» та з якими позичальник ознайомився до укладення цього договору та до яких позичальник приєднується підписавши цей договір.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору цей договір, паспорт кредиту № 505145І та умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» - складають єдиний кредитний договір.

Кредит надається безготівковим шляхом, протягом трьох банківських днів від дня укладення договору (п. 4 паспорта кредиту).

Позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних позичальником умов кредитування.

Відповідно до п. 5.1. умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» (далі за текстом - умови отримання кредитів) позичальник зобов`язується щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти.

Надання кредитних коштів підтверджується виписками по особовому рахунку ОСОБА_1 в АТ «ТАСКОМБАНК» за період з 09.11.2020 до 03.06.2026 (а.с. 22-49), бухгалтерською довідкою ТОВ «ФК «ЦФР» та витягом з реєстру сплачених страхівок ЗАТ «СК «ТАС» (а.с. 238).

Копіями договору факторингу № 200921 від 20.09.2021, укладеного між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с. 12), реєстру прав вимоги до договору факторингу № 200921 від 20.09.2021 (а.с. 17), підтверджується, що АТ «ТАСКОМБАНК» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до частини 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, в тому числі в частині права позикодавця на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 9 Закону України «Про споживчий кредит» на кредитодавця покладається відповідальність щодо інформації споживача про умови кредитування до укладення між сторонами самого договору. Така інформація надається споживачу у письмовому вигляді та надає йому можливість визначитися з кредитним продуктом, який у подальшому він може обрати та укласти споживчий кредит на визначених сторонами умовах.

Зазначені вимоги Закону виконані кредитором під час підписання паспорту кредиту, який містить усю необхідну інформацію щодо умов кредитування.

За висновками Великої Плати Верховного Суду, викладеними нею у постанові від 23 травня 2022 року під час розгляду справи № 393/126/20, під формою правочину слід розуміти спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін.

Встановлено, що паспорт кредиту у цій справі, підписаний позичальником ОСОБА_1 одночасно з підписанням кредитного договору, у якому міститься посилання на цей паспорт як невід`ємну частину цього договору. У паспорті кредитування містяться умови кредитування за укладеним кредитним договором із узгодженням сплати процентів за користування кредитом за двома ставками: річних процентів в розмірі 12,00% від суми боргу за договором та щомісячних процентів в розмірі 2,50 % від суми кредиту, які мають сплачуватися згідно з графіком платежів, орієнтовної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки, а також графіку платежів та фіксації чинності узгоджених умов від дня надання інформації до дати припинення договору.

У паспорті кредитування зафіксовано у належній письмовій формі волю сторін на укладення кредитного договору з річними та щомісячними процентами, які узгоджені сторонами договору.

Вищенаведені обставини свідчать про узгодження сторонами кредитного договору розміру процентів за користування кредитними коштами.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачем доведено погодження між сторонами у належному письмовому вигляді розмір плати за користування кредитними коштами, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитом.

Щодо наведення судом першої інстанції правових висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20, то обставини у вказаній справі є відмінними від обставин справи, що переглядається в апеляційному порядку. Так, у справі № 393/126/20 інформація про паспорт споживчого кредиту у анкеті-заяві позичальника була відсутня; а паспорт споживчого кредиту не містив інформації щодо наміру отримання відповідачем саме кредитної картки «Універсальна» із встановленням кредитного ліміту.

Відповідно до ст.ст. 526, 1054, 1048 ЦК України АТ «ТАСКОМБАНК» має право на стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, проте, розрахованих відповідно до узгоджених сторонами умов.

З розрахунку заборгованості по кредитному договору від 09.11.2020 вбачається, що станом на 03.06.2024 (а.с.21) сума заборгованості за річними та місячними процентами нарахована позивачем становить 31 763,58 грн, з яких: 23 957,50 грн заборгованість, нарахована за місячними процентами; 7 809,74 грн заборгованість, нарахована за річними процентами.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що заборгованість за річними процентамипозивачем нарахована відповідачу по 31.03.2023, тоді як строк кредитування складав 24 місяців і сплив 10.11.2022, що вказує про те, що річні проценти в розмірі 2 049,87 грн нараховані поза межами строку кредитування (7 809,74 – 2 049,87 = 5 759,87 грн).

Тобто починаючи з 10.11.2020 відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за кредитним договором.

Отже, враховуючи умови укладеного сторонами кредитного договору щодо строку кредитування, ОСОБА_1 мав повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами у передбаченому договором розмірі та в межах строку кредитування.

Тому вимога абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 річних процентів за користування кредитними коштами, нарахованих за період поза межами погодженого сторонами строку кредитування, - є безпідставними.

Отже позовні вимоги про стягнення процентів у визначеному позивачем розмірі підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ці обставини залишив поза увагою і неправильно визначив суму заборгованості за річними процентами і за кредитним договором у цілому, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по процентах в загальному розмірі 29 727,37 грн з яких: 23 957,50 грн заборгованість за нарахованими щомісячними процентами та 5 759,87 грн заборгованість за нарахованими річними процентами в межах строку кредитування 24 місяці з 09.11.2020).

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржуване рішення судом першої інстанції в частині відмови в стягненні процентів постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню в цій частині.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Відповідно до ч. 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, виходячи із принципу пропорційності відшкодування судового збору до задоволених вимог з відповідача на користь позивача слід достягнути судовий збір в розмірі 1 111,88 грн (36.82%) за розгляд справи в суді першої інстанції та 3 400,69 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, що в загальному складає 4 512,57 грн судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

       п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» задовольнити частково.

Заочне рішення Рогатинського районного суду від 12 березня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення про часткове стягнення заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання:  АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (місцезнаходження: вул. С.Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість по процентах в загальному розмірі 29 727,37 грн з яких: 23 957,50 грн заборгованість за щомісячними процентами; 5 759,87 грн заборгованість за річними процентами та 4 512,57 грн судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено 02 червня 2025 року.

Суддя-доповідач:                                                        І.В. Бойчук

Судді:                                                                        О.В. Пнівчук                                                                                        В.М. Луганська