Cправа № 399/529/20

Провадження № 1-кп/399/30/2025

В И Р О К

Іменем України

       30 травня 2025 року смт Онуфріївка

       Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка кримінальне провадження № 12020120100000221 від 17.07.2020 за обвинуваченням

        ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Камбурліївка Онуфріївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, що проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисників – ОСОБА_5 , ОСОБА_6

встановив:

         Обвинувачений ОСОБА_3 , незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину та повторно незаконно збув психотропну речовину за наступних обставин.

       Приблизно в середині березня 2020 року обвинувачений ОСОБА_3 з метою незаконного зберігання та подальшого збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, не маючи передбаченого законом дозволу на зберігання вказаних наркотичних речовин, отримав за грошову винагороду від свого знайомого ОСОБА_7 психотропну речовину – PVP, обіг якої заборонено, для подальшого її продажу за грошову винагороду.

       17 березня 2020 року приблизно о 18:00 годині ОСОБА_3 перебуваючи на околиці с. Камбурліївка Онуфріївського району Кіровоградської області в напрямку смт Онуфріївка Кіровоградської області, в ході проведення негласних слідчих розшукових дій збув ОСОБА_8 за грошову винагороду в сумі 500 гривень поліетиленовий пакет із застібкою із вмістом порошкоподібної речовини зеленого кольору, в якій згідно висновку експерта № 382 від 25.03.2020 р. міститься особливо небезпечна психотропна речовина – PVP, обіг якої заборонено, масою 0, 0204 грами, який незаконно збув ОСОБА_3 без передбаченого законом дозволу.

       Він же, 24 квітня 2020 року, приблизно о 17:30 годині перебуваючи біля будинку № 80 по вул. Графа Толстого в смт Онуфріївка Кіровоградської області, в ході проведення негласних слідчих розшукових дій повторно збув ОСОБА_8 за грошову винагороду в сумі 200 гривень один паперовий згорток із вмістом порошкоподібної речовини, в якій згідно висновку експерта №556 від 28.04.2020 р. міститься психотропна речовина – метамфетамін, обіг якої обмежено, масою 0, 0116 грама, яку незаконно збув ОСОБА_3 без передбаченого законом дозволу.

       29 травня 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, яку сторони надали суду та просили її затвердити. Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України, який у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обинувачений повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, - із застосуванням ч.ч. 1, 2 ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Сторони погодились на застосування статті 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

       Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що при укладанні вказаної угоди були дотримані всі вимоги і правила кримінального процесуального та кримінального кодексів України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді про визнання винуватості міру покарання. Також пояснив, що ініціатором угоди про визнання винуватості є сторона захисту.

       Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України визнав повністю та просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоди про визнання винуватості і призначити йому узгоджену в ній міру покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Окрім цього, йому зрозумілі положення про відповідальність у випадку невиконання вироку на підставі угоди про визнання винуватості.

       Позицію обвинуваченого пітримали захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і просили затвердити угоду про визнання винуватості.

       В судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисники підтвердили, що при укладанні угоди діяли добровільно, тобто угода про визнання винуватості не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

       Розглядаючи питання про можливість затвердження угод про визнання винуватості, суд виходить із такого.

       Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

       За змістом ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

       Обвинувачений, захисники та прокурор у судовому засіданні просили вказану угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодами заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів передбачених угодами.

       Кримінальні правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватими, згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.

       Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угод про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з ним угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватими, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

       З урахуванням загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, беручи до уваги встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання (ст. 66 КК України) - визнання вини обвинуваченим; негативне ставлення його до вчиненого та осуд власної поведінки; запевнення обвинуваченого, що став на шлях виправлення та обіцянка не вчиняти кримінальні правопорушення у майбутньому, що підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, які в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та суспільну небезпечність, відсутності обтяжуючих обставин, а також добровільна пожертва на потреби Збройних Сил України грошових коштів, сторони дійшли згоди на призначення ОСОБА_3 за вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України щодо призначення покарання нижче від нижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України та із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України без призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 307 КК України у виді конфіскації майна.

       Укладена у кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам п. 2 ч.1 ст. 468, ч.ч. 2, 4, 5 ст. 469, ст. 472, ч.ч. 4, 6 ст. 474 КПК України, невідповідність угоди вимогам ч. 7 ст. 474 КПК України у суді не встановлена, зокрема:

       1) дії обвинуваченого кваліфіковано правильно за ч.2 ст. 307 КК України як незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини та незаконний збут психотропної речовини, вчинений повторно;

       2) умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, як зазначено в угоді та під час підготовчого судового засідання, сторонами угода укладена враховуючи суспільний інтерес в забезпеченні швидкого судового провадження, а також із врахуванням активного сприяння обвинуваченого у розкритті та розслідуванні кримінального правопорушення;

       3) угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;

       4) узгоджена сторонами міра покарання за ч. 5 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України щодо призначення покарання нижче від нижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України та із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України без призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 307 КК України у виді конфіскації майна та звільнення ОСОБА_3 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки згідно з ч.1 ст.76 КК України, відповідає вимогам ст. 65 КК України.

       Так, при призначенні покарання, узгодженого сторонами угоди, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

       Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угод про визнання винуватості укладену між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження цієї угоди.

       Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, віднесене до категорії умисних тяжких злочинів. Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який має постійне місце проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не має судимості, з часу вчинення зазначеного кримінального правопорушення інших кримінальних правопорушень не вчиняв, що вказує на те, що обвинувачений став на шлях виправлення, за місцем проживання характеризується позитивно, приймає активну участь у житті громади, серед односельців користується повагою, має на утриманні малолітнього сина, 2012 року народження, у зв`язку з чим можливе його виправлення із звільненням від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст. 75 КК України та з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

       Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, визання вини, негативне ставлення до вчиненого та осуд власної поведінки, запевнення обвинуваченого, що став на шлях виправлення та обіцянка не вчиняти кримінальні правопорушення у майбутньому, добровільний внесок коштів на підтримку Збройних Сил України в розмірі 30000 гривень.

       Обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

       На переконання суду сукупність встановлених обставин, що пом`якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, дають суду підстави для застосування ст. 69 КК України, а саме, для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 статті 307 КК України.

       Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, що пом`якшують покарання істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, беручи до уваги встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання (ст. 66 КК України) - визнання вини обвинуваченим; негативне ставлення його до вчиненого та осуд власної поведінки; запевнення обвинуваченого, що став на шлях виправлення та обіцянка не вчиняти кримінальні правопорушення у майбутньому, що підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, які в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та суспільну небезпечність, відсутності обтяжуючих обставин, а також добровільна пожертва на потреби Збройних Сил України грошових коштів, сторони дійшли згоди на призначення ОСОБА_3 за вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України щодо призначення покарання нижче від нижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України та із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України без призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 307 КК України у виді конфіскації майна.

       Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особи обвинувачених, відповідають загальним засадам призначення покарання.

       Відповідно до змісту положень ст. 50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

       У відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, осіб, яка вчинила кримінальне правопорушення, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

       Із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування ним покарання і вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України.

       Частиною 1 статті 534 КПК України, регламентовано, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

       Також, частиною 1 статті 165 КВК визначено, що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку, тому початок іспитового строку обвинуваченим слід рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 30.05.2025 року.

       Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, які стосуються висунутого обвинувачення.     

       Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

       Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд -  

ухвалив:

         Затвердити угоду про визнання винуватості від 29 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 12020120100000221 від 17.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України укладену між прокурором Онуфріївського відділу Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

        ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України та призначити покарання із застосуванням ч. 1, ч. 2 ст. 69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

       На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.

       Згідно ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

       Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов`язані з залученням експерта в сумі 2903, 46 гривень.

       Речовий доказ: спеціальний пакет МВС Експертна служба № 2779008 в якому знаходиться порошкоподібна речовина світло-зеленого кольору в якій міститься особливо небезпечна речовина PVP, обіг якої заборонено, маса 0,0204 грама (висновок експерта №382 від 25.03.2020), знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити.

       Речовий доказ: спеціальний пакет МВС Експертна служба №2778257 в якому знаходиться порошкоподібна речовина в якій міститься психотропна речовина – метамфетамін, обіг якої обмежено, маса становить 0,0116 грама (висновок експерта №556 від 28.04.2020), знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити.

       Речовий доказ: DVD+R диск на якому мається допит підозрюваного ОСОБА_3 від 27.04.2020, знаходиться при матеріалах кримінального провадження №120201201000000221 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

       Речовий доказ: 3 DVD+R диски на якому міститься інформація, а саме проведення НСРД – аудіо, - відео контроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, контроль за телефонними розмовами відносно ОСОБА_3 , знаходиться при матеріалах кримінального провадження №120201201000000221 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

       На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області.

       Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

       Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

       Суддя                                                            ОСОБА_1