ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

03 червня 2025 року    Справа № 280/4419/25 м.Запоріжжя   

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення сплаченого податку,-

ВСТАНОВИВ:

29.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0252325-2411-0829-UA23060070000082704 від 13.02.2025 на суму 1797,78 грн та №0252326-2411-0829-UA23060070000082704 від 13.02.2025 на суму 2401,16 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік в розмірі 4198,94 грн;

- стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За приписами частини першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивачем не наведено жодних підстав для стягнення з відповідача сплаченого позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік в розмірі 4198,94 грн.

За таких обставин, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги у вищезазначеній частині або навести врегульовані чинним законодавством підстави для стягнення з відповідача сплачений позивачем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік в розмірі 4198,94 грн.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір") .

У ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2025 рік установлено з              1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

Позивачем заявлено немайнову позовну вимогу, отже, з урахуванням подання позову в електронній формі, сума судового збору у даній справі становить 968,96 грн (3028,00 х 0,4 х 0,8).

Жодних доказів сплати судового збору позивачем не надано.

При зверненні до суду позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору, надавши суду копію посвідчення, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Так, відповідно до положень пункту 13 частини першої   статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Однак, суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від                              11.09.2024 (справа №567/79/23) сформовані висновки щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

До проєкту цього Закону надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України, з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».

Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті                       5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.

Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі №9901/311/19, як і постанови від               12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту                    13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону №3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

З огляду на викладене, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Суд зазначає, що оскарження податкових повідомлень-рішень відповідача, якими позивачу нараховано податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не порушує порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій.

За таких обставин, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору у даній справі відсутні, а тому судовий збір у розмірі 968,96 грн за подання позовної заяви у цій справі має сплачуватись.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів     з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення сплаченого податку - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:

- доказу сплати судового збору в розмірі 968,96 грн, оформленого відповідно до вимог законодавства;

- уточненої позовної заяви з нормативним обґрунтуванням позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та/або уточненням прохальної частини позовної заяви з урахуванням наданих обґрунтувань.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.  

 Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                 М.С. Лазаренко