Справа №155/632/25

Провадження №2/155/411/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

02.06.2025 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Сметани В.М.,

при секретарі судового засідання Ревуцької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

Позивач 17 квітня 2025 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов обґрунтовує, що 24 березня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №29790-03/2024, шляхом обміну електронним повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронному комерцію». Після заповнення Відповідачем відповідної електронної заявки на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що станом на момент укладення договору перебував за адресою https://starfin.com.ua/, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 24 березня 2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту №15833-05/2024 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету Позичальником Первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в результаті чого було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .

Вказує, що 24 березня 2024 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, натиснув кнопку «З умовами договору (оферти) згоден. Зі своєї сторони ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор W8673 на номер телефону НОМЕР_1 ( що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий в свою чергу Боржником було введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі сайту, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору про надання фінансового кредиту №29790-03/2024, на умовах визначених цією офертою.

Таким чином, 24 березня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №29790-03/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Договору про надання фінансового кредиту, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 6000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 100 днів, базова процентна ставка становить 2,5 % на день.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», ліцензія на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку №21/788-рк від 01.05.2023 року видана Національним Банком України.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Зазначає, що 29 серпня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», надалі - Позивач, Новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №01.02-26/24, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №01.02-26/24 від 29 серпня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складає: 21000,00 грн. Оскільки Додаток 1 (Реєстр Боржників) до Договору факторингу є досить об`ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного надаємо копію власне Договору факторингу, копію першої і останньої сторінки Додатку 1 до договору факторингу (зазначаючи про наявність оригіналу відповідного Додатку 1 у Позивача) і копію Витягу з Додатку 1, який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором №29790-03/2024.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №29790-03/2024 від 24 березня 2024 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 6000,00 гривень, заборгованість по відсотках - 15000,00 гривень, загальна заборгованість - 21000,00 гривень.

У зв`язку з цим, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором 29790-03/2024 від 24 березня 2024 року у розмірі 21000,00 гривень та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 22 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Станом на 02 червня 2025 року відзив на позов від відповідача до Горохівського районного суду Волинської області не надійшов.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах позову міститься заява, в якій просить розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «СВЕА ФІНАНС». Не заперечує проти заочного розгляду справи, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, 24 березня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №29790-03/2024, який відповідач підписав електронним підписом W8673 (а.с.10-13).

Відповідно до умов договору, сума кредиту складає 6000,00 гривень, строк кредитування 100 днів. Дата погашення кредиту 01 липня 2024 року. Процентна ставка становить 2,50% в день.

Відповідно п.1.6 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_6 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Відповідно копії паспорта споживчого кредиту, ОСОБА_1 , ознайомився із умовами кредитування що підтверджується його цифровим підписом W8673 (а.с.15,16).

Згідно копії листа №3426_250318181646 від 18 березня 2025 року, виданого директором ТОВ «Універсальні платіжні рішення», 24 березня 2024 року 11:40:00 на суму 6000,00 гривень, маска карти НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 361728926, призначення платежу: зарахування 6000,00 гривень на карту НОМЕР_2 (а.с.25).

Крім того, з матеріалів справи 29 серпня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-26/24, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» права грошової вимоги до позичальників, у тому числі за Договором №29790-03/2024, що підтверджується реєстром боржників до договору факторингу та витягом з реєстру боржників від 29 серпня 2024 року (а.с.26-37).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №29790-03/2024 від 24 березня 2024 року, заборгованість складає 21000,00 гривень, з яких: 6000,00 гривень заборгованість по тілу кредиту; 15000,00 гривень заборгованість відсотками (а.с.22-24).

Відповідачем заборгованість за тілом кредиту та правильність її розрахунку не спростована.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбаченому пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини 1 статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України, встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний, договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021року у справі № 623/2936/19 зазначено:

«Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1 та 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

У статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію», передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Матеріалами справи підтверджено укладення відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем кредитного договору з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП».

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок укладеного кредитного договору, із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився.

Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем факт отримання кредитних коштів у сумі 6000,00 гривень відповідно до умов вказаного договору №29790-03/2024 від 24 березня 2024 року не заперечувався та не оспорюється факт укладення вищевказаного договору. Матеріали справи не містять доказів повного або часткового виконання відповідачем зобов`язань з повернення суми кредиту та сплати процентів, відзив на позовну заяву не подав, контррозрахунку також не було подано.

Оскільки відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 6000,00 гривень шляхом перерахування суми кредиту на банківську картку, вказану ним при укладенні договору, суд дійшов висновку щодо стягнення з ОСОБА_1 суми кредиту основного боргу в розмірі - 6000,00 гривень на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Щодо позовних вимог ТОВ «СВЕА ФІНАНС»» в частині стягнення з ОСОБА_1 процентів за договором про надання фінансового кредиту №29790-03/2024 від 24 березня 2024 року, суд зазначає наступне.

Заборгованість за процентами була нарахована ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за процентною ставкою 2,5% в день, як передбачено умовами договору.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про споживче кредитування», законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 2 статті 627 ЦК України, також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Отже, укладаючи 24 березня 2024 року договір про надання фінансового кредиту №29790-03/2024, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» не мало права визначати денну проценту ставку у розмірі 2,50%, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Визначаючи розмір заборгованості за процентами, слід виходити зі ставки 1% на день та строком користування коштами 100 днів, за період з 24 березня 2024 року по 01 липня 2024 року, який зазначено позивачем у позові, розмір відсотків за користування кредитом має становити 6000,00 гривень (6000,00 х 1% х 100).

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 12000,00 гривень (6000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту та 6000,00 гривень заборгованості за процентами).

Частиною 1 статті 141 ЦПК України, визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 1384 гривень 22 копійки (12000,00 грн./21000,00 грн. х 2422,40 грн. = 1384,22 гривень).

.

Керуючись ст. ст.4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 417 ЦПК України, ст.ст.526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №29790-03/2024 від 24 березня 2024 року у розмірі 12000,00 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 1384 (одну тисячу триста вісімдесят чотири) гривень 22 (двадцять дві) копійки судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони у справі є:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ:37616221,);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 ).

Дата складення повного тексту заочного рішення - 02 червня 2025 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана