РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/636/25

провадження у справі № 2-а/0285/30/25

02 червня 2025 року                 м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі :

       головуючого судді                Коцюби О.М.,

за участю секретаря                Загривої Х.О.,

позивача                         ОСОБА_1 ,

представника відповідача        Опанасюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення-

ВСТАНОВИВ:

04.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому посилається на те, що 22.01.2025 року, постановою відповідача — начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 його було притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Відповідно до вказаної постанови він відмовився від отримання направлення на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вину у вказаному правопорушенні позивач не визнає та просить скасувати постанову відповідача з наступних підстав. Зазначає, що він не являється військовозобов`язаним, оскільки у його паспорті є відмітка про те, що він з 12.11.2008 року є невійськовозобов`язаним та на обліку не перебуває. Також посилається на те, що направлення на ВЛК, яке йому намагались вручити, є юридично нікчемним документом, не зрозуміло ким воно видане. Окрім цього, під час складання оспорюваної постанови, уповноваженою особою не було розглянуті його клопотання. Посилаючись на вказані порушення, та на ряд інших порушень, позивач вважає постанову незаконною та змушений був звернутися із вказаним позовом до суду та просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 82 від 22.01.2025 року.

03.03.2025 року до від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, у якому вони просять відмовити у задоволенні позову.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача — Опанасюк С.В. у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 2 ч. 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Ч. 3 ст. 210-1 передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до визначення ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій

Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Отже, 15.01.2025 року (дата вчинення правопорушення) діяв особливий період.

Встановлено, що 15.01.2025 року помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 — ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 678 від 15.01.2025 року за фактом того, що ОСОБА_1 15.01.2025 року о 10 год. 40 хв. знаходячись у ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , відмовився від отримання направлення на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби під час мобілізації (а.с. 12-13).

У протоколі ОСОБА_1 зазначив, що із протоколом не згідний, жодних порушень законодавства не вчинив.

Окрім цього, у протоколі було визначено час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті — 22.01.2025 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15.01.2025 року ОСОБА_1 було роз`яснено наслідки порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с. 54).

Також, позивач відмовився від проходження медичного огляду ВЛК, про що написав заяву. Пояснення у заяві зводиться до того, що він не є військовозобов`язаний (на його думку), а тому такого огляду проходити не повинен (а.с. 54).

21.01.2025 року ОСОБА_1 надіслав на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про розгляд справи без його участі, вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не визнав.

22.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 82, якою визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 запроваджено загальну мобілізацію.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Пунктом 74 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024 передбачено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями і поширюється зокрема і на військовозобов`язаних та резервістів.

Тобто, відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України чітко регламентований прямий обов`язок громадянина проходити ВЛК з метою якісного проведення медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби.

Посилання позивача на те, що направлення не відповідає затвердженій формі судом до уваги не приймається, оскільки позивач усвідомлював з якою метою надається направлення на проведення медичного огляду ВЛК. Окрім цього, вказане направлення має усі необхідні відомості та реквізити.

Також, не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що йому надано не підписане направлення на ВЛК, а тому мав право його не виконувати. Як зазначено у позові, а також встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 відмовився від отримання вказаного направлення. Оригінал підписаного уповноваженою особою направлення, яке безпосередньо вручали ОСОБА_1 та від отримання якого він відмовився, знаходиться в адміністративних матеріалах, які досліджувались судом у судовому засіданні.

Посилання позивачем на копію направлення є безпідставним.

Щодо посилання позивача на те, що він є невійськовозобов`язаний судом встановлено наступне.

Позивач був знятий з військового обліку на підставі наказу МОУ № 342 від 09.06.2006 року.

Однак, 15.01.2015 року наказом МОУ від 15.01.2015 року № 24 «Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань» було скасовано положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарняною комісією непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.

Відповідно до пунктом 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, на підставі яких ведеться військовий облік на підприємстві, є: для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов`язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного; для резервістів — військовий квиток.

Відповідно до ч. 1 п. 2 абзацу 7 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України підлягають, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України.

Ч. 3 ст. 286 КАС України передбачає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного суд вирішив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 241, 243, 246, 255 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до  ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий:                                        О.М. Коцюба