Справа № 141/472/25

Провадження №2-н/141/12/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 червня 2025 року                                                                с-ще Оратів

Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Слісарчук Олександр Миколайович, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

03.06.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Дослідивши заяву від 30.05.2025 про видачу судового наказу про стягнення аліментів та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Частина 3 статті 184 Сімейного кодексу України передбачає, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

До заяви про видачу судового наказу долучено копії свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на час звернення до суду є неповнолітньою, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на час звернення до суду є малолітньою.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що право на одержання аліментів на дитину має право той з батьків, з ким фактично проживає дитина та перебуває на його утриманні, від того з батьків, який ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Проте, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, при поданні до суду заяви про видачу судового наказу заявниця не надала довідку в підтвердження того, що діти проживають разом із нею та знаходяться на її утриманні, як підставу стягнення аліментів з боржника.

Згідно з п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Разом з тим, заявницею не зазначені вимоги, які б відповідали вказаній нормі, що позбавляє суд можливості видати судовий наказ.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином завіреній копії, учасник справи, який подає документи в копіях повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

В порушення даних норм заявницею надано до суду ксерокопії документів, які належним чином не завірені.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 426 ЦПК України, у заяві зазначаються: ім`я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, як вбачається із поданої заяви про видачу судового наказу, в порушення зазначених вимог заявницею не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заявниці та боржника.

Згідно із ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 вказаного Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зокрема, заявниці необхідно:

-навести виклад обставин, якими заявниця обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини (зокрема, надати докази того, що діти проживають разом із заявницею та знаходяться на її утриманні);

-зазначити вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини відповідно до вимог чинного законодавства, а саме п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України;

-завірити належним чином копії всіх доданих до заяви про видачу судового наказу документів;

-зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заявниці та боржника.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів залишити без руху.

Надати заявниці десятиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.

Роз`яснити заявниці, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів буде вважатися неподаною і повернута заявниці.

Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                О.М. Слісарчук