Справа № 22а-529/2006                  Головуючий у першій інстанції БІЛИЙ М.М.

Категорія - адміністративна                                     Доповідач - ШЕМЕЦЬ Н.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2006 року                                                                       місто Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:   ІВАНЕНКО Л.В.

суддів:   СТРАШНОГО М.М., ШЕМЕЦЬ Н.В.,

при секретарі:   ПАЦ Т.М.,

за участю:   ПОЗИВАЧА І ПРЕДСТАВНИКА ПОЗИВАЧІВ ОСОБА_1, ПРЕДСТАВНИКІВ ВІДПОВІДАЧІВ НОСЕНКО В.О.КОХАН Л.І.,КОРОГОД Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Орловської сільської ради Куликівського районного відділу земельних ресурсів, Куликівської районної державної адміністрації про вирішення публічно-правового спору, відшкодування збитків та моральної шкоди, завданої рішеннями, діями та бездіяльністю суб'єктів владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2006 р. позивачі звернулися до суду з зазначеним вище позовом, просили зобов"язати відповідачів забезпечити надання позивачам земельних ділянок єдиним земельним масивом в обсягах діючої Схеми поділу земель на земельні частки/ паї; стягнути кошти для відшкодування збитків в зв"язку зі зменшенням розмірів земельних часток/паїв в сумі 16424 грн. та моральну шкоду в зв"язку з неправомірними діями відповідачів в розмірі 10 тис. грн.

Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2006 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачів ОСОБА_1 просить постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позову, посилаючись на те, що суд застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які не поширюються на спірні правовідносини, в той же час не застосував норми матеріального права, які поширюються на спірні правовідносини, а саме ст.ст. 41, 56 Конституції України, глави 23-25 ЦК України, п.9 Перехідних положень до ЗК України, ст.ст. 3,4 Закону України «Про порядок виділення земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Непритягнення Державного казначейства України свідчить про передчасне вирішення судом питання щодо відсутності підстав для відшкодування збитків та моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, постанова суду залишенню без змін з таких підстав.

Позивачами був заявлений адміністративний позов про зобов'язання відповідачів забезпечити надання їм земельних ділянок єдиним земельним масивом та стягнути з відповідачів на користь кожного із них відшкодування збитків в розмірі 16424 грн. та 10000 грн. моральної шкоди.

Суд 1 інстанції прийшов до висновку, що позивачам виділені земельні ділянки в двох місцях і відповідно їх права та інтереси як користувачів земельних ділянок не порушені.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду 1 інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до сертифікатів на право на земельну частку /пай за 1996 рік а.с.9-13 визначено, що позивачі мають право на земельну частку/пай у землі, яка перебуває в колективній власності сільгосппідприємства „Україна" розміром 5,49 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі і вартість кожної частки становить 13602 грн

Рішенням виконкому Орловської сільської ради НОМЕР_1 а.с. 14 виділено позивачам земельний пай в натурі єдиним масивом для сільськогосподарських потреб по 5,49 га в урочищі „Куп"ювате" та „Довгеньке".

Проте як встановлено в судовому засіданні апеляційного суду земельні ділянки в зазначеному розмірі позивачам не виділялись.

В зв"язку з реформуванням КСП „Україна" в 2002 році при розробці спеціалістами Чернігівського філіалу інституту землеустрою „Проекту реформування колишнього КСП „Україна" було уточнено склад земель, що підлягають паюванню, обгрунтовані зміни у складі цих угідь і наведені уточнені розрахунки вартості земельної частки /паю та її площа в умовних кадастрових гектарах була визначена в розмірі 4,76 га.

Власники сертифікатів поділилися по групах, позивачі значились у складі ТОВ „Старт", якому за рішенням сесії Орловської сільської ради від 15 червня 2001 року виділено єдиним масивом ріллі -24,7 га, пасовищ -6,9 га, а всього 31,6 га, як це передбачено „Проектом реформування колишнього КСП „Україна".

Тобто, позивачам виділено єдиним масивом рілля і єдиним масивом пасовища, які розташовані у різних місцях, бо земля різна за структурою.

Позивач в обгрунтування своїх вимог посилався на п.9 Перехідних положень ЗК України, проте не врахував положень ч.2 ст.29 ЗК України - місце розташування земельних ділянок визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування відповідно до землевпорядних проектів, які затверджуються зборами власників земельних часток/паїв. В даному випадку проект реформування був погоджений сесією сільської ради і затверджений Куликівською райдержадміністрацією.

Рішення сесії Орловської сільської ради позивачі не оскаржували, воно є чинним.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2001 року ОСОБА_1 просив виконком сільської ради переглянути рішення земельної комісії в частині, де мова йде про виділення земельних паїв   групі власників/ ОСОБА_1 та ще 5

чоловік/ єдиним земельним масивом для створення юридичної особи з метою спільного використання а.с. 17 і ця заява рішенням виконкому від 18 січня 2002 року відхилена а.с. 18.

Із пояснень представника позивачів в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що вони частково використовують виділені їм земельні паї -користуються ріллею десь 12 га, пасовища не використовують.

Тому враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що права позивачів при паюванні землі не порушені, збитки не спричинені і підстави для стягнення моральної шкоди відсутні, оскільки рішення, дії чи бездіяльність відповідачів протиправними не визнавались.

Постанова суду винесена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування постанови суду 1 інстанції.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,206,211 КАС України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відхилити.

Постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2006 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після проголошення,може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.